Рішення

від 24.11.2020 по справі 927/906/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2020 року справа № 927/906/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ"

юридична адреса: вул. Ділова, буд.5, корп.2, м. Київ, 03150;

поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії,1, м. Чернігів, 14034

e-mail: cntorg@mail.com.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЇ

вул. Ріпкинська, буд. ЗБ, м. Чернігів, 14000

e-mail: відсутній

про стягнення 315223грн.31коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЇ про стягнення заборгованості у сумі 252178грн. 65 коп., штрафу у сумі 63044 грн. 66 коп.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1403 від 01.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2020 відкрите провадження у справі №927/906/20 за правилами загального позовного провадження; підготовне засідання призначено на 10.11.2020, 14:45. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовче засідання 10.11.2020 прибув повноважний представник позивача у даній справі.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду за його належною юридичною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням від 08.10.2020 про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою особою.

10.11.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.11.2020, 13:50, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 10.11.2020. Явка представників учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась.

У судове засідання 24.11.2020 сторони не прибули.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджено розпискою від 10.11.2020, заповненою позивачем у судовому засіданні 10.11.2020.

Відповідач у судове засідання 24.11.2020 не прибув, про час та місце судового засідання судом повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду. Вказане підтверджено наявним у справі трекінгом відстеження поштового відправлення, у якому зазначено, що ухвала не вручена відповідачу із зазначенням причини "інші причини".

З`ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі та факт отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі №927/906/20, а також невручення ухвали суду від 10.11.2020, яка відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення, не вручена відповідачу із зазначенням причини "інші причини", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/906/20 та відкладення судового засідання.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Наведене надає підстави суду дійти висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Крім того, явка представників сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

З метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімертехнології" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №1403 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупцеві товар (партію товару) в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар (а.с. 9-10).

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною. Дата, вказана у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору поставка товару вважається виконаною постачальником в момент передачі товару покупцю, що підтверджується його підписом у видатковій накладній.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар передається покупцю згідно видаткової накладної на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Покупець заздалегідь надсилає постачальнику довіреність, складену ним на особу, яка є його повноважним представником.

Згідно із 5.2 договору сторони визначили, що асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатковій накладній за кожною партією окремо.

Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії договору згідно з видатковими накладними, які є невід`ємною частиною договору (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов`язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 7 календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п.6.6 договору платежі, що надходять від покупця на рахунок постачальника у якості оплати придбаного товару, незалежно від їх призначення, вказаного у платіжному дорученні, приймаються у залік оплати боргів покупця, що виникли раніше, у порядку їх хронологічного виникнення.

Договір вступає у дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2020. Дострокове розірвання договору можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 8.1 договору).

Сторони підписали Додаток №1 до договору, у якому визначили, що є предметом поставки.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 352178,65грн., що підтверджено видатковими накладними № 40010546 від 08.05.2020 на суму 1520,00грн., №40010962 від 14.05.2020 на суму 615грн., №40010963 від 14.05.2020 на суму 4397,50грн., №40010964 від 14.05.2020 на суму 1128,00грн., №40010965 від 14.05.2020 на суму 5548,50грн., №40011050 від 14.05.2020 на суму 5679,00грн., №40011123 від 15.05.2020 на суму 3549,24грн., №40011585 від 20.05.2020 на суму 8648,05грн., №40011606 від 20.05.2020 на суму 67898,53грн., №40011702 від 21.05.2020 на суму 1005,12грн., №40011833 від 22.05.2020 на суму 4525,28грн., №40011834 від 22.05.2020 на суму 4810,00грн., №40011839 від 22.05.2020 на суму 8821,00грн., №40011842 від 22.05.2020 на суму 46698,00грн., №40011940 від 25.05.2020 на суму 4764,66грн., №40012028 від 25.05.2020 на суму 425,00грн., №40012552 від 29.05.2020 на суму 173230,18грн., №40012605 від 29.05.2020 на суму 8915,59грн., та довіреністю №405-001 від 04.05.2020 (а.с.12-30).

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано.

Як вказує позивач у позовній заяві, 08.05.2020 відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 100000грн. Вказані кошти були направлені позивачем на погашення заборгованості за отримані товари за видатковою накладною №40012552 від 29.05.2020, залишок боргу за видатковою накладною склав 73230 грн. 18коп. Решта видаткових накладних залишаються не оплаченими.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

Заборгованість у сумі 252178 грн. 65 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Згідно із п.7.3 договору у разі порушення грошових зобов`язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

На підставі умов п. 7.3 позивачем нараховано відповідачу штрафу у сумі 63044,66грн.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати одержаного за договором поставки №1403 від 01.03.2020 товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки відповідачу обумовленого договором та додатком до договору товару за видатковими накладними на загальну суму 352178,65грн. Товар повернутий позивачеві не був.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення умов п. 6.1 договору відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 100000грн., які були зараховані позивачем у погашення заборгованості за отримані товари за видатковою накладною №40012552 від 29.05.2020, залишок боргу за видатковою накладною склав 73230 грн. 18коп.

Решту вартості за отриманий товар за вказаними накладними, враховуючи залишок боргу за видатковою накладною №40012552 від 29.05.2020 (73230 грн. 18коп.) сплачено не було, сума заборгованості склала 252178 грн. 65 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 252178,65грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків №40001870 від 03.08.2020 за період з 01.03.2020 по 31.05.2020, який підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 252178 грн. 65 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на підставі пункту 7.3 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 25% від вартості поставленого, але невчасно сплачено товару у сумі 63044 грн.66 коп.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 25% штрафу у сумі 63044 грн.66 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору у сумі 4728грн. 36коп. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат відповідач просить стягнути з позивача суму оплати послуг адвоката у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано договір про надання правової допомоги №08/01-20 від 08.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.10.2020, платіжне доручення №17397 від 05.10.2020 на суму 3000грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000093 від 13.01.2017, ордер на надання правової допомоги від 10.11.2020 (а.с. 33-36, 43).

Відповідно до умов п. 1.1 договору №08/01-20 від 08.01.2020 про надання правової допомоги клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівторг ) доручає, а адвокат (Малишенко Олександр Миколайович) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Факт надання правової допомоги відповідно до п.4.7 договору про надання правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі у розмірі 3000грн. (п.4.3 договору про надання правової допомоги).

05.10.2020 адвокатом та клієнтом підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №08/01-20 від 08.01.2020.

Факт сплати клієнтом адвокату грошових коштів у сумі 30000 грн. 00коп. підтверджується платіжним дорученням №17397 від 05.10.2020 на суму 3000 грн.00коп..

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання адвокатом Малишенком О.М. вказаних послуг та сплату 3000 грн. 00коп. за надання правової допомоги.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 дійшов висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 126 цього Кодексу).

Згідно ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням викладеного вище витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі на підставі положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЇ (вул. Ріпкинська, буд. 3Б, м. Чернігів, 14000, код 34018513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТОРГ" (юридична адреса: вул. Ділова, буд.5, корп. 2, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034, код 35687180) заборгованість у сумі 252178 грн. 65 коп., штраф у сумі 63044 грн. 66 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 4728 грн. 36 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 04.12.2020.

Суддя М.О. Демидова