Ухвала

від 02.12.2020 по справі 910/18863/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18863/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Краснова Є.В.

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 .0 9.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Руденко М .А., Дідиченко М.А., Пономаренко Є .Ю.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронафтохім"

про стягнення пені та штрафу

за участю: позивача: Рябченко М.М. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1.Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронафтохім" (далі - відповідач) про стягнення 2 377 698,83 грн. пені та 919 552,03 грн. штрафу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив виконання обов`язку з поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував йому пеню та штраф.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 .0 5.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 .0 9.2020, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 188 849,42 грн. пені та 459 776,02 грн. штрафу, у частині стягнення 1 188 849,42 грн. пені та 459 776,20 грн. штрафу відмовлено.

2.2. Судові рішення в оскарженій у касаційному порядку частині мотивовані тим, що ступінь виконання зобов`язання боржником, причини виникнення зобов`язання та відсутність збитків кредитора дозволяють суду зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просив постанову та рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог .

3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 905/866/19 та не з`ясував наявність всіх обставин для застосування положень статті 233 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України, і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру фінансових санкцій.

4. Мотивувальна частина

4.1. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду .

4.2. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.3. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 та у справі № 910/24257/16 зазначила, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

4.4. Позов у даній справі поданий про стягнення вказаних сум пені та штрафу, які відповідач у справі просив суд зменшити.

У справі № 910/18863/19, яка розглядається, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 50 % з огляду на те, що прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару було обумовлено, зокрема тим, що відповідний виробник продукції повідомив відповідача про підвищення вартості товару, у зв`язку з чим відповідач пропонував позивачу за взаємною згодою розірвати договір, або збільшити вартість товару у зв`язку із ситуацією, яка склалася на ринку (щодо підвищення його ціни), але домовленостей досягнуто не було.

4.5. Позивач в касаційній скарзі посилається на те, що судами не було взято до уваги правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові від 18 .0 2.2020 у справі № 905/866/19.

Так, у справі №905/866/19 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви відповідача про зменшення на 90% розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем, посилаючись на відсутність підстав для задоволення вказаної заяви.

В даній справі, що розглядається, суди обох інстанцій навпаки - дійшли висновку про можливість зменшення розміру пені та штрафу .

При цьому вказані висновки судів про задоволення клопотання про зменшення розміру пені та штрафу не суперечать висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18 .0 2.2020 у справі № 905/866/19 про відмову у задоволенні клопотання боржника про зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій, адже зменшення їх розміру у справі, що переглядається у касаційному порядку, було реалізоване судом у конкретному випадку за наслідками оцінки вказаних конкретних обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів, які у наведеній скаржником постанові Верховного Суду відмінні.

Відтак, постанова Верховного Суду у справі №905/866/19 ухвалена хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто справа №905/866/19 і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

4.6. Відповідно до п.5 ч.1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників судового процесу.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

4.7. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваними для учасників судового процесу виходячи із наведених вище конкретних норм ГПК України.

За вказаних обставин, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою позивача .

4.8. Сплачена скаржником сума судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає, оскільки Верховним Судом закривається касаційне провадження, а не провадження у справі.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29. 0 9.2020 у справі Господарського суду міста Києва № 910/18863/19, закрити .

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді К.М. Пільков

Є.В. Краснов