Рішення

від 27.11.2020 по справі 607/26033/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2020 Справа №607/26033/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Захарків Тетяна Богданівна, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до відповідача Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Захарків Тетяна Богданівна, у якому просить визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається із: житлового будинку з прибудовами А, А1 а1, а2, а3, загальною площею 80,5 кв.м., літньої кухні Б, площею 48,1 кв.м., підвалу Б-1, площею 8,9 кв.м.; прибудови б, площею 9,9 кв.м.; хліва В, площею 70 кв.м.; вбиральні Г, площею 1,2 кв.м.; гаража Д, площею 45,8 кв.м.; підвалу пд. Д , площею 35,7 кв.м.; господарської будівлі Е, площею 6,7 кв.м.; воріт металевих; огорожі, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась на спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належало померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності. Вона ( ОСОБА_1 ) є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_3 , та спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця була зареєстрованою та проживала разом із ним. Також вказує, що дружина померлого, яка є її матір`ю - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, звернувшись у нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_3 , постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок. З цих підстав, позивачка позбавлена можливості у нотаріальному порядку реалізувати свої спадкові права, тому змушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області відзиву на позов до суду не надходило.

За клопотанням представника позивача, судом залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2020 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак її представник - адвокат Рукавець О.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Від відповідача Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечують проти позовних вимог.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та повністю їх визнає, а також відмовляється від частки у будинковолодінні АДРЕСА_2 .

Судом установлено:

Згідно Інформаційної довідки №742 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації від 27 червня 2018 року, станом на 21 червня 2018 року по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Раніше будинковолодіння рахувалось по АДРЕСА_1 . У будинковолодінні наявні самочинно побудовані будівлі, а саме: житлова прибудова літ. А 1 , житловою площею, 45,7 кв.м., загальною площею 71, 2 кв.м. та гараж з підвалом.

Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Тернопільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР 30 грудня 1988 року на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів №310 від 30 грудня 1988 року стверджується, що цілий житловий будинок АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформаційної довідки №734 виданої 26 червня 2018 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колишнього колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 грудня 1988 року на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів №310 від 30 грудня 1988 року та записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим №155.

Згідно довідки, виданої виконкомом Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, житловий будинок АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 належав до суспільної групи колгоспний двір , членами якого були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_4 - дружина померлого; ОСОБА_5 - дочка померлого.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04 липня 2006 року виконкомом Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області (актовий запис №13, зроблений виконкомом Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області).

Як убачається із довідки №753 виданої 09 липня 2018 року Виконавчим комітетом Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_4 разом із нею в житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 - чоловік; ОСОБА_2 - дочка; ОСОБА_1 - дочка; ОСОБА_6 - онука; ОСОБА_7 - онук.

Рішенням Виконавчого комітету Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області №147 від 29 травня 2008 року надано дозвіл ОСОБА_3 на добудову до житлового будинку в АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_3 виготовити у відділі містобудування та архітектури РДА відповідну документацію і дане будівництво привести у відповідність.

Як убачається із Акту виносу в натуру червоних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів будівель та споруд від 12 жовтня 2008 року, цього числа проведено винесення в натуру червоних ліній і проведено розбивку контурів фундаментів добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно з рішенням виконкому Почапинської сільської ради №147 від 29 вересня 2008 року.

На підставі вказаного рішення 25 липня 2011 року Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства затверджено Генплан забудови земельної ділянки індивідуального забудовника ОСОБА_3 .

20 жовтня 2008 року Тернопільським районним комунальним підприємством Селопроектбудсервіс Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тернопільської районної державної адміністрації виготовлено будівельний паспорт №52 на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника на добудову до житлового будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №05 Почапинською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області, якою 27 травня 2016 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки №617 виданої 13 липня 2016 року Почапинською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_3 разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 - дочка; ОСОБА_6 - онука та ОСОБА_7 - онук. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2400 га - приватизована.

Як убачається із Довідки №752, виданої 09 липня 2018 року Почапинською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області, житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_3 , на даний час, у будинку зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 - дочка померлого; ОСОБА_6 - онука померлого; ОСОБА_7 - онук померлого. Земельна ділянка приватизована на ОСОБА_3 .

На запит суду, Тернопільською районною державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи №328-2016р, заведену після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Із матеріалів даної спадкової справи слідує, що після померлого ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини за законом зверталася лише позивачка ОСОБА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1948-14 від 17 липня 2018 року, державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок.

21 червня 2018 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як убачається із характеристики будинку, господарських будівель та споруд, вказане будинковолодіння складається із: А - житловий будинок, 1963 року побудови; А 1 - житлова прибудова, 2010 року побудови; сх. - сходи, 2010 року побудови; Б - літня кухня, 1970 року побудови; пд. Б - підвал, 1970 року побудови; б - прибудова, 1970 року побудови; В - хлів, 1969 року побудови; Г - вбиральня, 1970 року побудови; Д - гараж, 2010 року побудови; пд. о підвал, 2010 року побудови; Е - господарська будівля, 1990 року побудови; 1 - ворота; 2 - огорожа.

Згідно експлікації приміщень до плану житлового будинку під літерою А , загальна площа приміщень становить 117 кв.м., житлова площа - 80,5 кв.м.

Позивачка ОСОБА_1 є докою померлого ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 06 квітня 1967 року Почапинською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 05 березня 1988 року Почапинською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області, згідно якого позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище із ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Житловий будинок АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 належав до суспільної групи колгоспний двір , членами якого були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_4 - дружина померлого; ОСОБА_5 - дочка померлого, що стверджується Довідкою, виданою виконкомом Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність , застосовується чинне на той час законодавство.

Так, у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно з ст. 13 Закону Української РСР Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.

Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади / публічних актів /, що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок введення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів / далі - Вказівки /, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР /далі - Держкомстат СРСР / від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25 травня 1990 р.

Відповідно до п. 20 Вказівок суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства /сім`ї/.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності`судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-145цс13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Таким чином, кожному члену даного колгоспного двору належить по 1/3 частині житлового будинку.

Після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 набула право на спадкування належних їм часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , оскільки інший спадкоємець за законом ОСОБА_10 , яка залучалась судом до участі у розгляді вказаної справи, відмовилась від частки у вказаному будинковолодінні, про що свідчить написана нею заява.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

В силу ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Судом установлено, що за життя ОСОБА_3 не було складено заповітного розпорядження, відтак, у даному випадку має місце спадкування за законом.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_11 в силу ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що була зареєстрованою та проживала разом із спадкоємцем на час його смерті.

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Разом із цим, позивачка позбавлена можливості зареєструвати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , у зв`язку із здійсненням спадкодавцем ОСОБА_3 добудов до вказаного житлового будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Вимогами частини 5 статті 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12. Постанови від 30 березня 2012 року N 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснив, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2400 га, на котрій побудоване будинковолодіння АДРЕСА_1 , приватизована ОСОБА_3 .

Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На даний час, власник житлового будинку - спадкодавець ОСОБА_3 , який здійснював добудову на підставі дозволу, отриманого згідно рішення виконавчого комітету Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №147 від 29 травня 2008 року, помер, у зв`язку із чим, позивачка позбавлена можливості узаконити добудову та здійснити державну реєстрацію права власності житлового будинку.

За вказаних обставин, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 збудований на земельній ділянці, площею 0,2400 га, яка приватизована ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 є підставними, оскільки зазначені позивачкою обставини унеможливлюють іншим способом захистити її права та інтереси.

Разом із цим, суд вважає безпідставними пред`явлені позивачкою вимоги про визнання права власності на прибудови а1, а2, а3, оскільки технічний паспорт та наявна у матеріалах справи документація на спірний житловий будинок не містить інформації про наявність добудов із позначенням літер а1 , а2 , а3 . Позовна заява не містить викладу обставин щодо того, які приміщення знаходяться під позначеннями вказаних літер. Доказів на підтвердження наявності таких добудов, матеріали справи не містять. Відтак, позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на прибудови а1, а2, а3 не підлягають до задоволення.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , до складу яких входить: А - житловий будинок, А1 - житлова прибудова, сх. - сходи, Б - літня кухня, пд. Б - підвал, б - прибудова, В - хлів, Г - вбиральня, Д - гараж, пд. о підвал, Е - господарська будівля, 1 - ворота; 2 - огорожа, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 200, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Захарків Тетяна Богданівна, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , до складу яких входить: А - житловий будинок, А1 - житлова прибудова, сх. - сходи, Б - літня кухня, пд. Б - підвал, б - прибудова, В - хлів, Г - вбиральня, Д - гараж, пд. о підвал, Е - господарська будівля, 1 - ворота; 2 - огорожа, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 27 листопада 2020 року.

Реквізити сучасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Почапинська сільська рада, Тернопільського району, Тернопільської області, адреса місця знаходження - вул. Жовтнева, 3, с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393605.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Захарків Тетяна Богданівна, адреса місця знаходження - вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка