Рішення

від 01.12.2020 по справі 912/3800/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуСправа № 912/3800/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3800/19

за позовом Фермерського господарства "ВІТА", с. Клинове, Голованівський район, Кіровоградська область, 26525

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030

2. Приватного підприємства "Дніпро", вул. Енгельса, буд. 30, смт Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача - Макаринський В.В., договір про надання правової допомоги №9 від 22.01.20, ордер серія ВА №1002487 від 22.01.20, довіреність № 0-11-0.63-400/62-19 від 20.12.19 режим відеоконференції;

від відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - Шуба Я.С., довіреність № 0-11-0.63-400/62-19 від 20.12.19, головний спеціаліст відділу представництва;

від відповідача 2 - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "ВІТА" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Приватного підприємства "Дніпро" про визнання недійсним договору оренди землі від 10.06.2019 укладеного між відповідачами на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Клинівської сільської ради (за межами населеного пункту) Голованівського району Кіровоградської області, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 36,700 га ріллі, кадастровий номер 3521482800:02:000:0850.

Ухвалою від 23.12.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3800/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 23.01.2020, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.01.2020 на адресу суд від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позову та вважає його необґрунтованим.

Ухвалою суду від 23.01.2020 зупинено провадження у справі № 912/3800/19 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/18 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

30.01.2020 від позивача до суду надійшли запечерення на відзив ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Ухвалою від 27.10.2020 судом поновлено провадження у справі № 912/3800/19, призначено підготовче засідання на 10.11.2020 о 12:00 год. та запропоновано учасникам справи надати позиції щодо позовних вимог, а також пояснення у справі з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

10.11.2020 відповідачем 1 подано суду свою позицію щодо позовних вимог, в задоволенні яких просить суд відмовити.

Протокольною ухвалою від 10.11.2020 оголошено перерву до 18.11.2020 о 09:00 год.

18.11.2020 відповідачем 1 надано пояснення щодо власника спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 912/3800/19 та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 01.12.2020 о 16:00 год. Крім того, відповідачу 1 до 01.12.2020 запропоновано подати суду докази укладення між відповідачами додаткової угоди до спірного договору оренди та реєстрації її в реєстрі.

20.11.2020 відповідачем 1 подано клопотання про долучення доказів, а саме додаткової угоди до спірного договору та інформаційної довідки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 03.12.1992 видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства "ВІТА" (а.с. 28).

09.06.1998 на ім`я ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР 0037, згідно якого надана у постійне користування земельна ділянка площею 37,1 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Клинівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства. Цей акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №73 (а.с. 19).

Відповідно до пункту 1.1 статуту, що міститься в матеріалах справи, Селянське (фермерське) господарство "ВІТА" було створене громадянином ОСОБА_1 , який також є головою господарства, а ОСОБА_2 - член фермерського господарства.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "ВІТА") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "ВІТА") користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "ВІТА") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась фізичній особі не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на момент створення ФГ "ВІТА") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Тобто законодавством, чинним на момент створення фермерського господарства "ВІТА", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не спростовано, що саме на основі земельної ділянки площею 37,1 га, розташованої на території Клинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, наданої в постійне користування на підставі Державного акту від 09.06.1998 серії КР 0037 створено фермерське господарство "ВІТА".

В статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (чинного на сьогоднійшній день) вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, й на сьогодні після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18, від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19); від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

Таким чином, з 09.06.1998 користувачем земельної ділянки, переданої в оренду за спірним договором, є саме фермерське господарство "ВІТА".

Рішенням зборів членів Фермерського господарства "ВІТА", оформленим протоколом від 19.03.2011, обрано на посаду керівника даного господарства ОСОБА_3 (а.с. 29).

Зміна керівника Фермерського господарства "ВІТА" зареєстрована, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ від 04.08.2011 (а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (свідоцтво про смерть від 06.03.2015 серії НОМЕР_1 ).

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону на момент смерті засновника ФГ "ВІТА" ОСОБА_1 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент смерті засновника ФГ "ВІТА" ОСОБА_1 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України своїм Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Тому, громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті засновника ФГ "ВІТА") передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Віповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ "ВІТА", так і до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

У разі зміни засновника або смерті громадянина-засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів: Клинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на постійне користування спірною земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, у зв`язку із смертю його батька.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29.07.2016 у справі № 386/113/16-ц зазначений позов задоволено повністю.

Однак, рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 31.05.2017 вказане рішення місцевого суду скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

За результатами касаційного оскарження Верховний Суд виніс постанову від 07.10.2020 у справі 386/113/16-ц, згідно якої рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 31.05.2017 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Верховний Суд прийшов до висновку, що суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, однак при вирішенні зазначеного спору неправильно застосував норми матеріального права у частині правового обґрунтування підстав відмови у задоволенні зазначених позовних вимог.

У відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у згаданій постанові, право користування земельною ділянкою, яка передана засновнику фермерського господарства для створення фермерського господарства у випадку його смерті не входить до складу спадщини, а залишається у користуванні фермерського господарства.

Поряд з цим, 06.02.2018 позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 36,7 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Клинівської сільської ради Голованівського району з кадастровим №3521482800:02:000:0850 терміном на 10 років (а.с. 124-125).

Листом від 02.03.2018 за №Ф-1129/0-1570/0/17-18 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви (а.с. 126).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.02.2019 №281 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Клинівська сільська рада, за межами населеного пункту. Кадастровий номер земельної ділянки: №3521482800:02:000:0850, площею 36,7000 га. Крім того, у відповідності до вказаного наказу вирішено продати на електронних земельних торгах право оренди на зазначену земельну ділянку (а.с. 46).

Даний наказ оскаржено позивачем в порядку адміністративного судочинства. Однак, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі 340/1230/19 відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "ВІТА" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

10.06.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (Орендодавець) та Приватним підприємством "Дніпро" (Орендар) укладено договір оренди землі (Договір). Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.02.2019 №281 "Про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів від 10.06.2019" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), яка знаходиться на території Клинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.

В пункті 2.1 Договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 36,7 га, в тому числі ріллі 36,7 га, що не надана у власність та користування іншим особам. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (державної власності, запасу (резерву). Кадастровий номер земельної ділянки: 3521482800:02:000:0850 (п. 2.2 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договір укладено на строк 7 (сім) років.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Згідно інформаційної довідки від 30.10.2019 №186776010 Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 13.06.2019 №32042233 (а.с. 13).

Відповідно до умов Додаткової угоди від 29.11.2019 до договору оренди земельної ділянки від 10.06.2019, пункт 3.1 Договору викладено у новій редакції: "3.1 Договір укладено на строк до 29 листопада 2019 року". Всі інші умови залишені незмінними.

Державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди здійснено 29.11.2019, про що свідчить інформаційна довідка від 18.11.2020 №232999721.

Оскільки предметом спору є недійсність договору оренди землі, такий договір у разі задоволення позовних вимог повинен визнаватися судом недійсним з моменту вчинення, оскільки відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Зокрема, Велика Палата ВС у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 вказала, що укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само поданню відповідного позову не перешкоджає закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В силу вимог ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаного статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є визнання правочину недійсним.

Зваживши у сукупності наведені вище обставини та досліджені докази, суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки необхідно визнати недійсним, оскільки він порушує права позивача як законного землекористувача, оскільки діяльність ФГ "ВІТА" на момент укладення спірного договору не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою на момент укладення спірного договору також були відсутні.

У разі визнання недійсним договору оренди землі, припиняється право оренди на цю землю.

Однак, на даний час припинити право оренди за спірним договором є неможливим в силу наступного.

В поясненнях Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.11.2020 щодо земельної ділянки кад. № 3521482800:02:000:0850 зазначено наступне.

На підставі заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 11.12.2019 про надання дозволу на розроблення технічної документації, Головним управлінням було видано накази про надання дозволів.

На підставі заяв вищезазначених громадян від 19.03.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, Головним управлінням було видано відповідні накази 25.03.2020, та передано у власність земельні ділянки з масиву земельної ділянки кад. № 3521482800:02:000:0850.

На даний час, в результаті поділу, земельної ділянки кад. № 3521482800:02:000:0850 не існує як об`єкта цивільних прав. Новоутворені земельні ділянки на праві приватної власності натежать громадянам: 3521482800:02:000:0927 - ОСОБА_4 ; 3521482800:02:000:0923 - ОСОБА_5 ; 3521482800:02:000:0918 - ОСОБА_6 ; 3521482800:02:000:0922 - ОСОБА_7 ; 3521482800:02:000:0914 - ОСОБА_8 ; 3521482800:02:000:0926 - ОСОБА_9 ; 3521482800:02:000:0930 - ОСОБА_10 ; 3521482800:02:000:0913 - ОСОБА_11 ; 3521482800:02:000:0928 - ОСОБА_12 ; 3521482800:02:000:0917 - ОСОБА_13 ; 3521482800:02:000:0916 - ОСОБА_14 ; 3521482800:02:000:0915 - ОСОБА_15 ; 3521482800:02:000:0920 - ОСОБА_16 ; 3521482800:02:000:0931 - ОСОБА_23 ; 3521482800:02:000:0919 - ОСОБА_18 ; 3521482800:02:000:0924 - ОСОБА_19 ; 3521482800:02:000:0925 - ОСОБА_20 ; 3521482800:02:000:0921 - ОСОБА_21 ; 3521482800:02:000:0929 - ОСОБА_22 .

Про припинення іншого речового права на земельну ділянку 12.03.2020 свідчить також інформаційна довідка від 18.11.2020 №232999721.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача 1 (Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області) в повному розмірі в сумі 1921,00 грн, так як спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 36,7 га, в тому числі ріллі 36,7 га, кадастровий номер 3521482800:02:000:0850, розташованої на території Клинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, укладений 10.06.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 39767636) та Приватним підприємством "Дніпро" (вул. Енгельса, буд. 30, смт Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500, ідентифікаційний код 30077947).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 39767636) на користь Фермерського господарства "ВІТА" (с. Клинове, Голованівський район, Кіровоградська область, 26525, ідентифікаційний код 13756076) 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення направити позивачу на електронну адресу представника Макаринського В.В. makarinskij@ukr.net; Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на електронну адресу: kirovohrad@land.gov.ua ; Приватному підприємству "Дніпро" на поштову адресу: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Гонти, буд. 30.

Повне рішення складено 04.12.2020.

Суддя В.Г. Кабакова