Рішення

від 01.12.2020 по справі 369/9439/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9439/19

Провадження № 2/369/464/20

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 06.10.2017 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4266) та договором купівлі-продажу від 12.07.2018 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Швидкою І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1043) придбав у власність у ОСОБА_2 (надалі - Відповідач ) будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Домоволодіння ) .

Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 3222484400:10:003:5060, цільове призначення для індивідуального садівництва.

Земельна ділянка була придбана Відповідачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.07.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4145) та, на момент укладення договорів купівлі-продажу Домоволодіння, належала на праві приватної власності Відповідачу.

Одночасно, при укладенні договорів купівлі-продажу Домоволодіння сторонами не було вирішено питання про перехід права власності на земельну ділянку, незважаючи на те, що земельна ділянка фактично була передана у власність Позивачу.

Таким чином, оскільки відчуження земельної ділянки Відповідачем на користь Позивача не було здійснено у нотаріальній формі Позивач не може зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку, а тому вимушений звернутись до суду з позовом про визнання права власності.

Тому позивач просив визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222484400:10:003:5060 площею 0,1 га, яка розташована на території Дмитрівської с/ради Києво-Святошинського району у Київській області.

Представник позивача подав до суду заяву згідно якої просив розгляд справи провести у його відсутності, вимоги позову підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Письмового відзиву до суду не подала.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договорів купівлі-продажу від 06.10.2017 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4266) та від 12.07.2018 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Швидкою І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1043) набув у приватну власність будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Попереднім власником домоволодіння була відповідач по справі ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу частки житлового будинку від 06.10.2017 та договором купівлі-продажу частки житлового будинку від 19.07.2018.

Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 3222484400:10:003:5060, цільове призначення для індивідуального садівництва.

Земельна ділянка була придбана Відповідачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.07.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4145) та, на момент укладення договорів купівлі-продажу Домоволодіння, належала на праві приватної власності Відповідачу.

Одночасно, при укладенні договорів купівлі-продажу Домоволодіння сторонами не було вирішено питання про перехід права власності на земельну ділянку.

Стаття 377 Цивільного кодексу України визначає що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Згідно частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно п.п. ґ п. 18 Постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК України.

Враховуючи що позивача набув право власності на житловий будинок в порядку визначеному законом, до останнього в силу законодавства України перейшло право власності на земельну ділянку на якій він розміщений.

Згідно ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позову.

Відповідно до, ст.ст. 15, 16, 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України та керуючись статтями 4, 5, 12, 76-82, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнатиза ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222484400:10:003:5060, площею 0,1 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району у Київській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.В. Дубас