Рішення

від 04.12.2020 по справі 910/14030/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2020Справа № 910/14030/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ

про стягнення 44 771,87 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ (відповідач) про стягнення 44 771,81 грн на підставі Договору оренди № 163 від 01.01.2020 (далі - Договір), з яких: 42 500,00 грн основного боргу, 423,25 грн 3% річних, 1848,62 грн пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплату оренди приміщення за Договором за травень та червень 2020, заборгованість відповідача за вказаний період становить 42 500,00 грн (основний борг).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

06.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14030/20 та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

01.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява.

Суд повідомляв позивача та відповідача справи про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 163 (далі - Договір або Договір № 163 від 01.01.2020), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець здає в оренду складські приміщення орендарю для зберігання продовольчої (непродовольчої) групи в приміщеннях площею 250 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 247.

Умовами п. 2.1.1 Договору передбачено обов`язок орендодавця надати орендарю складські приміщення у відповідності з п. 1.1 Договору, в технічно справному стані і згідно Акту про приймання-передачу.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 163 від 01.01.2020 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору № 163 від 01.01.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди (нежитлове складське приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 247, загальною площею 250 кв.м. в технічно справному, відремонтованому стані. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі від 11.01.2020, який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.

Згідно п. 2.2.6 орендар зобов`язується у встановлені Договором терміни проводити оплату комунальних послуг (вода, електроенергія), оренди приміщення.

Умовам п. 3.1 Договору сторони визначили, що оплата за оренду приміщення проводиться щомісяця за договірною ціною, з розрахунку 85,00 грн за 1 кв.м., у т.ч. ПДВ, на загальну суму 21 250,00 грн шляхом перерахування 100% цієї суми на місяць вперед, згідно виставлених рахунків, на розрахунковий рахунок орендодавця, але не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до початку звітного місяця.

Відповідно до п. 4.1 Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року. Сторони домовились, що розірвання цього Договору допускається в односторонньому порядку, одна зі сторін в місячний термін письмово повідомляє про це іншу сторону (п. 4.2 Договору).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З матеріалів справи судом встановлено, що за період з січня 2020 року по червень 2020 року відповідачем було отримано послуг з оренди приміщення за Договором № 163 від 01.01.2020 на загальну суму 127 500,00 грн. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2020 на суму 21 250,00 грн, від 29.02.2020 на суму 21 250,00 грн, від 31.03.2020 на суму 21 250,00 грн, від 30.04.2020 на суму 21 250,00 грн, від 31.05.2020 на суму 21 250,00 грн та від 30.06.2020 на суму 21 250,00 грн.

Вказані акти підписані уповноваженим представником відповідача, що свідчить про прийняття наданих позивачем послуг з оренди приміщення без претензій по об`єму, якості та строкам надання.

Враховуючи п. 3.1 Договору відповідач (орендар) був зобов`язаний щомісяця перераховувати на розрахунковий рахунок позивача 21 250,00 грн не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до початку звітного місяця.

З огляду на зазначене, орендна плата за лютий 2020 року повинна була бути сплачена у строк до 26.01.2020, за березень 2020 року - до 23.02.2020, за квітень 2020 року - до 24.03.2020, за травень 2020 року - до 23.04.2020, за червень 2020 року - до 24.05.2020.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач орендну плату згідно вищенаведених Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень - червень 2020 року сплатив лише частково в загальній сумі 85 000,00 грн. Наведене підтверджується позивачем доданими до матеріалів справи зведеними виписками по рахунку позивача за лютий, березень та липень 2020 року.

Враховуючи зазначене, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем по оплаті орендних платежів згідно Договору № 163 від 01.01.2020 за травень та червень 2020 року у загальному розмірі 42 500,00 грн (127 500,00 грн - 85 000,00 грн = 42 500,00 грн).

Листом № 12 від 28.05.2020 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості та попередив про розірвання Договору № 163 від 01.01.2020 у випадку невиконання зазначеної вимоги. Даний лист був отриманий уповноваженим представником відповідача 25.05.2020 нарочно.

Листом № 55 від 29.05.2020 відповідач визнав наявну в нього заборгованість за Договором № 163 від 01.01.2020 у розмірі 42 500,00 грн та гарантував сплату грошових коштів у строк до 30.06.2020.

Однак, заборгованість у строк, вказаний відповідачем у листі № 55 від 29.05.2020, не була погашена.

З огляду на зазначене, позивач листом № 14 від 02.07.2020 повідомив відповідача про розірвання Договору оренди № 163 від 01.01.2020 з 01.07.2020.

Листом № 575 від 24.07.2020 відповідач повідомив позивача про згоду з достроковим розірванням договору оренди приміщення, просив погодити зменшення суму заборгованості на 40% та укласти новий договір оренди з 01.09.2020.

05.08.2020 позивач направив на адресу відповідача лист № 15, яким повідомив останнього про необхідність погашення існуючої заборгованості зі сплати орендної плати в повному обсязі.

Судом встановлено, що матеріали справи містять Акт звіряння взаємних розрахунків за Договором оренди № 163 від 01.01.2020, який погоджений відповідачем та підписаний уповноваженим представником відповідача в програмному забезпеченні MEDOC за допомогою електронно-цифрового підпису, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Станом на час розгляду справи по суті, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за Договором № 163 від 01.01.2020 у розмірі 42 500,00 грн.

З огляду на зазначене, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за травень та червень 2020 року в розмірі 42 500,00 грн.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі у сумі 42 500,00 грн (основний борг) належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 848,62 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що, в разі прострочення оплати послуг, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1,5% за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені, останній просить суд стягнути з відповідача:

- 1 068,30 грн пені за період з 24.04.2020 по 07.09.2020 за прострочення сплати орендної плати за травень 2020 року;

- 780,32 грн пені за період з 25.05.2020 по 07.09.2020 за прострочення сплати орендної плати за червень 2020 року.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені було враховано положення ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та здійснено вказаний розрахунок виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Суд погоджується з визначеними позивачем періодами для нарахування пені.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вище визначені періоди, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1 848,62 грн пені повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 423,25 грн 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку заявленої до стягнення суми 3 % річних дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 423,25 грн 3 % річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ (03164, м. Київ, вул. Підлісна, буд. 1, оф. № 38-Б; ідентифікаційний код 39220431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ ОРІЛЬ (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 247; ідентифікаційний код 13421677) 42 500,00 грн (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 1 848,62 грн (одну тисячу вісімсот сорок вісім гривень 62 коп.) пені, 432,25 грн (чотириста тридцять дві гривні 25 коп.) 3 % річних та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 04.12.2020.

Суддя Гумега О.В.