Рішення

від 01.12.2020 по справі 925/1157/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1157/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом

Фермерського господарства Колос-2 , с. Каракурт, Болградський район, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , м. Черкаси

про стягнення 134 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Колос-2 (вул. Лиманна, 90, с. Каракурт, Болградський район, Одеська область, 68751, код 32573697) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс (вул. А. Корольова, 2, м. Черкаси, 18036, код 37610099) про стягнення 134 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перерахував відповідачу 134 000,00 грн передоплати за мінеральні добрива на підставі усної домовленості між керівниками сторін про їх поставку.

Ухвалою від 26 вересня 2016 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду на 11 жовтня 2016 року.

11 жовтня 2016 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки між сторонами не було жодних домовленостей, майново-господарські зобов`язання відсутні.

Ухвалою від 18 листопада 2016 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання відповідача про направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування; направив до Управління захисту економіки в Черкаській області Національної поліції України копії матеріалів справи: договору купівлі-продажу від 14.09.2016, рахунку-фактури № 219 від 14.09.2016, специфікації до договору від 14.09.2016, паспорту громадянина ОСОБА_1 , паспорту громадянки ОСОБА_2 , картки платника податків ОСОБА_1 , наказу № 1 від 29.12.2014 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , протоколу № 5 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , заяви ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК , довіреності від 01.08.2016 на представництво Сорокіним Г.А. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у банківських установах, наказу № 2 від 29.12.2014 про призначення ОСОБА_1 заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 , договору банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК від 30.08.2016, картки із зразками підписів і відбитка печатки; зупинив провадження у справі № 925/1157/16 до завершення органом досудового розслідування відповідної перевірки за матеріалами даної справи; зобов`язав учасників судового процесу у даній справі після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.

Ухвалою від 05 жовтня 2020 року Господарський суд Черкаської області провадження у справі № 925/1157/16 поновив; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10 листопада 2020 року; сторонам запропонував повідомити про результати проведення органом досудового розслідування відповідної перевірки за матеріалами даної справи.

У підготовче засідання представники сторін не з`явилися. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 10 листопада 2020 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01 грудня 2020 року.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка представників не перешкоджає розгляду справи по суті, суд у судовому засіданні, що відбулося 01.12.2020, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив розгляд справи проводити без участі сторін.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.12.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив таке.

У позовній заяві позивач зазначає, що 12.09.2016 між сторонами у телефонній розмові було досягнуто усної домовленості про купівлю мінеральних добрив - карбамід № 46,2.

14 вересня 2016 року позивач сплатив частину вартості товару на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс НОМЕР_1 в КБ ПРАВЕКС-БАНК , МФО 380838.

Відповідач наявність будь-яких правочинів з Фермерським господарством Колос-2 не визнав. Заперечив проти наявності відкритого рахунку у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК та отримання грошей від ФГ Колос-2 .

Позивач посилаючись на ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 134 000,00 грн безпідставно набутих коштів, оскільки між сторонами не було укладено договір у спрощений спосіб, не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, позивач перерахувавши кошти, не здійснив дії направлені на виконання договору.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію довідки про взяття на облік платника податків ФГ Колос-2 , копію довідки з ЄДРПОУ ФГ Колос-2 , копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ФГ Колос-2 , копію платіжного доручення № 2 від 14.09.2016 про сплату 134 000,00 грн, за яким отримувач Укрспец-Транс , код 37610099, Банк отримувача ПАТ КБ, рах. НОМЕР_1 , код банку 380838, призначення платежу: часткова сплата за карбамід зг рах-фактури № 219 від 14.09.2016 ВТР ПДВ.

11 жовтня 2016 року представник позивача надав суду оригінал платіжного доручення № 2 від 14.09.2016, виписки по поточному рахунку.

14 листопада 2016 року представник позивача надав суду витяг з ЄДРЮОФОПГФ ФГ Колос-2 станом на 10.11.2016.

На підтвердження заперечень позовних вимог відповідач надав суду копію витягу з ЄДРЮОФОПГФ, копію Статуту, копію довідки про взяття на облік платника податків ТОВ Укрспец-Транс , копію наказу про призначення директора, копію довідки про відкриття рахунку в ПАТ КБ ПриватБанк , копію довідки про відкриття рахунку в ПАТ ВТБ Банк , докази звернення до Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про шахрайське заволодіння коштами ФГ Колос-2 .

У судовому засіданні, що відбулося 18.11.2016, керівник відповідача надала копії договору купівлі-продажу від 14.09.2016, рахунку-фактури № 219 від 14.09.2016, специфікації до договору від 14.09.2016, печатка та підпис на яких не відповідають оригінальним, а також копії паспорту громадянина ОСОБА_1 , паспорту громадянки ОСОБА_2 , картки платника податків ОСОБА_1 , наказу № 1 від 29.12.2014 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , протоколу № 5 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , заяви ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК , довіреності від 01.08.2016 на представництво Сорокіним Г.А. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у банківських установах, наказу № 2 від 29.12.2014 про призначення ОСОБА_1 заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс , довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 , договору банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК від 30.08.2016, картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Вказані докази направлялися судом до органу досудового розслідування.

На неодноразові звернення суду, відомості про результати проведення розслідування не надходили.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що в задоволені позовних вимог потрібно відмовити повністю з таких підстав.

Предметом спору є вимога позивача про повернення коштів набутих відповідачем без достатньої правової підстави у сумі 134 000,00 грн.

При цьому в платіжному дорученні № 2 від 14.09.2016 про сплату 134 000,00 грн, за яким отримувач Укрспец-Транс призначенням платежу є: часткова сплата за карбамід зг рах-фактури № 219 від 14.09.2016 ВТР ПДВ .

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази щодо укладення між Фермерським господарством Колос-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспец-Транс договорів, у т.ч. у спрощений спосіб, що не заперечується сторонами, суду не надано рахунок-фактури № 219 від 14.09.2016, посилання на який містяться в призначенні платежу за вказаним вище платіжним дорученням, не надано доказів відкриття рахунку ТОВ Укрспец-Транс у ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК , використання якого відповідач заперечує.

На підставі поданих доказів, зокрема виписок по поточному рахунку, суд не може встановити, що позивачем перераховано грошові кошти в розмірі 134 000,00 грн на рахунок саме відповідача та на його користь, та що вказані кошти були набуті відповідачем.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 202, 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, слід зауважити, що застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

За змістом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Підстава позову не підтверджена належними доками, не підпадає під дію норм зобов`язального права та статті 1212 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України наявність у відповідача обов`язку повернути 134 000 грн, отже господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові вся сплачена позивачем за подання позову сума судового збору покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 04 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз