Рішення

від 02.12.2020 по справі 907/710/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/710/20

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами дану справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ-ЛТД» , м. Ужгород (ТОВ МДФ-ЛТД)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОДАР» , м. Ужгород (ТОВ Домодар)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород (державний реєстратор)

про скасування реєстраційної дії

ТОВ МДФ-ЛТД подано до суду позов з вимогами до ТОВ Домодар про скасування реєстраційної дії/запису від 28.12.2017р. № 15881070003014981 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу-відповідача щодо її місцезнаходження за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, так як остання не знаходиться фактично за зазначеною адресою, а адміністративна будівля за цією адресою належить на праві приватної власності позивачеві, який не надавав дозволу ТОВ Домодар для проведення дій, скасування яких є предметом позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 21.10.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам та третій особі строки для подачі суду та в копії іншим учасникам процесу процесуальних документів: відповідачу - відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - письмових пояснень по суті спірних відносин.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини за закінченням терміну зберігання кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.10.20), яка була надіслана за зазначеною у позовних матеріалах адресою відповідача: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Богомольця, 21, та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є офіційною адресою адресою місцезнаходження відповідача. За наведених обставин, вважається, що відповідач повідомлений належним чином про дане судове провадження та не скористався своїм правом подати суду відзив на позов, тому, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Третя особа повідомлена про дане судове провадження, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення останній ухвали суду 21.10.20, однак, письмових пояснень по суті спірних відносин суду не надала, з будь-якими заявами чи клопотаннями також не зверталась.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Матеріалами справи, а саме: інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 222262614 від 01.09.20) встановлено, що позивачу - ТОВ МДФ-ЛТД (код ЄДРПОУ 13587834) - на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - адміністративна будівля (літ. Д) загальною площею 2577 кв.м, реєстраційний номер 156700621101 за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21. За цією ж адресою зареєстровано офіційне місцезнаходження позивача як юридичної особи, що підтверджено витягом від 1.09.20 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

З даних ЄДР позивачу стало відомо, що за адресою його місцезнаходження зареєстровано також місцезнаходження ТОВ Домодар (код ЄДРПОУ 40102089) шляхом внесення державним реєстратором 28.12.17 державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу реєстраційна дія/запис № 15881070003014981.

Наведене послугувало підставою подання даного позову про скасування зазначеного реєстраційного запису з посиланням на відсутність у відповідача правових підстав для внесення відомостей у ЄДР про місцезнаходження юридичної особи відповідача за адресою 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, оскільки позивач як власник будівлі за цією адресою не надавав відповідачеві згоди та/або дозволу на реєстрацію в цій будівлі місцезнаходження юридичної особи відповідача; ТОВ Домодар та його посадові особи фактично за цією адресою не знаходяться і не знаходилися, жодна діяльність зазначеного товариства за цією адресою не здійснюється, відсутнє також будь-яке майно товариства за цією адресою. Позивач вважає, що зазначеною реєстрацією місцезнаходження ТОВ Домодар за адресою розташування будівлі порушено його права як власника останньої.

Наведені обставини щодо відсутності у відповідача підстав для внесення відомостей у ЄДР про місцезнаходження його юридичної особи за адресою 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21 у ході судового розгляду не спростовані відповідачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

За змістом приписів ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом; дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення; до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (Закон) визначено, що відомості, зокрема, про юридичну особу вносяться до ЄДР на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами державних органів.

В ЄДР містяться відомості про юридичну особу, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону).

За змістом ст. 25 Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 28.12.2017р. реєстратором комітету Полтавської міської ради була здійснена реєстраційна дія № 15881070003014981 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Домодар", зокрема про зміну місцезнаходження юридичної особи товариства та зареєстровано місцезнаходження останнього за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21.

При цьому в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані суду докази знаходження за цією адресою товариства відповідача, його посадових осіб, майна, докази здійснення господарської діяльності, власне, як і будь-якої діяльності товариства, докази надання відповідачеві позивачем як власником будівлі за зазначеною адресою згоди та/або дозволу на реєстрацію в цій будівлі місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона згідно ст. 74 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд, оцінивши відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, докази, які містяться у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні цих доказів, дійшов висновку про доведеність порушення відповідачем із здійсненням спірної реєстраційної дії щодо реєстрації місцезнаходження юридичної особи відповідача за адресою по вул. Богомольця, 21 у м. Ужгороді прав позивача як власника будівлі за зазначеною адресою.

Приписами ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду позовів, зокрема, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, згідно яких власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тобто у розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом - позовом про усунення перешкод, пов`язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном

ТОВ МДФ-ЛТД звернувся до суду з позовом у даній справі до відповідача на захист права власності від протиправних порушень відповідача, які не пов`язані із позбавленням позивача володіння, однак які перешкоджають йому як власнику в реалізації повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Порушення відповідача має триваючий характер, наявне станом на час подання позову та вирішення його судом.

У ході судового розгляду встановлено відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем щодо об`єкта власності позивача, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності законних підстав для реєстрації місцезнаходження відповідача за адресою, за якою розташований належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомого майна. Тобто, відповідач, користуючись зазначеним майном, реалізовує правомочності належні власнику такого майна, без згоди останнього, а отже - без будь-якої правової підстави.

За наведеного вимоги ТОВ МДФ-ЛТД як обґрунтовані та доведені матеріалами справи підлягають задоволенню на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України у спосіб обраний позивачем шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційного запису № 15881070003014981 від 28.12.2017 в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження ТОВ Домодар (код 40102089) за адресою 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Богомольця, будинок 21.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 2102,00 грн. належить відшкодувати за рахунок відповідача,

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73- 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис від 28.12.2017 за № 15881070003014981 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Домодар" (код ЄДРПОУ 40102089) щодо її місцезнаходження.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домодар» (88000 м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, ЄДРПОУ 40102089) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МДФ-ЛТД» (88000, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, ЄДРПОУ 13587834) у відшкодування сплаченого судового збору суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. Текст рішення складено 2.12.20.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua

Суддя Ушак І.Г.