Ухвала

від 04.12.2020 по справі 925/1555/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1555/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши матеріали за позовом

Фізичної особи-підприємця Криворучко Сергія Григоровича, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область

до Приватного підприємства приватна фірма Контур , м. Умань, Черкаська область

про стягнення 4 013 574,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача Приватного підприємства приватна фірма Контур (вул. Незалежності, 29, м. Умань, Черкаська область, 20301, код 30065664) заборгованості в сумі 4 013 574,40 грн на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції № 01-08/2016-1 від 01.08.2016, укладеного між сторонами.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач заявив до стягнення 4 013 574,40 грн, тому судовий збір за зазначену вимогу становить 60 203,60 грн.

Позивач не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та звернувся з клопотанням від 24.11.2020 про звільнення від сплати судового збору, оскільки його розмір для нього занадто обтяжливий, предмет спору стосується вирішення його соціальних прав, а через несплату судового збору він не зможе здійснити захист своїх прав, погасити заборгованості та будуть порушені його конституційні права на звернення до суду.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає таке.

Позивач стверджує, що його майновий стан не дозволяє сплатити судові витрати, оскільки з 2017 року по даний час як фізична особа-підприємець не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує доходу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку. Позивач не вносив відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення підприємницької діяльності, оскільки мав намір звертатися з позовною заявою до боржника про стягнення заборгованості. Має заборгованість зі сплати ЄСВ починаючи з 2017 року, яка складає 25 653,32 грн, про що подав витяг з інтегрованої картки за 2016-2020 роки та має невиконані зобов`язання щодо яких відкриті виконавчі провадження.

З липня 2018 року офіційно працевлаштований на роботу в ТОВ ПРОК-2005 на посаду ветеринарного лікаря та отримує мінімальну заробітну плату, з якої щомісячно ідуть відрахування в розмірі 50 % в рахунок погашення заборгованостей, про що подав довідку про доходи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на праві власності, позивач має житловий будинок, на який накладено арешт (постанова про арешт майна боржника ВП № 56020581, виданий 20.03.2018, видавник: Лохвицький РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області).

Позивач вказав, що іншого нерухомого майна та транспортних засобів на праві власності не має.

Згідно з довідкою про доходи від 24.11.2020 № 24/11-20 сума річного доходу за 2019 рік становить: сукупний дохід - 52 025,70 грн, сума до виплати - 27 324,00 грн. Отже, керуючись нормами ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи, що 5 % від річного доходу за попередній 2019 рік становить 2 601,29 грн зі сукупного доходу та 1 368,20 грн зі суми до виплат, в той час як розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 60 203,60 грн, позивач просить звільнити його від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання, позивач навів такі правові позиції.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону є врахування ним майнового стану сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Кreuz v. Роland )). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russiа )).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Кniat v. Роland ; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Роland ).

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, за змістом цієї норми звільнення від сплати судового збору може бути застосовано судом лише до перелічених у ч. 1 ст. 8 вказаного Закону осіб, враховуючи їх майновий стан.

Подані позивачем докази на підтвердження існування виключних обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, не є достатніми, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

При цьому покладення обов`язку сплатити судовий збір на позивача не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд зауважує, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі ).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позивач не надав суду доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Криворучко Сергія Григоровича від 24.11.2020 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання суду доказів сплати судового збору в розмірі 60 203,60 грн.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 04 грудня 2020 року.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Чевгуз