Рішення

від 04.12.2020 по справі 910/8320/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2020Справа № 910/8320/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні

до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна"

про стягнення 180 103,07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" (відповідач) про стягнення 180 103,07 грн., в тому числі 173 706,91 грн. основного боргу, 5 459, 77 грн. пені, 936,39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди № 02/20-25/40IFR в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/8320/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

30.06.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/8320/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8320/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03150, місто Київ, вул. Димитрова, будинок 5, корпус 10-А, 5-й поверх.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Коріс Україна" (орендар) укладено Договір оренди № 02/20-25/40IFR (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає орендареві в користування за плату та на строк, встановлений в цьому Договорі, нежиле приміщення № 26, що має загальну площу 117,3 квадратних метра та знаходиться в будинку, що розташований за адресою: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, будинок 25/40, згідно плану приміщення, що наведений в Додатку (1) до цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає приміщення за актом приймання-передачі, що міститься у Додатку (2) до Договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін із моменту його підписання вважається додатком до цього Договору та його невід`ємною частиною.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору сторони погодили, що строк оренди починається з моменту передання приміщення, що оформлюється підписанням сторонами Акту приймання-передачі приміщення. Строк оренди завершується 31.01.2021.

Відповідно до п. 7.1. Договору орендна плата повинна сплачуватися орендарем у національній валюті України (гривні) щомісяця авансом протягом перших 5 (п`яти) днів місяця за який здійснюється оплата, на підставі рахунків орендодавця, що діють протягом 3-х днів з моменту надання, або на підставі Договору, відповідно до наступної формули:

Орендна плата=Орендна ставка*К1+ПДВ, де

К1- офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним Банком України , на дату виставлення рахунку чи на дату оплати.

Орендна ставка становить 1 759,50 доларів США, без урахування ПДВ, за місяць оренди.

Згідно з п. 7.2. Договору сторони підписують Акт про надання послуг з оренди щомісячно протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення відповідного місяця. Орендодавець надсилає такий акт на підпис орендарю. У випадку не підписання зазначеного акту Орендарем протягом п`яти днів з моменту отримання - акт вважатиметься підписаним без зауважень.

Відповідно до п. 9.1. Договору за цим Договором орендодавець зобов`язується забезпечити орендарю надання послуг з обслуговування та утримання приміщення, оплата яких здійснюється орендарем щомісячно на підставі рахунків, виставлених орендарю орендодавцем, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання орендодавцем рахунків.

Пунктом 9.3. Договору сторони погодили, що орендодавець не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає орендарю Акт приймання наданого сервісного обслуговування, в якому зазначається перелік та вартість фактично наданих послуг по сервісному обслуговуванню. У випадку не підписання зазначеного акту орендарем протягом п`яти днів з моменту отримання - акт вважатиметься підписаним без зауважень.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.02.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення № 26 , що має загальну площу 117,3 квадратних метра та знаходиться в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, будинок 25/40.

Позивач зазначає, що ним було виставлено відповідачеві наступні рахунки на оплату та акти надання послуг:

-рахунок на оплату сервісного обслуговування № 91 від 29.02.2020 на суму 15 421,26 грн.;

-рахунок на оплату сервісного обслуговування № 143 від 31.03.2020 на суму 13 045,84 грн.;

-рахунок на оплату сервісного обслуговування № 191 від 30.04.2020 на суму 15 921,06 грн.;

-рахунок на оплату сервісного обслуговування № 215 від 08.05.2020 на суму 3 620,65 грн;

-акт надання послуг № 141 від 31.03.2020 на суму 13 045,84 грн.;

-акт надання послуг № 196 від 30.04.2020 на суму 15 921,06 грн.;

-акт надання послуг № 221 від 08.05.2020 на суму 3 620,65 грн.;

-акт надання послуг № 92 від 29.02.2020 на суму 15 421,26 грн.;

-рахунок на оплату оренди № 677 від 03.03.2020 на суму 52 400,72 грн.;

-рахунок на оплату оренди № 137 від 02.04.2020 на суму 58 599,37 грн.;

-рахунок на оплату оренди № 183 від 05.05.2020 на суму14 698,01 грн;

-акт надання послуг № 193 від 30.04.2020 на суму 58 599,37 грн.;

-акт надання послуг № 137 від 31.03.2020 на суму 52 400,72 грн.;

-акт надання послуг № 220 від 08.05.2020 на суму 14 698,01 грн.

Вищезазначені рахунки та акти надання послуг були направлені відповідачу 21.05.2020, що підтверджується поштовою накладною № 0101909481865 та описом вкладення у цінний лист від 21.05.2020.

За твердженням позивача, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 125 698,10 грн. та з плати за сервісне обслуговування у розмірі 48 008,81 грн., а саме заборгованість з орендної плати:

-за березень 2020 - 52 400,72 грн.;

-за квітень 2020 - 58 599,37 грн.;

-за травень 2020 - 14 698,01 грн.

Заборгованість з оплати за сервісне обслуговування:

-за лютий 2020 - 15 421,26 грн.;

-за березень 2020 - 13 045,84 грн.;

-за квітень 2020 - 15 921,06 грн.;

-за травень 2020 - 3 620,65 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

У матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі від 01.02.2020, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення № 26 , що має загальну площу 117,3 квадратних метра та знаходиться в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, будинок 25/40.

З наданих позивачем доказів вбачається, що орендодавець взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об`єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату у розмірі 125 698,10 грн. та плату за сервісне обслуговування у розмірі 48 008,81 грн., в зв`язку з чим має перед позивачем заборгованість зі сплати вказаної суми.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 125 698,10 грн. та заборгованості за сервісне обслуговування у розмірі 48 008,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 459,77 грн. пені, 936,39 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 23.1. Договору у випадку, якщо орендар не виконає будь-якого грошового зобов`язання, він повинен сплатити орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов`язання, якщо воно прострочено більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів від обумовленої дати. До нарахування та сплати такої неустойки застосовуються положення ЦКУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 459,77 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 936,39 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" підлягають задоволенню у розмірі 173 706,91 грн. основного боргу, 5 459,77 грн. пені, 936,39 грн. 3% річних.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 35 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем не надано суду жодних доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката.

Таким чином, вимоги про стягнення витрат з оплати послуг адкоката у розмірі 35 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" про стягнення 180 103,07 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" (03150, місто Київ, вул. Димитрова, будинок 5, корпус 10-А, 5-й поверх, ідентифікаційний код 20058906) на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52-А, ідентифікаційний код 26600565) 173 706 (сто сімдесят три тисячі сімсот шість) грн. 91 коп. основного боргу, 5 459 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 77 коп. пені, 936 (дев`ятсот тридцять шість) грн. 39 коп. 3% річних, 2 701 (дві тисячі сімсот одну) грн. 55 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.12.2020

Суддя С. В. Стасюк