Рішення

від 17.11.2020 по справі 914/1172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 справа № 914/1172/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Юрків М.Г., розглянув матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Мендака Андрія Тарасовича, Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове

до відповідача Приватного підприємства Ротен , м.Львів

про стягнення 52454,49 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Мендака Андрія Тарасовича до Приватного підприємства Ротен про стягнення 417590,68 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали (але не швидше закінчення дії на території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), для усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 6263,86 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2020 р.

Ухвалою суду від 03.08.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 03.08.2020 р., підготовче засідання відкладено на 17.08.2020 р.

Ухвалою суду від 17.08.2020 р. постановлено прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині зменшення розміру позовних вимог; задоволити заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині повернення судового збору; повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4161,86 грн; продовжити строк підготовчого провадження у справі; відкласти підготовче засідання на 28.09.2020 р.; зобов`язати позивача надіслати відповідачеві копії доданих до позовної заяви документів: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру і договору про надання правової допомоги; докази надіслання надати суду.

22.09.2020 р. позивач подав суду клопотання (вх.№27474/20 та вх.№27473/20) з долученими доказами надіслання відповідачеві копій свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру, договору про надання правової допомоги, виписки та витягу з ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ.

Ухвалою суду від 28.09.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 28.09.2020 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020 р.

19.10.2020 р. позивач подав клопотання про відкладення судового засідання у справі.

В судове засідання 19.10.2020 р. сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 19.10.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.10.2020 р., судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 17.11.2020 р.

17.11.2020 р. від позивача надійшли: клопотання про розгляд справи без особистої участі позивача та його представника; заява про надання доказів, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; заява про відмову від частини позовних вимог на суму 50971,48 грн, у зв`язку зі сплатою відповідачем 01.10.2020 р. заборгованості за договором перевезення вантажів двома платежами в сумі 10804,54 грн та 40166,94 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.6 ст.46 ГПК України, суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як встановлено ч.ч.1-3 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Також положеннями п.4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

При цьому, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. (ч.3 ст.231 ГПК України).

Виходячи із обставин, викладених у заяві, суд прийшов до висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси ні позивача, ані інших осіб. Заява, в якій позивач заявив про відмову від позову, підписана адвокатом Джохом Р.В., повноваження якого на представництво інтересів позивача підтверджуються наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги, який наділяє його усіма правами сторони, та ордером, що не містить застережень.

Суд презюмує, що наявність у представника позивача статусу адвоката свідчить про його поінформованість стосовно наслідків відмови від позову, які передбачені ст.231 ГПК України.

З врахуванням всього вищенаведеного, суд вважає за доцільне прийняти відмову позивача від частини позовних вимог на суму 50971,48 грн та закрити провадження у справі в цій частині.

В судове засідання 17.11.2020 р. сторони явку представників не забезпечили.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 17.11.2020 р. після повернення з нарадчої кімнати судом повідомлено про складення вступної та резолютивної частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, на виконання умов якого позивач надав послуги, а відповідач в порушення умов договору оплатив їх неповністю та здійснював оплати з порушенням встановлених строків.

У зв`язку з цим, позивач (з врахуванням поданої ним раніше та прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також заяви про відмову від частини позовних вимог) просив суд стягнути з відповідача 536,96 грн індексу інфляції і 946,05 грн 3% річних за кожен день прострочення.

У відзиві відповідач заперечив проти здійсненого в позовній заяві розрахунку 3% річних, звернув увагу суду, зокрема, на те, що позивач не надав передбачених договором документів, без отримання яких у відповідача не виникло обов`язку сплатити кошти.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.06.2019 р. між фізичною особою-підприємцем Мендаком Андрієм Тарасовичем як перевізником та Приватним підприємством Ротен як замовником було укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №1106/Р-МА, відповідно до п.1.1. якого перевізник зобов`язується власними силами па підставі замовлень замовника надати у визначені замовником термін послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Згідно з п.1.2. договору, у додатках до даного договору сторонами узгоджується розмір плати (тарифи на перевезення перевізнику за надані послуги, орієнтовні строки початку та закінчення надання послуг, перелік та види транспорту та інші умови).

Підпунктом 2.2.1 договору встановлено право перевізника вимагати вчасної оплати послуг за даним договором, а підпунктом 2.3.5. - кореспондуючий йому обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з перевізником за даним договором.

За умовами п.3.4. договору, оплата послуг за даним договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника, зазначений у даному договорі, на протязі 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг та повернення замовнику належним чином оформлених товарно-транспортних накладних (разом із реєстром ТТН) та надання виконавцем рахунків на оплату, а також документів, передбачених п.7.4. даного договору.

Як встановлено п.4.3. договору, у разі прострочення оплати згідно даного договору, замовник сплачує на користь перевізника інфляційні втрати та 3% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У п.7.4. договору вказано, що при укладені цього договору, перевізник зобов`язується надати замовнику наступні документи:

1) розширений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань з датою видачі не пізніше 30 днів на дату укладання договору та/або відповідних додаткових угод до даного договору. В разі не надання копії виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, витяг надається на дату укладання договору та/або відповідних додаткових угод до даного договору;

2) витяг із статуту виконавця, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності, протоколу загальних зборів учасників або іншого документа, що дозволяє підписання необхідних документів;

3) копію виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (за наявності);

4) копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (виданого до 01.01.2014 р.);

5) копію витягу з реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ/ реєстрацію суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ;

6) копію протоколу/наказу чи іншого документу про призначення па посаду осіб, уповноважених підписувати договір.

У додатку до договору сторони встановили вартість послуг перевезений вантажів автомобільним транспортом (ціни, тарифи) у грн/т*км (без ПДВ) в залежності від кількості кілометрів.

Відповідно до акту надання послуг №10 від 21.10.2019 р., перевізником були виконані наступні роботи (надані такі послуги): перевезення сої з поля на елеватор (кількість тонн - 29,22, кількість т*км - 2659,02, ціна без ПДВ - 2,60, сума без ПДВ - 6913,45); перевезення сої з поля на елеватор (кількість тонн - 78,16, кількість т*км - 6879,32, ціна без ПДВ - 2,70, сума без ПДВ - 18574,16); перевезення сої з поля на елеватор (кількість тонн - 116,92, кількість т*км - 9041,76, ціна без ПДВ - 2,80, сума без ПДВ - 25316,93) Загальна вартість робіт (послуг) склала 50804,54 грн без ПДВ.

У вказаному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Сам акт підписано без зауважень в.о. директора замовника і перевізником та скріплено печаткою замовника.

В додатку до акту надання послуг №10 від 21.10.2019 р. наведено детальні відомості щодо дат завантаження, номерів машин, кодів полів завантаження, культур, пунктів розвантаження, розцінок, кілометрів, ваги, об`ємів робіт (т*км), номерів ТТН та сум щодо кожного з шести перевезень, які увійшли до цього акту.

Також позивачем долучено засвідчені копії відповідних товарно-транспортних накладних: №06693 від 15.10.2019 р., №06697 від 16.10.2019 р., №07171 від 17.10.2019 р., № 07174 від 17.10.2019 р., № 07178 від 18.10.2019 р. та №07182 від 19.10.2019 р.

Відповідно до акту надання послуг №11 від 13.11.2019 р., перевізником були виконані наступні роботи (надані такі послуги): перевезення кукурудзи з поля на елеватор (кількість тонн - 112,80, кількість т*км - 18257,70, ціна без ПДВ - 2,20, сума без ПДВ - 40166,94). Загальна вартість робіт (послуг) склала 40166,94 грн без ПДВ.

У вказаному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Сам акт підписано без зауважень в.о. директора замовника і перевізником та скріплено печаткою замовника.

В додатку до акту надання послуг №11 від 13.11.2019 р. наведено детальні відомості щодо дат завантаження, номерів машин, кодів полів завантаження, культур, пунктів розвантаження, розцінок, кілометрів, ваги, об`ємів робіт (т*км), номерів ТТН та сум щодо кожного з трьох перевезень, які увійшли до цього акту.

Також позивачем долучено засвідчені копії відповідних товарно-транспортних накладних: №07319 від 30.10.2019 р., №07328 від 31.10.2019 р., №07339 від 01.11.2019 р.

У відповіді па претензію від 05.02.2020 р. вих.№52 від 02.03.2020 р. ПП Ротен повідомило, що підприємство надіється в подальшому на продовження налагодженої співпраці між сторонами та завжди виконувало взяті на себе договірні й грошові зобов`язання, а претензія не відповідає вимогам ст. 222 ГК України.

У повторному листі-претензії про неналежне виконання умов договору перевезення вантажів ФО-П Мендак А.Т. вимагав від ПП Ротен сплати заборгованості в розмірі 70971,48 грн протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання даного листа.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 70971,48 грн основного боргу, в заяві про зменшення розміру позовних вимог - 50971,48 грн, а в заяві про відмову відмовився від цих позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем.

Керуючись ст.625 ЦК України позивач в позовній заяві заявив до стягнення 536,96 грн індексу інфляції з листопада 2019 року по березень 2020 року і з січня 2020 року по березень 2020 року, а також 346082,94 грн 3% річних за періоди з 20.11.2019 р. по 12.05.2020 р. включно та з 12.12.2019 р. по 12.05.2020 р. включно. В подальшому позивач зменшив суму 3% річних за ці періоди до 946,05 грн.

Станом на дату ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення відповідачем оплати заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За визначенням ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення.

За умовами ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.1- 3 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст.916 ЦК України).

В п.3.4. договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг та повернення замовнику належним чином оформлених товарно-транспортних накладних (разом із реєстром ТТН) та надання виконавцем рахунків на оплату, а також документів, передбачених п.7.4. даного договору.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання послуг з перевезення, а відповідач дійсно отримав такі послуги на загальну суму 90971,48 грн, що підтверджується відмітками вантажовідправника і вантажоодержувача на товарно-транспортних накладних, а також підписами сторін на складених актах надання послуг загалом на вказану суму.

При цьому, відповідач не висловлював зауважень щодо неналежного оформлення наданих документів чи ненадання необхідних документів та, більш того, здійснив часткову оплату отриманих послуг.

Враховуючи поведінку сторін договірних відносин, в тому числі необхідність дотримання ними принципу non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), суд вважає, що частковою оплатою послуг замовник підтвердив і те, що перевізник надав йому належним чином оформлені документи, передбачені договором.

При цьому за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Можливе непредставлення рахунку відповідачеві не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29.08.2019 р. у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 р. у справі №915/400/18, від 29.04.2020 р. у справі №915/641/19 тощо.

Отже, останнім днем виконання боржником свого обов`язку щодо оплати послуг за актом від 21.10.2019 р. було 18.11.2019 р., а за актом від 13.11.2019 р. - 11.12.2019 р.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивач виходив з суми боргу за першим актом у 30804 грн, тобто суми, яка залишилась після сплати відповідачем 20000 грн, а також розпочинав розрахунок щодо першого акту починаючи з 20.11.2019 р., а не 19.11.2019 р. Вказане, проте, є правом позивача та жодним чином не порушує прав відповідача.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних в межах заявлених позовних вимог - (30804 грн х 3% / 365 днів х 42 дні (з 20.11.2019 р. по 31.12.2019 р. включно) + 30804 грн х 3% / 366 днів х 133 дні (з 01.01.2020 р. по 12.05.2020 р. включно) + 40166 грн х 3% / 365 днів х 20 днів (з 12.12.2019 р. по 31.12.2019 р. включно) + 40166 грн х 3% / 366 днів х 133 дні (з 01.01.2020 р. по 12.05.2020 р. включно) = 106,34 грн + 335,81 грн + 66,03 грн + 437,88 грн = 946,05 грн) та встановив, що розмір 3% річних відповідає розміру, заявленому позивачем.

Також суд перевірив розрахунок інфляційних втрат позивача та прийшов до висновку, що їх розмір визначений ним вірно.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги, які залишились на розгляді суду після закриття провадження щодо вимоги про стягнення 509781,48 грн боргу, підлягають задоволенню повністю.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки судовий збір у справі сплачено в мінімальному розмірі, а згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.4, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 191, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову фізичної особи-підприємця Мендака Андрія Тарасовича від частини позовних вимог на суму 50971,48 грн.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства Ротен на користь фізичної особи-підприємця Мендака Андрія Тарасовича 509781,48 грн основного боргу.

3. Позов задоволити.

4. Стягнути з Приватного підприємства Ротен , м.Львів, вул.Городоцька, 359 (ідентифікаційний код 36874438) на користь фізичної особи-підприємця Мендака Андрія Тарасовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 946,05 грн 3% річних, 536,96 грн інфляційних втрат та 2102 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 17.11.2020 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 27.11.2020 р.

Суддя З.П. Гоменюк