Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/11401/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/11401/20

За позовомЧаплинського управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Постач провизнання додаткової угоди недійсною та стягнення 23992,20 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Чаплинське управління водного господарства звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Постач , в якому просить суд:

- визнати недійсною укладену між сторонами додаткову угоду №1 від 12.10.2018 до договору №319-ю від 09.10.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачені кошти в сумі 23992,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що додаткова угода № 1 від 12.10.2018 до договору №319-ю від 09.10.2018 укладена всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі із збільшенням ціни товару без обґрунтування такої необхідності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/11401/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 15.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2020.

11.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Вказана заява судом задоволена.

Відповідач відзив на позов не надав, представників у судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив.

При цьому, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи №910/11401/20 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018 між Чаплинським управління водного господарства (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техойл ЛТД (постачальник), найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Постач , було укладено Договір №319-ю (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю: код 09130000-9 за ДК 021:2015 Нафта і дистиляти (Бензин, Дизельне паливо), надалі - товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

За змістом п.1.2 Договору, асортимент товару, який поставляється за цим договором, повинен відповідати вимогам Технічної специфікації товару згідно з Додатком №2, що є невід`ємною частиною цього Договору, та виробляється покупцем, виходячи із виробничих потреб в межах наданої Специфікації. Кількість товару замовляється виходячи із фактичних потреб покупця в межах запланованої ціни Договору. Кількість та асортимент товару, наведений в Специфікації (Додаток №1 до договору), не зобов`язує покупця замовити товар в обсязі, визначеному Специфікацією.

Згідно з п. 1.3 Договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від наявності коштів або виробничих потреб покупця та у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума цього договору (ціна договору) становить 1055010,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 211002,00 грн, разом ціна договору становить 1266012,00 грн з ПДВ.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору сума (ціна) цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору, у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару. Надання відстрочки платежу постачальником - не менше 30 календарних днів.

У додатку № 1 до Договору Специфікація товару сторонами узгоджено найменування товару, кількість, ціну за одиницю товару, а саме:

- Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, бензин неетильований АИ-95-К5-Євро, кількість 24400 л, ціна за одиницю без ПДВ 24,15 грн, сума всього з ПДВ 589260,00 грн;

- Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, кількість 20700 л, ціна за одиницю без ПДВ 22,50 грн, сума всього без ПДВ 465750,00 грн.

12.10.2018 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №319-ю від 09.10.2018, за змістом якої відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року №922-VIII, узгодили змінити ціни за одиницю товару з моменту підписання цієї додаткової угоди та виклали п. 3.1 Договору в такій редакції: сума цього договору (ціна договору) 1054692,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 210938,40 грн, разом ціна договору становить 1265630,40 грн.

Також в новій редакції викладено Додаток №1 до Договору Специфікація товару , а саме:

- Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, бензин неетилований АИ-95-К5-Євро, кількість 22190 л, ціна за одиницю без ПДВ 26,55 грн, сума всього з ПДВ 589144,50 грн;

- Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, кількість 18810 л, ціна за одиницю без ПДВ 24,75 грн, сума всього без ПДВ 465547,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 12.10.2018 до договору №319-ю від 09.10.2018 сторони збільшили ціну обумовленого договором товару на 10% по всім позиціям товару. Підставою для внесення таких змін було обґрунтування відповідача щодо необхідності збільшення ціни договору з посиланням на цінову довідку ДП Держзовнішінформ . Однак, за твердженням позивача, дані, наведені у такій довідці, не можуть підтверджувати факт наявності коливання ціни на ринку на відповідні дати, а тому правові підстави для збільшення ціни товару за договором відповідно до укладеної додаткової угоди - відсутні. Відтак, позивач вказує, що укладення додаткової угоди мало місце без документального підтвердження підвищення цін, із суттєвим зменшенням обсягів пального, що не відповідає загальним принципам законодавства про публічні закупівлі. При цьому, як зазначає позивач, збільшення цін на одиницю товару укладеною додатковою угодою спричинило безпідставну втрату об`ємів придбаного пального порівняно з договором №319-ю від 09.10.2018 та спричинило переплату коштів у загальному розмірі 23992,20 грн.

Як свідчать обставини справи, сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі , який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент укладення Договору та спірної додаткової угоди до нього) визначено, що Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент укладення Договору та спірної додаткової угоди до нього) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України , у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Як встановлено судом, станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі .

Так, у додатку № 1 до Договору Специфікація товару сторонами узгоджено найменування товару, кількість, ціну за одиницю товару, а саме:

- Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, бензин неетильований АИ-95-К5-Євро, кількість 24400 л, ціна за одиницю без ПДВ 24,15 грн, сума всього з ПДВ 589260,00 грн;

- Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, кількість 20700 л, ціна за одиницю без ПДВ 22,50 грн, сума всього без ПДВ 465750,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору сума цього договору (ціна договору) становить 1055010,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 211002,00 грн, разом ціна договору становить 1266012,00 грн з ПДВ.

Водночас додатковою угодою №1 від 12.10.2018 змінено істотні умови Договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено кількість товару: щодо бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5, бензину неетилованого АИ-95-К5-Євро, то ціна за одиницю збільшилася з 24,15 грн до 26,55 грн, а обсяг зменшився з 24400 л до 22190 л відповідно; щодо дизельного палива ДП-Л-Євро5-В0, палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С, то ціна за одиницю збільшилася з 22,50 грн до 24,75 грн, обсяг зменшено з 20700 л до 18810 л.

Суд відзначає, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Зі змісту наявного у справі листа Товариства з обмеженою відповідальністю Техойл ЛТД вих.№521-10/18 від 11.10.2018 слідує, що необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору обґрунтовувалась відповідачем коливанням цін на пальне на ринку.

Так, відповідач, посилаючись на довідку ДП Держзовнішінформ від 11.10.2018 №231/762, вказував, що з дати проведення електронного аукціону ціни на пальне, які були зазначені у тендерній пропозиції та зафіксовані в Договорі, значно зросли по відношенню до актуальних цін на ринку: бензин А-95 - 31,19-36,13 грн/л з ПДВ, дизельне паливо - 29,36-33,58 грн/л з ПДВ.

Однак, довідка ДП Держзовнішінформ від 11.10.2018 №231/762 містить відомості про розрахунковий рівень цін на нафтопродукти станом на 04.10.2020.

Відтак, дані, викладені у довідці ДП Держзовнішінформ від 11.10.2018 №231/762, не підтверджують вартість продукції станом на дату укладення спірної додаткової угоди, а також не підтверджують наявності коливання цін на ринку (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару) за період з дати укладення Договору до дати укладення відповідної додаткової угоди до Договору.

На переконання суду, укладення додаткової угоди про збільшення ціни за одиницю товару менш ніж через місяць після проведення процедури закупівлі та майже одночасно з укладенням відповідного договору (в даному випадку - через два дні) спотворює результати торгів, нівелює власне мету здійснення публічної закупівлі та принцип максимальної економії і ефективності.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент укладення Договору та спірної додаткової угоди до нього).

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, враховуючи, що Додаткову угоду №1 від 12.10.2018 до Договору №319-ю від 09.10.2018 укладено всупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі , вимоги позивача про визнання недійсною вказаної додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплачених коштів в сумі 23992,20 грн суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, на розгляді Господарського суду міста Києва знаходилася справа №910/16302/19 за позовом Чаплинського управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Постач про стягнення 1070521,19 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16302/19 позовні вимоги Чаплинського управління водного господарства задоволено в повному обсязі та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача, зокрема, 1000971 грн передплати за Договором №319-ю від 09.10.2020.

В ході розгляду справи №910/16302/19 судом встановлено, що позивачем замість оплати вже поставленого товару було здійснено його 100% передплату на суму 1265630,40 грн. В подальшому, відповідачем було фактично передано позивачу не визначений Договором товар (бензин та дизпаливо) разом на суму 1265630,40 грн, а талони на отримання вказаного бензину на суму 1265630,40 грн на АЗС. Отже, позивачем було оплачено отримані талони на бензин та дизпаливо у повному обсязі, але фактично бензин на АЗС було отримано не у повній кількості - відповідачем було недопоставлено бензину на суму 1000971 грн.

Тобто, попри узгоджені сторонами строки (до 26.12.2018) та місце поставки товару (АЗС), відповідач з 19.11.2018 не зміг забезпечити фактичну поставку обумовленого бензину та дизпалива позивачу.

У зв`язку з цим, за результатами розгляду справи №910/16302/19 суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 1000971 грн підлягають поверненню позивачу за ст.ст. 530, 693, 1212 Цивільного кодексу України, як такі, правова підстава для утримування яких відпала (товар у погоджений строк після отримання передплати не поставлено, вимогу про поставку товару та про повернення передплати товару не виконано).

Оскільки у справі №910/16302/19 брали участь ті самі особи, що й у даній справі (910/11401/20), обставини, встановлені Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16302/19, мають преюдиціальне значення та повторного доказування не потребують.

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16302/19 слідує, що частина обумовленого Договором товару все ж таки була передана відповідачем позивачу, а саме: товару у сумі 264659,40 грн (1265630,40 грн мінус 1000971,00 грн), виходячи із цін, визначених Додатковою угодою №1 від 12.10.2018.

Суд погоджується з доводами позивача, що збільшення ціни на одиницю товару внаслідок укладення додаткової угодою №1 від 12.10.2018 спричинило безпідставну втрату об`ємів придбаного пального порівняно з первісною редакцією Договору №319-ю від 09.10.2018 та спричинило переплату коштів, які в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню відповідачем на користь позивача.

Однак, стверджуючи про те, що станом на момент розгляду справи сума переплати за Договором становить 23992,20 грн, позивач водночас не надав суду жодних доказів на підтвердження того, яка саме кількість товару та якого виду (бензину А-95 та дизпалива) була фактично передана відповідачем позивачу в рамках виконання Договору. Як наслідок, за відсутності конкретних даних щодо кількості фактично отриманого позивачем бензину А-95 та дизпалива (окремо), можливість встановити конкретну суму переплати, яка існує на момент розгляду справи, виключається.

Відтак, належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності переплати за Договором у розмірі 23992,20 грн позивач суду не довів, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 23992,20 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн, сплачені за вимоги немайнового характеру, покладаються на відповідача; в іншій частині судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 12.10.2018 до Договору №319-ю від 09.10.2018, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Роял Постач та Чаплинським управлінням водного господарства.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Роял постач (Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 24, ідентифікаційний код 41850141) на користь Чаплинського управління водного господарства (Україна, 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, селище міського типу Чаплинка, вулиця Військова, будинок 2, ідентифікаційний код 01034679) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.12.2020.

Суддя Ю.М. Смирнова