Рішення

від 03.12.2020 по справі 749/849/20

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/849/20

Номер провадження 2/749/311/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Михалевич М. В.

позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 9029, 70 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який 07.08.2019 р. було розірвано. Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька займається спортивно - бальними танцями, є кандидатом у майстри спорту України, представниця клубу спортивних танців Вікторія-А , входить до складу національної збірної України зі спортивних танців та є багаторазовим фіналістом кубків та чемпіонатів світу, регулярно відряджається представляти м. Київ та Україну на всеукраїнських міжнародних змаганнях.

Позивач зазначає, що заняття у гуртку спортивно-бальних танців є платним, тому кожного місяця позивач сплачує 1500,00 грн.

Для заняття спортивними танцями необхідний відповідний одяг та взуття. Позивачем було придбано взуття вартістю 2930, 00 грн, купальник вартістю 340, 00 грн, спідницю вартістю 575,00 грн, а також панчохи, що разом зі знижкою складає 3659, 40 грн.

Також позивач вказує, що для турніру нею було придбано сукню вартістю 9900, 00 грн.

Всього за період з вересня 2019 року по січень 2020 року включно позивачем було сплачено 18059, 40 грн на потреби дитини. а саме для заняття у гуртку спортивно-бальних танців та виступів на турнірах, з огляду на що позивач просить суд стягнути 50% вказаної суми з відповідача, оскільки у добровільному порядку останній цих витрат не відшкодовує.

13.10.2020 р. ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області позовна заява була залишена без руху у зв`язку з недотриманням позивачем вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не було додано до позовної заяви копій платіжних доручень від 05.10.2019 р. (три екземпляри) та від 07.11.2019 р. (три екземпляри), які були зазначені у переліку додатків до позовної заяви.

20.10.2020 р. вказані недоліки було усунуто.

26.10.2020 р. ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 19 листопада 2020 року.

10.11.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив що позовні вимоги не визнає, а позов вважає безпідставним з огляду на таке.

Відповідач працює у ФОП ОСОБА_7 слюсарем з ремонту колісних транспортних засобів і розмір його заробітної плати за листопад 2019 року по лютий 2020 року складав 4273,00 грн., березень 2020 р. - 2473, 95 грн, квітень - травень 2020 року - 0, 00 грн, червень - серпень 2020 року - 4723, 00 грн, вересень - жовтень 2020 р. - 5000, 00 грн., що з відрахуваннями становить 35931, 10 грн.

При цьому, відповідач був зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання їх з позивачем доньки з жовтня 2019 р. у розмірі 1059, 00 грн, з грудня 2019 р. - 1109,00 грн, з липня 2020 р. - 1159, 00 грн. водночас сплачував щомісячно по 2000, 00 грн, навіть у ті місяці, коли взагалі не мав доходу, що вважає достатнім для покриття додаткових витрат на дитину.

Також відповідач зазначив, що ніколи не відмовляв у наданні коштів на інші потреби доньки. Наприклад, 03.10.2020 р. відповідач оплатив половину вартості придбаних кросівок у розмірі 1206,03 грн, 440,00 грн перерахував в якості оплати придбання донькою косметики. Крім того, 25.11.2019 р. відповідач придбав у кредит для доньки ноутбук вартістю 3900, 00 грн.

При цьому, відповідач поставив під сумнів легітимність здійснюваних позивачем щомісячних перерахувань коштів на користь ОСОБА_8 , оскільки позивачем не надано доказів договірних відносин з вказаним одержувачем платежів.

Крім того, відповідач зауважив, що придбання сукні за 9900, 00 грн було здійснено позивачем без погодження з ним, натомість вартість даної сукні для відповідача є надмірною, оскільки перевищує його двомісячний заробіток.

Також відповідач зауважив, що його мати ОСОБА_9 , 1954 р. н., отримує незначний розмір пенсії (1803, 08 грн/міс) та потребує постійного придбання дороговартісних ліків у зв`язку з хворобою, з огляду на що відповідач надає їй матеріальну допомогу.

Ухвалою від 02.12.2020 р. клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та оголошення перерви у судовому засіданні задоволено. Ухвалено судове засідання провести в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon за участі позивача, у зв`язку з чим оголошено перерву до 03 грудня 2020 року.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимог підтримали у повному обсязі.

Позивач додатково зазначила, що придбання ліків для матері відповідачем нічим не підтверджується, а сам відповідач має неофіційний заробіток у межах 15000 - 20000 грн, однак, через невдоволення зайняттям донькою саме цим видом спорту зайняв незрозумілу для позивача позицію.

Також позивач повідомила, що відповідачу достеменно відомо, що вартість сукні не є високою, оскільки перебуваючи у шлюбі вони мали спільний інтерес у розвитку танцювальних здібностей дитини та придбавали відповідний одяг разом.

Крім того, позивач пояснила, що на даний час здійснює догляд за тримісячною дитиною, відповідно, заробітку не має. Чоловік позивача також має порівняно невисокий заробіток, з якого сплачує за оренду квартири, харчування та несе інші необхідні витрати на утримання сім`ї.

Щодо вартості сукні пояснила, що її вартість залежить від класифікації танцюристів за віковими групами. Зокрема, сукні для танцюристів бебі стартують від 1500, 00 грн, для танцюристів молодь - від 5000, 00 грн.

Також позивач надала пояснення, що придбана сукня прикрашене камінцями Swarovski. Таку необхідність позивач пояснила тим, що зазвичай на паркеті бере участь приблизно 20 пар. Всі діти хочуть бути поміченими на паркеті, щоб привернути увагу суддів оригінальним вбранням. Особливістю саме цих стразів є їх блиск, що відрізняє їх від інших стразів.

Щодо придбання відповідачем ноутбука зазначила, що це був подарунок дитині на день народження, та вони потреби у ньому не мали.

В частині оплати відповідачем половини вартості кросівок зазначила, що придбавалося якісне шкіряне взуття, так як для танцюриста найголовніше це ступні.

Щодо оплати відповідачем вартості косметики для доньки у розмірі 440, 00 грн зазначила, що їй про це нічого не відомо.

Також позивач повідомила суд, що вимоги до кількості стразів та якості тканини не встановлені. З відомих їй вимог до вбрання є лише заборона оголення інтимних місць. Водночас, раніше позивач придбавала дешеве вбрання, та з`ясувала, що сукня мала безліч недоліків, що мали вплив на якість танцю, зокрема одяг сковував рухи доньки під час танцю.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що з матеріалів справи жодним чином не вбачається правових підстав для отримання ОСОБА_8 від позивача коштів. Наполягала на надмірній вартості сукні. Поставила під сумнів квитанцію № 265110 в якості доказу придбання сукні, оскільки оглянутий судом у судовому засіданні оригінал доказу не містив певних відомостей.

Також представник відповідача зауважила, що відповідач сплачував аліменти у більшому розмірі саме з урахуванням додаткових витрат, а у квитанції за листопад 2020 р. з огляду на подання позивачем позову, прямо зазначив про це у призначенні платежу.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.

Позивач та відповідач перебували у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом позивач та відповідач розлучилися.

Їх донька займається спортивно - бальними танцями.

Щомісячно, з моменту виникнення спірних правовідносин і в подальшому відповідач перераховує на користь позивача кошти на утримання дитини у розмірі 2000, 00 грн. Придбав для дитини ноутбук 25.11.2019 р. вартістю 3900, 00 грн, оплатив половину вартості кросівок у розмірі 1206, 03 грн.

Позивач 13.08.2019 р. придбала для доньки взуття та одяг для зайняття танцями на суму 3659, 40 грн, що входить до предмету позовних вимог.

Вказані обставини учасниками справи не заперечувались, що додатково було з`ясовано судом в судовому засіданні 03.12.2020 р., відтак в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України такі обставини не потребують доказування та суд в цій частині оцінки доказам не надає.

Предметом доказування у даній справі є обґрунтованість придбання позивачем сукні за ціною 9900, 00 грн та витрати у розмірі 1500, 00 грн щомісяця на користь ОСОБА_8 . Також предмет доказування у даній справі становить добровільність понесення відповідачем додаткових витрат на дитину у зв`язку з розвитком її здібностей, а також матеріальне становище відповідача та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії платіжного доручення від 13.01.2020 р. № 96753065289088598737, позивачем було перераховано 1507, 54 грн на користь ОСОБА_8 за зайняття спортивно-бальними танцями за січень 2020 р. (а. с. 11), згідно копії квитанції від 06.12.2019 р. на користь цієї ж особи було перераховано 1500, 00 грн за заняття спортивними бальними танцями (а. с. 12), згідно копії розрахункової квитанції № 265110 вартість товару склала 9900, 00 грн (а. с. 14), згідно копії квитанції від 07.11.2019 р. позивачем було перераховано 1500, 00 грн на користь ОСОБА_8 без зазначення призначення платежу (а. с. 32), згідно копії платіжного доручення від 05.10.2019 № 96753065202803177571 позивачем було перераховано 1507, 54 грн на користь вказаної особи за зайняття спортивно-бальними танцями за жовтень 2019 р. (а. с. 33).

Згідно довідки № 01-20.09.2020 р., підписаної ФОП ОСОБА_8 , остання засвідчила, що використовує для занять з танцями об`єкт оренди - нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, площею 216,10 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (СЗШ № 297), для проведення занять із дітьми погодинно (12 годин та одна доба на тиждень) згідно з договором № 884 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.12.2018 р. (а. с. 19).

Згідно дубліката квитанції № Р24А730666270С77261 від 12.11.2020 р. відповідачем на користь позивача перераховано 2010, 05 грн із призначенням платежу: переказ особистих коштів/додаткові витрати.

Згідно довідки від 05.11.2020 р. № ГІ000000001 ОСОБА_4 працює у ФОП ОСОБА_10 . З 01.04.2019 р., займає посаду слюсара з ремонту колісних транспортних засобів, його дохід за період 01.11.2019 р. - 31.10.2020 р. склав 44634, 95 грн, утримання склали 8703, 85 грн, сума до виплати - 35931, 10 грн (а. с. 59).

Також відповідачем надано копію квитанції від 28.10.2020 р. на суму 440, 00 грн, з призначенням платежу: переказ в оплату товарів та послуг, отримувач: товариство з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Канадське підприємство Росан , код ЄДРПОУ: 14369134 (а. с. 60).

З фотокопії довідки від 23.11.2020 р. № КП-00000043 КП Київтранспарксервіс вбачається, що ОСОБА_11 за період листопад 2019 р. - жовтень 2020 р. отримав дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 177653, 11 грн, що після відрахувань склала 144157, 35 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 10 травня 2018 року (справа № 2-1161/2011) зауважив, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Суд відхиляє надані позивачем докази у вигляді квитанцій про сплату 1500, 00 грн на користь ОСОБА_8 , оскільки позивачем не надано доказів про правові підстави для переказу цих коштів в якості джерела виникнення у позивача обов`язку для їх сплати. Зокрема, але не виключно, позивачем не надано договору між нею та ОСОБА_8 про надання оплатних послуг, а також не надано доказів, що вказаною особою дійсно надаються ці послуги. Відомості про оренду приміщення вказані обставини не підтверджують, так само як і відомості про те, що ОСОБА_8 обіймає посаду президента ДЮГО КСТ Вікторія-А на громадських засадах.

Відтак заявлений позивачем розмір витрат, понесених на користь ОСОБА_8 , що складає 4500, 00 грн не підтверджується належними доказами у справі, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 % вказаної суми задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 50 % вартості придбаної сукні суд звертає увагу на таке.

Позивач зазначила, що дохід відповідача становить 15000 - 20000 грн/міс, натомість відповідних доказів на підтвердження цих обставин не надала, відтак вказані доводи відхиляються судом за необґрунтованістю.

В свою чергу, з довідки про доходи відповідача вбачається, що останній отримує чистий дохід в середньому у розмірі 2994, 26 грн, з яких щомісячно сплачує на користь позивача 2000, 00 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що кошти, які сплачувалися ним щомісяця понад мінімальний розмір на дитину, були призначені саме в якості відшкодування додаткових витрат на дитину, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що саме таке цільове призначення платежу мало місце у момент перерахування та що позивач була обізнана з цільовим призначенням таких платежів. При цьому, суд допускає, що вказані кошти позивачем могли розцінюватись як аліменти у більшому розмірі та витрачатись на певні потреби дитини, що є вищими їх мінімального рівня.

В той же час, суд приймає до уваги в якості доказу оплати додаткових витрат квитанцію № Р24А730666270С77261 від 12.11.2020 р. на суму 2010, 05 грн, оскільки у призначенні платежу окремо зазначено: додаткові витрати.

Також відповідач додатково придбавав для доньки ноутбук та відшкодовував половину вартості кросівок.

Доказ придбання косметики на суму 440, 00 грн суд відхиляє як неналежний, з огляду на те, що він не містить інформації щодо предмета доказування, зокрема що вказані кошти були перераховані саме в інтересах доньки.

При цьому, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно бере участь у забезпеченні дитини понад мінімальний розмір аліментів, але відхиляє доводи відповідача про понесення витрат на придбання ліків та догляд за матір`ю, оскільки такі твердження відповідача не підкріплені відповідними доказами.

Крім того, при вирішенні справи суд враховує пояснення позивача про те, що мінімальна вартість сукні для танців становить 5000, 00 грн, та що вимог до кількості камінців на сукні та їх якості, так само як і до якості тканини для участі у конкурсах не встановлено.

Суд також враховує, що вартість сукні позивачем з відповідачем узгоджена не була, а придбання сукні зі стразами певної якості та кількості не відповідає критерію необхідності.

При цьому, дохід відповідача не можна вважати достатнім для задоволення позовних вимог позивача в цій частині повністю навіть з розрахунку помісячних платежів протягом спірного періоду, заявленого позивачем, оскільки, на переконання суду, сприяння з боку суду абсолютному забезпеченню бажань дитини (зокрема, бути поміченою на паркеті) в умовах розміру доходу відповідача не може призводити до розбалансування інтересів між вказаними особами до рівня неможливості для відповідача забезпечувати свої мінімальні життєві потреби. Відтак таке сприяння в межах даного спору не є доцільним та розумним.

З огляду на наведене, на переконання суду, справедливим розміром додаткових витрат на сукню, що підлягають стягненню з відповідача, є 50 % від 5000, 00 грн, тобто 2500, 00 грн.

При цьому, незважаючи на неналежну якість доказу, що підтверджує придбання сукні, суд, заслухавши пояснення сторін у справі, дійшов висновку, що сторонами в цілому не заперечується факт придбання сукні, відтак суд вважає встановленим даний факт на підставі пояснень осіб.

Таким чином, на думку суду, обґрунтовані позивачем додаткові витрати на дитину становлять: 2500, 00 грн (50 % від мінімальної вартості сукні) + 1829, 70 грн (50 % витрат на придбання спортивного одягу) = 4329, 70 грн.

При цьому, суд також враховує, що мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку у листопаді 2020 р. склав 2318, 00 грн/2=1159, 00 грн, що також не заперечувалось сторонами у справі під час судового засідання.

Натомість, відповідач перерахував на користь позивача за листопад 2020 р. суму коштів, що становить 2010, 05 грн, зазначивши у призначенні платежу: переказ особистих коштів/додаткові витрати.

Вказане, на думку суду, дає підстави вважати, що відповідачем 12.11.2020 р. було частково сплачено додаткові витрати на дитину у розмірі: 2010, 05 грн -1159, 00 грн (розмір аліментів) = 851, 05 грн.

Відтак вказана сума підлягає вирахуванню із суми, що попередньо встановлена судом для стягнення з відповідача.

Остаточна сума, що підлягає стягненню становить: 4329, 70 грн - 851, 05 грн = 3478, 65 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь державі підлягають стягненню судові витрати.

При цьому, суд враховує, що розмір судового збору, який становить 840, 80 грн, пропорційному обрахунку до частини задоволених позовних вимог не підлягає, оскільки є мінімальним та не перебуває у залежності від частини задоволених позовних вимог.

Крім того, позивачем було понесено витрати, пов`язані з отриманням правової допомоги, на підтвердження чого надано копію договору № 0388 про надання правової допомоги (а. с. 20), акт виконаних робіт від 06 жовтня 2020 р., згідно якого вартість наданих послуг адвокатом Шадуйкісом Г. В. склала 2000, 00 грн (а. с. 21).

Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 39 % від їх заявлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 79, 80, 84 СК України, ст. ст. 2, 81, 82, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитинузадовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 у розмірі 3478, 65 гривень (три тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 65 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 780, 00 гривень (сімсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

(Повний текст рішення складено 03.12.2020 р.)