Рішення

від 24.11.2020 по справі 923/1804/14 (923/287/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м.Херсон Справа № 923/1804/14 (923/287/20)

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І. розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля -Миколаїв" (54029 м. Миколаїв, вул. 2 Поперечна, 50, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43086259)

до Відповідача: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32702078, 73011 м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203

про стягнення 701127,38 грн. основного боргу.

в межах справи про банкрутство за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам`янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

Представники сторін - не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа №923/1804/14 про банкрутство за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам`янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164) до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) - в подальшому відповідач, боржник.

До суду 23.03.2020 р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля-Миколаїв", 54029 м. Миколаїв, вул.2 Поперечна, 50, Код ЄДРПОУ 43086259 (Позивач) до Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) - відповідач про стягнення 701127,38 грн. заборгованості за поставлену продукцію. Позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного провадження.

У ч.9 ст.30 ГПК України визначено, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника. Зазначені вище норми кореспондуються з положеннями ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвалою від 30.03.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Проте, 09.04.2020р. до суду надійшло клопотання відповідача (від 09.04.2020р. № 123/07), за яким останній просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження, з відповідним обґрунтуванням.

Дослідивши матеріали справи, суд ухвалою від 26.05.2020 постановив розглядати справу у порядку загального позовного, призначив справу у підготовчому засіданні на 24.06.2020, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву по суті позовних вимог - 10 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу строк для надання відповіді на відзив 10 днів з дня отримання відзиву, відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив - до дня судового засіданні.

Ухвалою від 24.06.2020р. відкладено розгляд справи до 04.08.2020р. у підготовчому провадженні, при цьому продовжено строк на подання відзиву за відповідним клопотанням відповідача через карантинні заходи.

Ухвалою від 04.08.2020р. відкладено розгляд справи до 03.09.2020р. у підготовчому провадженні, продовжено строк на подання відзиву за відповідним клопотанням відповідача через карантин.

Ухвалою від 03.09.2020р. відкладено розгляд справи до 05.10.2020р. у підготовчому провадженні, при цьому продовжено строк на подання відзиву, при цьому судом наголошено відповідачу про необхідність пояснення, яким саме чином встановлений карантин перешкоджає у наданні відзиву.

02.10.2020р. на адресу суду від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізню дату через зайнятість представника в іншій справі. Представник АТ "Таврійська будівельна компанія" у клопотанні повідомив, що не може бути присутній у судовому засіданні у зв`язку з тим, що 05.10.2020 року повинен бути присутній після об`явленої перерви на судовому засіданні в Херсонському окружному адміністративному суді в якості представника сторони позивача по справі № 540/2166/20 за позовом акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу і не зможе 05.10.2020 року представляти інтереси АТ "Таврійська будівельна компанія" в господарському суді Херсонської області. При цьому, відповідач у клопотанні зазначив, що АТ «Таврійська будівельна компанія» частково сплатила товариству з обмеженою відповідальністю «Вугілля - Миколаїв» заборгованість за договором поставки № 17П від 10.10.2019р. в розмірі 242007,04грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 13859 від 05.05.2020 р. на суму 59000,00 грн.; № 13879 від 07.05.2020 р. на суму 33000,00 грн.; № 14194 від 01.07.2020р. на суму 31896,00 грн.; № 14127 від 31.08.2020р. на суму 32503,04 грн.; № 14044 від 06.08.2020р. на суму 85608,00 грн. (додано копії відповідних платіжних доручень).

В судове засідання 05.10.2020р. представники сторін не прибули. Сторона позивача про причини неявки не повідомила.

Згідно ухвали від 05.10.2020р. суд підготовче провадження у справі закрив, справу призначив до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.11.2020р. Ухвалою від 04.11.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 24.11.2020р.

20.11.2020р. на електронну адресу суду надійшла заява від позивача про часткове закриття провадження у справі, а саме в сумі 291 171,04 грн. Позивач повідомив, що платіжними документами: платіжне доручення № 14127 від 31.08.2020 на суму 32503,04 грн.; платіжне доручення № 14448 від 16.10.2020 на суму 10265,54 грн.; платіжне доручення № 14449 від 16.10.2020 на суму 24942,46 грн.; платіжне доручення № 14558 від 06.11.2020 на суму 13956 грн. з часу відкриття провадження у справі відповідач сплатив 291171,04 грн., і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмета спору. Враховуючи, що первісно позивачем заявлялись позовні вимоги про стягнення 701127,38 грн., а відповідач сплатив 291 171,04 грн., актуальна сума заборгованості відповідача на час подання цієї заяви складає 409 956,35 грн. Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 231 ГПК України, позивач просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» 291 171,04 грн. основного боргу та стягнути з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» , 409 956,34 грн. основного боргу.

У судове засідання 24.11.2020р. представники сторін не прибули. Станом на день розгляду справи відзив до суду не надходив. Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Господарський суд при розгляді цієї справи, враховує також наступні обставини.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020р.

Враховуючи, що жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 р. між Акціонерним товариством Таврійська будівельна компанія (відповідач - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вугілля-Миколаїв (позивач - продавець) укладено договір поставки №17П (далі Договір, а.с.27-30) та специфікацію до нього, згідно з якими позивач був зобов`язаний поставляти на адресу відповідача вугільну продукцію, а відповідач зобов`язаний приймати та оплачувати цей товар.

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом цього договору є постачання вугільної продукції в асортименті, кількості, показникам і цінам, вказаним у Специфікаціях Додатках до даного Договору), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, продавець зобов`язується передати у встановлений строк у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках до даного Договору), які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Сторонами було узгоджено в специфікації № 1 від 10.10.2019 р. (Додаток №1) умови щодо предмету та ціни товару, що поставляється, а саме: Вугілля кам`яне АО (25-50) мм. в кількості 200 тон за ціною 6799,80 грн. з ПДВ, на загальну суму 1 359 960 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору, розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата здійснюється на підставі Специфікацій. П.5.2. Договору визначає, що розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше чим через 14 календарних днів після отримання товару.

Пунктом 3 Специфікації №1 Додатку №1 до Договору (строк відпуску: жовтень - листопад 2019р.) встановлено сторонами, що розрахунки за даним Договором здійснюються в безготівковому порядку на підставі рахунків-фактур наступним чином: 100 % вартості поставленої якісної партії Товару оплачується протягом 14 календарних днів з моменту передачі Товару Покупцю за умови відповідності Товару зазначеним вище показникам. П.6 Специфікації визначено, що ціна на товар за тонну сформована з урахуванням вартості доставки на склад Покупця.

За п.4.3. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту отримання Товару на складі Покупця по накладним, оформленим належним чином у відповідності до чинного законодавства.

Згідно з п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019р., в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Позивач в період з 11.10.2019р. по 29.10.2019р. поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 031 937,65 грн., було здійснено п`ять поставок, на підтвердження чого Позивачем надано копії видаткових накладних:

1) Видаткова накладна № 147 від 11.10.2019 р. на суму 166867,09 грн. Відвантаження здійснено за ТТН № 11-10-3 від 11.10.19, товар отримав представник покупця Житяков В.В. на підставі довіреності № 648 від 11.10.19 р.;

2) Видаткова накладна № 175 від 17.10.2019 р. на суму 163943,18 грн. Відвантаження здійснено за ТТН № 17-10-12 від 17.10.19, товар отримав представник покупця Житяков В.В. на підставі довіреності № 652 від 17.10.19 р.;

3) Видаткова накладна № 174 від 21.10.2019 р. на суму 252272,58 грн. Відвантаження здійснено за ТТН № 21-10-2 від 21.10.19, товар отримав представник покупця Житяков В.В. на підставі довіреності № 658 від 21.10.19 р.;

4) Видаткова накладна № 196 від 25.10.2019 р. на суму 208005,88 грн. Відвантаження здійснено за ТТН № 25-10-4 від 25.10.19, товар отримав представник покупця Житяков В.В. на підставі довіреності № 667 від 25.10.19 р.;

5) Видаткова накладна № 198 від 29.10.2019 р. на суму 240848,92 грн. Відвантаження здійснено за ТТН № 29-10-2 від 29.10.19, товар отримав представник покупця Якимова Ю.Н. на підставі довіреності № 669 від 29.10.19 р. (а.с.31-47).

Відповідач оплатив товар частково, а саме поставлений за видатковою накладною №147 від 11.10.2019 р. платіжним дорученням № 13604 від 27.01.2020р. на суму 166867,09 грн. та за видатковою накладною № 175 від 17.10.2019 р. платіжним дорученням № 13605 від 27.01.2020 р. на суму 163943,18 грн. Решта товару залишилась неоплаченою.

Таким чином, заборгованість за поставлений товар складає 701 127,38 грн.

Передача товару підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 701127,38 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Однак, під час розгляду справи у суді Відповідачем частково було оплачено суму заборгованості на загальну суму 291 171,04 грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень та надісланими позивачем в системі Електронний суд копіями платіжних доручень, зокрема:

№13859 від 05.05.2020р. на суму 59000,00 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 49166,67 грн., ПДВ 20% 9833,33 грн. ;

№13879 від 07.05.2020р. на суму 33000,00 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 27500,00 грн., ПДВ 20% 5500,00 грн. ;

№14194 від 01.07.2020р. на суму 31896,00 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 26580,00 грн., ПДВ 20% 5316,00 грн. ;

№14044 від 05.08.2020р. на суму 85608,00 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 71340,00 грн., ПДВ 20% 14268,00 грн. ;

№14127 від 31.08.2020р. на суму 32503,04 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 27085,87 грн., ПДВ 20% 5417,17 грн. ;

№14448 від 16.10.2020р. на суму 10265,54 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 178 від 21.10.2019р., у сумі 8554,62 грн., ПДВ 20% 1710,92 грн. ;

№14449 від 16.10.2020р. на суму 24942,46 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 177 від 25.10.2019р., у сумі 20785,38 грн., ПДВ 20% 4157,08 грн. ;

№14558 від 06.11.2020р. на суму 13956,00 грн., з призначенням платежу за вугілля зг рах 177 від 25.10.2019р., у сумі 11630,00 грн., ПДВ 20% 2326,00 грн. .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що після винесення судом ухвали про відкриття провадження у справі, Відповідач частково сплатив заборгованість за товар на загальну суму 291 171,04 грн., а також враховуючи відповідну заяву позивача про закриття провадження в частині цих позовних вимог, тому суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що сторонами не заперечується існування правовідносин щодо поставки товару за видатковими накладними на загальну суму 701 127,00 грн., як і не заперечується той факт, що станом на 24.11.2020р. залишок заборгованості за поставлений товар становить 409 956,34 грн., який позивач просить суд стягнути.

Предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов`язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським договором.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 5.2 Договору №17П, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 409956,34 грн., підлягає задоволенню.

В частині стягнення 291 171,04 грн. суми основного боргу, суд вважає необхідним закрити провадження по справі.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку із відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Таким чином, сплачена сума судового збору пропорційно розміру позовної вимоги, провадження щодо якої закрито, підлягатиме поверненню особі, яка його сплатила, у випадку подання нею відповідного клопотання.

Частиною 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 291171,04 грн. суми основного боргу - закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011 м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля - Миколаїв" (54029, м.Миколаїв, вул. 2 Поперечна, 50, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43086259) 409 956 (Чотириста дев"ять тисяч дев"ятсот п"ятдесят шість) грн. 34 коп. основного боргу, та 6149 (Шість тися сто сорок дев"ять) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.12.2020

Суддя Т.Г. Пінтеліна