Постанова

від 30.11.2020 по справі 904/6404/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/6404/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 (прийняте суддею Соловйовою А.Є., повне судове рішення складено 18.06.2020) у справі № 904/6404/19

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Фізичної особи-підприємця Маргаряна Артура Роландовича

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 321 311, 54 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Маргаряна Артура Роландовича, в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, у сумі 321 311,54 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі № 904/6404/19 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що судовим рішенням у адміністративній справі, встановлено преюдиційні для даної справи обставини - станом на час проведення перевірки транспортний засіб марки DAF модель FT XL 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 перебував у тимчасовому платному володінні та користуванні ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" з метою здійснення цим суб`єктом господарювання перевезення вантажу. Отже, відповідач у даній справі не може нести відповідальність за дії ТОВ "Торгово- транспортна компанія "Санрайз", який в даному випадку є перевізником.

Також, суд зазначив, що Акт від 10.05.2019 №0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку №0023599 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 10.05.2020 та розрахунок №0015269 від 10.05.2020 не можливо використовувати в якості належних доказів перевищення вагових нормативів, з огляду на не зазначення якими саме вагами було здійснено вимірювання.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті подав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення.

Прокурор посилається, що на підготовку та надання відзиву відповідачу було фактично надано більше 21 дня, відзив долучено до матеріалів справи за відсутності доказів його надсилання сторонам та після пропуску встановленого судом строку на його подання (на адресу прокуратури відзив направлено через декілька днів після його подання до суду), за відсутності будь-якого клопотання відповідача щодо визнання такого пропуску строку поважним. Тоді як закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті через сім днів з моменту отримання прокурором такого відзиву, об`єктивно позбавило його можливості перевірити викладені у ньому обставини, отримати відповідні докази на їх спростування, підготовити мотивовану відповідь на відзив, надіслати її учасникам справи, долучити докази на спростування доводів відзиву до матеріалів справи, заявити клопотання про витребування доказів від відповідача.

Прокурор вважає, що судове рішення у справі в адміністративній справі №160/5744/19 не могло бути беззаперечно прийняте судом як доказ непричетності відповідача до порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого 10.05.2019. Притягнення або не притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення не є перешкодою для настання для неї цивільної відповідальності.

Так, під час проведення перевірки водієм транспортного засобу DAF моделі FT XF 105/410 з державним номером НОМЕР_3 та напівпричепу JANMIL NW з державним номером НОМЕР_2 ОСОБА_1 надано транспортну накладну №27 від 10.05.2019, відповідно до якої автомобільним перевізником є ОСОБА_2 . Оцінку вказаному доказу суд першої інстанції не надав, причини його відхилення у судовому рішенні не навів. Факт укладення ОСОБА_2 та TOB "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" нотаріально засвідчених договорів оренди вказаних транспортних засобів жодним чином не спростовує того факту, що перевезення з порушенням вимог законодавства зазначеними автомобілями 10.05.2019 здійснював саме ОСОБА_2 як ФОП. В матеріалах справи №904/6404/19 належним чином завірені копії вказаних договорів відсутні, отже суд не обізнаний з їх змістом, що не виключає можливості наявності у них умов, що дозволяють власнику за необхідності користуватися цими автомобілями. Також матеріали справи не містять доказів чинності вказаних договорів станом на 10.05.2019, а також доказів їх реальності.

Окрім того, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутня інформація щодо належних користувачів вищевказаних транспортних засобів. Також відсутні докази видачі тимчасового реєстраційного талону щодо права користування вищевказаними транспортними засобами будь-якій особі. Доказів проведення оплати за вказаними договорами оренди на підтвердження їх реальності, відповідачем до суду не надано.

Єдиним засновником та директором ТОВ "Торгово- транспортна компанія "Санрайз" є ОСОБА_2 , тобто відповідач у справі. При цьому з 26.04.2006 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, який не перебуває у стані припинення. Вказане дає підстави для критичного оцінювання судом твердження відповідача, що перевезення 10.05.2019 здійснювалися не ним, а ТОВ "Торгово- транспортна компанія "Санрайз".

До апеляційної скарги додано клопотання від 30.07.2020, в якому прокурор просить прийняти суд нові докази у справі - лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 24.07.2020 № 31/4-358, відповідно до якого спірні транспортні засоби зареєстровано за ОСОБА_2

09.11.2020 від прокурора надійшло клопотання про долучення до справи податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку ТОВ "Торгово- транспортна компанія "Санрайз" за формою № 1ДФ за 2 та 3 квартали 2019 року. Відповідно до форми №1ДФ у 2 та 3 кварталах 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" жодних орендних платежів за орендовані транспортні засоби на користь громадянина ОСОБА_2 - не здійснювало. Вказане, на думку прокурора, спростовує висновок суду першої інстанції щодо використання ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" належних відповідачу транспортних засобів, та у сукупністю із наявною у матеріалах справи товарною транспортною накладною доводить здійснення перевезення 10.05.2019 з перевищенням вагових обмежень саме ФОП ОСОБА_2 .

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень його представника у судовому засіданні не погоджується з апеляційною скаргою, зазначає, що ФОП Маргарян Артур Роландович в межах розгляду даних спірних правовідносин не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому, не може нести відповідальність за порушення законодавства, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 160/5744/19 встановлено, що станом на час проведення перевірки транспортний засіб марки DAF моделі FT XF 105/410 з державним номером НОМЕР_3 та напівпричепу JANMIL NW з державним номером НОМЕР_2 перебував у тимчасовому платному володінні та користуванні ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" з метою здійснення цим суб`єктом господарювання перевезення вантажу.

Окрім того, ні Акт від 10.05.2019 №0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а ні довідка №0023599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.05.2020 р., а ні розрахунок № 0015269 від 10.05.2019, а ні талон про зважування не містить жодних посилань на те, на яких вагах здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Ваги зазначені у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5356 не відповідають Вимогам діючого законодавства у даних правовідносинах. Як вбачається з Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5356, прилад автоматичний для зважування доріжних транспортних засобів у русі 030Т-АS2-РWІА, має найбільшу границю зважування - 30 000,00 кг. В той час як з Довідки №0023599 від 10.05.19 р. вбачається, що маса транспортного засобу складає 55 350 кг.

Також, відповідач вважає, що прокурор мав достатньо часу для надання відповіді на відзив.

Відповідач просить поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи незначний строк пропуску подання відзиву на апеляційну скаргу та доводи відповідача, колегія суддів вважає за можливе продовжити строк подання відзиву та приймає його до розгляду.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі № 904/6404/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.10.2020 о 16:00 год.

Судове засідання, призначене на 05.10.2020 о 16:00 год. не відбулось у зв`язку з відпусткою члена колегії у справі судді Кузнецова В.О.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1812/20 від 30.09.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/6404/19 (для вчинення процесуальної дії -призначення розгляду справи на іншу дату).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 для розгляду справи № 904/6404/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.11.2020 о 15:00 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 2047/20 від 09.11.2020 у зв`язку з виходом з відпустки судді Кузнецова В.О., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/6404/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2020 для розгляду справи № 904/6404/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.11.2020 о 15:00 год.

В судовому засіданні 30.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

10.05.2019 при проведенні рейдової перевірки у пункті а/д НЗ1 Дніпро-Царичанка-Решетіловка 109 км. Державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі - Управління) було проведено зважування автомобіля (тягача) марки DAF моделі FT XF105/410 з державним номерним знаком НОМЕР_3 та напівпричіпу JANMIL NW з державним номерним знаком НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Під час перевірки транспортного засобу виявлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу, а саме: загальна маса становила 55,3 т при допустимій 40 т на осьових навантажень (на одиночну вісь 15,35 т при нормативно допустимій 11 т та на строєну вісь 32,78 т при допустимій 22 т). Вказане підтверджується талоном про зважування транспортного засобу №163 від 10.05.2019.

За результатами перевірки посадовими особами Управління 10.05.2019 складено Акт за №0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку №0023599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. На підставі вказаних документів Управлінням 10.05.2019 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0015269, відповідно до якого:

- пройдена відстань - 628 км., загальна маса автомобіля 55,3 т навантаження на одиничну ось 15,35 т, навантаження на строєну вісь 32,78т, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 10 927, 20 євро.

Станом на 10.05.2019 сума 10 927, 20 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, становить 321 311, 54 грн.

Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області при здійсненні розрахунку відстані взято до уваги відомості товарно-транспортної накладної № 27 та розраховано плату за проїзд за всю відстань маршруту, у тому числі, які перевізник ОСОБА_2 мав намір проїхати.

Перевізник ОСОБА_2 до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів не звертався, тому такий дозвіл не надавався. Крім того, перевізником перезавантаження транспортного засобу з метою приведення у відповідність вагових параметрів, не здійснювалося.

Листом від 10.06.2019 за №18663/33/24-19 перевізнику суб`єкту господарювання ОСОБА_2 направлено копію розрахунку та повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу, про що повідомити Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Кошти Фізичною особою-підприємцем Маргаряном Артуром Роландовичем у добровільному порядку не сплачено, що і стало причиною звернення першим заступником прокурора Дніпропетровської області до господарського суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (тут та надалі законодавство наводиться в редакції чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.201 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за № 879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування".

За приписами п. 30 Порядку "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок 879), плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П=(Рзм+Рнв+Рг) х В, де:

П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду;

В- відстань перевезення, кілометрів.

Отже, згідно з вказаною формулою плата за проїзд має становити 10 927,20 євро.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" ставки єдиного збору, в тому числі за проїзд автомобільних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у євро.

Відповідно до п. 31 1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Згідно з п. 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовується в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 28 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначено засади організацїї та діяльності автомобільного транспорту. Зокрема, у розумінні ст. 1 зазначеного Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Накладення адміністративно-господарського штрафу за результатами проведення габаритно-вагового контролю 10.05.2019 спірних транспортних засобів були предметом оскарження в адміністративному провадженні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №160/5744/19 адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №111639 від 30.05.2019, якою до фізичної особи ОСОБА_2 застосований адміністративно- господарський штраф в сумі 1 700, 00 грн.

Вказане судове рішення не оскаржувалось.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 160/5744/19 встановлено, що відповідач є власником транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Проте, 03.11.2017 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпричепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель XF 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом марки JANM1L модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 .

4.11.2017 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" (орендар) було укладено договір оренди автомобіля та напівпречепу, предметом якого є те, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування на умовах, передбачених даним договором автотранспорт: марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки CARNEHL модель CHKS-H реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Сторонами погоджено акти прийому-передачі від 03.11.2017, відповідно до яких орендодавець передав у тимчасове платне володіння та користування ТОВ "Торгово - транспортна компанія "Санрайз", серед іншого, транспортного засобу марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору встановлений до 31.12.2022 року.

Відтак, зазначений вище транспортний засіб марки DAF модель FT XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на час проведення перевірки перебував у тимчасовому платному володінні та користуванні ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" з метою здійснення цим суб`єктом господарювання перевезення вантажу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 в межах розгляду даних спірних правовідносин не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому, не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно з положеннями cт. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11 2019 у справі №160/5744/19 встановлено, що станом на час проведення перевірки транспортний засіб марки DAF модель FT XL 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки JANMIL модель NW реєстраційний номер НОМЕР_2 перебував у тимчасовому платному володінні та користуванні ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" з метою здійснення цим суб`єктом господарювання перевезення вантажу.

Оскільки, як встановлено вище, відповідальність за рух без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового транспорту покладається на перевізника, яким у даній справі не є відповідач - Фізична особа-підприємець Маргарян Артур Роландович, а є інша особа - ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз", місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Окрім того, суд першої інстанції підставно зазначив, що Акт від 10.05.2019 №0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідка №0023599 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.05.2020, розрахунок №0015269 від 10.05.2020, талон про зважування, не містять жодних посилань на те, на яких вагах здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Додане до позову свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5356 не може підтверджувати ту обставину, що зазначені в ньому ваги були використані відносно автомобіля марки DAF моделі JANMIL NW з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

З огляду на не зазначення якими саме вагами було здійснено вимірювання, використання Акту від 10.05.2019 №0015269 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки №0023599 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 10.05.2020., та розрахунку №0015269 від 10.05.2020 не можливо в якості належних доказів перевищення вагових нормативів, оскільки неможливо встановити, чи перебувало воно у робочому стані, чи здійснювалась належно його повірка, відповідно до вимог п. 12 Порядку №879.

Відносно доводів прокурора про зазначення у товарно-транспортній накладній перевізником ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вище зазначено, що питання щодо того, хто є перевізником при здійсненні спірного перевезення вже досліджувалось в адміністративній справі, обставини встановлені цим рішенням є преюдиційними для вирішення даної справи.

Відповідно до п. 11.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (п. 11.5.).

Отже, перевізник не є тією особою, яка виписує та складає товарно-транспортну накладну, а тому недоліки у її оформленні щодо зазначення особи перевізника не можуть бути підставою для покладення на ОСОБА_2 заявленої плати.

ОСОБА_2 є власником вищевказаних транспортних засобів та зареєстрований як фізична особа-підприємець, при цьому одним з видів його діяльності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є надання в оренду вантажних автомобілів. У свою чергу, ОСОБА_2 є засновником та керівником ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз", одним з видів діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт. Здійснення перевезень вантажним транспортом не відноситься до видів діяльності ОСОБА_2 , як фізичної особи-підприємця.

У свою чергу, ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз" та Фізична особа-підприємець Маргарян А.Р. є різними, відособленими суб`єктами правовідносин, мають самостійні обов`язки, самостійно їх виконують та несуть відповідальність у разі їх невиконання, а тому ототожнення вказаних осіб з боку прокурора є помилковим

Відносно доводів прокурора про відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформації щодо належних користувачів вищевказаних транспортних засобів, а також доказів видачі тимчасового реєстраційного талону щодо права користування вищевказаними транспортними засобами іншій особі, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відтак, відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформації щодо належних користувачів вищевказаних транспортних засобів, а також доказів видачі тимчасового реєстраційного талону щодо права користування вищевказаними транспортними засобами іншій особі не може свідчити про відсутність фактичної передачі в користування іншій особі спірних транспортних засобів.

Дослідження обставин реальності здійснення господарської операції щодо орендних правовідносин між ОСОБА_2 та ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Санрайз", здійснення орендної плати за договорами оренди не відноситься до предмету спору даної справи.

Колегія суддів не погоджується з доводами прокурора, що висновки суду, покладені в обґрунтування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №160/5744/19 не підтверджуються матеріалами даної господарської справи. Жодні інші докази в підтвердження правильності визначення особи перевізника, ніж ті, яким вже була надана оцінка в адміністративній справі, не були надані під час слухання справи у господарському суді. Окрім того, за положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановлення обставин у рішенні суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, є підставою для звільнення від доказування знову вказаних обставин при розгляді іншої справи.

Прокурором не надано належних доказів того, що перевезення за спірною товарно-транспортною накладною здійснювалося саме Фізичною особою-підприємцем Маргаряном Артуром Роландовичем.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи прокурора, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення.

Апеляційний суд не вбачає порушень норм процесу під час подання відповідачем відзиву на позов. До повноважень суду віднесено, як встановлення строку для подання відзиву, так і його продовження за клопотанням сторони. Клопотання про продовження строку на подання відзиву мотивоване неотриманням відповідачем відповіді на надіслані ним запити до вантажовідправника та вантажоодержувача; вказаним спростовуються доводи прокурора про безпідставне продовження судом строку на подання відзиву на позов.

Стосовно ненадання прокурору достатнього часу для підготовки відповіді на відзив колегія суддів зазначає, що дійсно відзив було подано до суду 19.02.2020, а його копія направлена прокурору лише 25.02.2020, проте суд першої інстанції продовжив строк розгляду підготовчого засідання на 30 днів (тобто судом встановлено максимальний строк, визначений ч. 3 ст. 177 ГПК України); підготовче провадження закрите 18.03.2020. У свою чергу, у судовому засіданні 10.03.2020 оголошено перерву до 18.03.2020 для надання прокурору часу для ознайомлення з відзивом на позов. Рішення по суті спору у справі прийнято судом першої інстанції 16.06.2020, з порушенням процесуальних строків прокурор також не подавав відповіді на відзив та додаткових доказів до суду першої інстанції. За викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що прокурор мав процесуальну можливість та достатній час подати відповідь на відзив, однак не скористався таким правом.

У зв`язку з тим, що прокурор мав процесуальну можливість та достатній строк для подання доказів в обґрунтування своїх доводів колегія суддів не вбачає за можливе прийняти до розгляду додані до клопотання від 30.07.2020 нові докази - лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 24.07.2020 № 31/4-358, відповідно до якого спірні транспортні засоби зареєстровано за ОСОБА_2 ; та додані докази до клопотання від 09.11.2020 - розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку ТОВ "Торгово- транспортна компанія "Санрайз" за формою № 1ДФ за 2 та 3 квартали 2019 року. Прокурор не навів поважних підстав неподання їх до суду першої інстанції.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку колегія суддів встановила наявність у прокурора у даній справі права на подання позову. Так, у позовній заяві прокурор мотивував підстави для представництва інтересів держави у даній справі.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення "Про Державну службу України з безпеки на транспорті", затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015№ 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно- вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області. Водночас Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Виходячи з наведеного, саме на Державну службу України з безпеки на транспорті покладено повноваження з питань звернення до суду з позовами про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Разом з тим, будучи обізнаною про порушення інтересів держави Укртрансбезпека, належним чином не здійснює захист інтересів держави, до суду із позовною заявою про стягнення плати за проїзд з ФОП Маргарян А.Р. до цього не звернулася, обмежившись лише листуванням із прокуратурою.

Зокрема, прокуратура Дніпропетровської області з метою вирішення наявності підстав для застосування представницьких повноважень звернулась до Укртрансбезпеки листом від 04.09.2019 за № 05/1-453 вих-19 щодо інформування про вжиті заходи реагування, причини невжиття таких заходів та стягнення з ОСОБА_2 плати за проїзд у судовому порядку. Проте, відповідно до листа від 11.09.2019 за № 5915/05/15-19 Укртрансбезпека самоусунулась від належного виконання покладених на неї завдань та функцій, зазначила, що не наділена правом звернутися до суду щодо стягнення коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів, просить органи прокуратури звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Прокуратура Дніпропетровської області вдруге звернулась до Укртрансбезпеки листом від 17.09.2019 за № 05/1-467 вих-19, зазначивши, що Укртрансбезпека має повноваження на звернення з відповідним позовом до суду, водночас відповідних заходів реагування органом державної влади вжито не було. Листом від 09.10.2019 № 6670/05/15-19 Укртрансбезпека зазначила, що не наділена правом звернутися до суду щодо стягнення коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів та просила прокурора звернутися до суду самостійно.

Листом від 21.12.2019 № 05/1-671вих-19 прокуратура повідомила Укртрансбезпеку про самостійне звернення прокурора з позовом до суду.

Прокурор у позові зазначає, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим та великогабаритним транспортним засобом у розмірі 321 311, 54 грн. залишалась тривалий час не стягнутою до Державного бюджету.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти, отримані до вказаного фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.

Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Саме неподання Державною службою України з безпеки на транспорті до суду позову про стягнення з ФОП Маргарян А.Р. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень, у зв`язку з чим прокурор звертається з даним позовом до суду у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Встановлення причин не звернення до суду органом, на якого покладено відповідні повноваження, не є обов`язком прокурора у розумінні вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі № 904/6404/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 у справі № 904/6404/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко