Рішення

від 11.03.2020 по справі 200/14537/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 р. Справа№200/14537/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

17 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Покровське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 13 грудня 2019 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправною відмову Покровського ОУ ПФУ у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Покровське ОУ ПФУ здійснити переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу звернення з заявою про переведення на інший вид пенсії.

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

23 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/14537/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача і витребував у відповідача докази.

23 січня 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 12 лютого 2020 року.

12 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11 березня 2020 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Учасники справи/їх представники в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона та її чоловік - ОСОБА_2 набули статус внутрішньо переміщеної особи.

Як внутрішньо переміщена особа позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку у Покровському ОУ ПФУ.

ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та перебував на обліку у Покровському ОУ ПФУ.

Позивач стверджує, що незважаючи на факт набуття статусу внутрішньо переміщених осіб, вона разом з чоловіком постійно проживала за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Позивач доводить, що перебувала на утриманні свого чоловіка, пенсія померлого годувальника була її постійним і основним джерелом до існування.

12 листопада 2019 року позивач звернулася до Покровського ОУ ПФУ з заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

Однак 15 листопада 2019 року Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення, яким відмовило у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника, покликаючись на те, що заявниця не надала довідку про спільне проживання разом з чоловіком не день його смерті та про перебування на його утриманні.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною. Стверджує, що надала пенсійному органу всі необхідні документи на підтвердження факту перебування на утриманні чоловіка та спільного проживання на день його смерті.

З огляду на викладене наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендувала на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. ст. 36, 37 Закону № 1058.

Правову підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідач вбачає в положеннях ст. 36 Закону № 1058 та п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2015 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), та зазначає, що позивач не надала довідку про спільне проживання з померлим чоловіком ОСОБА_2 та про перебування утриманні по день його смерті.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 26 липня 1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 30 червня 1989 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в її паспорті.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 24 липня 1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

З 30 червня 1989 року постійне місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.

Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 31 серпня 1985 року, що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 31 серпня 1985 року.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 набули статус внутрішньо переміщених осіб, що підтверджено довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 липня 2017 року № 0000275441 та від 03 травня 2018 року № 0000528456 відповідно.

Як свідчить довідка від 03 травня 2018 року № 0000528456, фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Новомиколаївка, Удачненська селищна рада.

Згідно з довідкою від 24 липня 2017 року № 0000275441 фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 після переміщення: АДРЕСА_2 .

Як отримувачі пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на обліку в Покровському ОУ ПФУ.

За твердженням позивача, незважаючи на факт набуття статусу внутрішньо переміщених осіб, і вона, і її чоловік постійно проживали за зареєстрованим місцем проживання у м. Макіївка Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року у справі № 235/6475/19 (провадження № 2-о/235/881/19), яке набрало законної сили 22 жовтня 2019 року, встановлений факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Макіївка Донецької області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Донецька обл., м. Макіївка.

23 вересня 2019 року Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області склав актовий запис за № 392 про смерть ОСОБА_2 .

Ці обставини підтверджені свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , що видано Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 23 вересня 2019 року.

Відповідач - Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1259134 0000 000920; в стані припинення не перебуває.

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать про таке.

Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи і їй призначена пенсія по інвалідності.

З 02 жовтня 2014 року як отримувач пенсії ОСОБА_1 перебуває на обліку в Покровському ОУ ПФУ.

12 листопада 2019 року позивач звернулася до Покровського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок пенсії, в якій просила здійснити перерахунок у зв`язку з переходом на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з заявою від 12 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 5570, ОСОБА_1 надала такі документи: копію паспорта серії НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ІНН, копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №№ 0000528456 та 0000275441, трудової книжки серії НОМЕР_7 , що відображено в розписці-повідомленні.

Суд зауважує, що в розписці-повідомленні відсутні будь-які відмітки, які б свідчили, що для вирішення порушеного ОСОБА_1 питання посадові особи Покровського ОУ ПФУ пропонували останній подати додаткові документи, зокрема довідку про перебування на утриманні та спільне проживання разом з годувальником на день його смерті.

Будь-які інші докази, які б свідчили, що, приймаючи від ОСОБА_1 заяву про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, посадові особи Покровського ОУ ПФУ роз`яснили заявниці необхідність подання документів про перебування на утриманні та спільне проживання разом з годувальником на день його смерті, а також запропонували подати такі документи, суду не надані.

15 листопада 2019 року перший заступник начальника Покровського ОУ ПФУ Дрегваль О.М. за участю начальника юридичного відділу Третьякової Ю.С., начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Кириченко Д.О., головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Биби А.Г. , ОСОБА_5, розглянула заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року № 5570 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону № 1058 та прийняла рішення № 5570 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував наступним.

ОСОБА_1 надала наступні документи: заяву про призначення пенсії від 12 листопада 2019 року № 5570, особисту заяву від 12 листопада 2019 року, копії свідоцтва про смерть від 23 вересня 2019 року, серія НОМЕР_6 , свідоцтва про укладення шлюбу від 31 серпня 1985 року серії НОМЕР_5 , трудової книжки годувальника НОМЕР_7 від 18 січня 1982 року, довідки про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи від 03 травня 2018 року № 0000528456, паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру заявниці.

При досліджені матеріалів пенсійної справи для визначення права на пенсію пенсійним органом були долучені додаткові документи, а саме документи архівної пенсійної справи годувальника ОСОБА_2 , індивідуальні відомості про застраховану особу щодо годувальника та заявниці.

Покликаючись на положення ч. ч. 1-2 ст. 36 Закону № 1058, пенсійний орган зазначив, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідним йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема дружина (чоловік), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Відповідно до п. 2.11 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно з вимогами ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні .

Пенсійний орган вирішив відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону № 1058, оскільки відсутній документ, що засвідчує факт перебування на утриманні, а саме довідка з місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 разом з годувальником ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , за однією адресою по день його смерті.

Заявниці роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали пенсійної справи містять супровідний лист від 20 листопада 2019 року № 28684/04/25 про направлення рішення про відмову у призначенні пенсії на адресу позивача.

Водночас докази надіслання цього рішення позивачу засобами поштового зв`язку або вручення під особистий підпис відповідачем не надані.

На підставі матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 суд встановив, що чоловіку позивача була призначена пенсія за віком.

Ця обставина також підтверджена пенсійним посвідченням серії НОМЕР_8 , виданим Пенсійним фондом України 09 лютого 2012 року.

З 03 листопада 2014 року як отримувач пенсії ОСОБА_2 перебував на обліку в Покровському ОУ ПФУ.

Позивач доводить, що пенсія її чоловіка була її постійним і основним джерелом до існування. З цього питання на підстав довідок Покровського ОУ ПФУ, а також розпоряджень (протоколів) про перерахунок пенсії позивача та її померлого чоловіка суд встановив такі обставини.

В період з січня по липень 2019 року розмір пенсії по інвалідності, яку отримувала ОСОБА_1 , становив у січні - 1 497,00 грн, у лютому - 1 497,00 грн, у березні - 2 702,09 грн, у квітні - 2 702,08 грн, у травні - 1 497,00 грн, у червні - 1497,00 грн, у липні - 2 000 грн.

В цей же період розмір пенсії за віком, яку отримував чоловік позивача ОСОБА_2 , становив у січні - 10 366,41 грн, у лютому - 10 366,41 грн, у березні - 12 128,70 грн, у квітні - 12 128,70 грн, у травні - 12 128,70 грн, у червні - 12 128,70 грн, у липні - 12 128,70 грн.

З приводу надання позивачем пенсійному органу документів, що засвідчують факт перебування на утриманні та спільного проживання з годувальником на день його смерті, суд встановив таке.

В переліку документів, які ОСОБА_1 подала до Покровського ОУ ПФУ разом з заявою від 12 листопада 2019 року, відповідні документи відсутні.

Не містяться такі документи і в матеріалах пенсійної справи позивача, що були предметом дослідження пенсійного органу.

Разом із цим позивач надала суду довідку від 17 жовтня 2019 року № 86, про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 зі складом сім`ї: 1. ОСОБА_2 , 1963 року народження, проживав з 1988 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2. ОСОБА_1 , 1967 року народження, дружина; 3. ОСОБА_4 , 1992 року народження, син.

Ця довідка видана об`єднанням співвласників багатоквартирного буднику Сонячний-33 (ідентифікаційний код: 36245102).

Довідка видана на тимчасово окупованій території, скріплена печаткою і містить штамп об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-33 , у яких в якості місцезнаходження вказана так звана Донецька народна республіка .

На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що об`єднання співвласників багатоквартирного буднику Сонячний - 33 (ідентифікаційний код: 36245102, місцезнаходження: Україна, 86151, Донецька обл., м. Макіївка, мікрорайон Сонячний, буд. 33, кв. 115) зареєстроване як юридична особа 12 листопада 2008 року, про що 25 листопада 2008 року до ЄДР внесений запис за номером 1 273 120 0000 005871. Засновниками ОСББ Сонячний-33 є власники будинку, а основним видом його діяльності є код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Суд відзначає, що докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 подавала довідку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-33 від 17 жовтня 2019 року № 86 на розгляд Покровському ОУ ПФУ, чи свідчили, що ця довідка була предметом дослідження пенсійного органу, суду не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Правовідносини, пов`язані з призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі, регламентує розділ V Закону № 1058.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначає ст. 36 Закону № 1058.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

При цьому за приписами ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону;

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1058 до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону № 1058 положення цього Закону, що стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначається за правилами, наведеними у ст. 37 Закону № 1058.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Аналіз наведених вище правових норм в контексті спірних правовідносин зумовлює такі висновки:

- непрацездатний член сім`ї померлого годувальника, який був на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

- дружина, якщо вона є особою з інвалідністю, вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника;

- непрацездатний член сім`ї вважається таким, що був на утриманні померлого годувальника, якщо він: 1) був на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержував від померлого годувальника допомогу, що була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

- член сім`ї померлого годувальника, для якого його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але який і сам одержував пенсію, має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентує розділ І Порядку № 22-1.

Відповідно до абз. 1 п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з абз. 1 п. 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п. 1.6 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

П. 1.7 Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Документи, які надаються для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, визначені п. 2.3 Порядку № 22-1.

П. 2.8 Порядку № 22-1 визначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

П. 2.11 Порядку № 22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні .

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Приймання, оформлення і розгляд документів регламентує розділ ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з вимогами п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Вирішуючи питання можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємствами, установами і організаціями, що знаходяться на тимчасово окупованій території, суд виходить з такого.

Місто Макіївка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV місто Макіївка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини 2 (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.

V. Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Покровським ОУ ПФУ рішення від 15 листопада 2019 року № 5570 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону № 1058 з причини ненадання довідки з місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 разом з годувальником ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , за однією адресою по день його смерті.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Покровського ОУ ПФУ від 15 листопада 2019 року № 5570 належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності/неправомірності відмови Покровського ОУ ПФУ в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника суд виходить з тих, аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні від 15 листопада 2019 року № 5570.

Суд погоджується з доводами пенсійного органу про те, що з положень ст. 36 Закону № 1058 та п. 2.11 Порядку № 22-1 випливає необхідність надання заявницею документа, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатного члена сім`ї, зокрема довідки або іншого документа про склад сім`ї, виданих відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи.

Суд констатує, що під час звернення до пенсійного органу з заявою від 12 листопада 2019 року документів, визначних п. 2.11 Порядку № 22-1, ОСОБА_1 не подавала.

Разом із цим, суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ, виявивши відсутність документів, передбачених п. 2.11 Порядку № 22-1, письмово повідомили про це заявницю і встановили строк для їх подання, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Покровського ОУ ПФУ від 15 листопада 2020 року № 5570 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника є протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 1 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів, як того вимагає п. 4.7 Порядку № 22-1.

Оскільки рішення Покровського ОУ ПФУ від 15 листопада 2019 року № 5570 є протиправним, діючи відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Визнання протиправним та скасування рішення Покровського ОУ ПФУ від 15 листопада 2019 року № 5570 охоплює позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови Покровського ОУ ПФУ у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Виходячи з встановлених фактичних обставин, з метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України також застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання Покровського ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року № 5570 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяви позивача, відповідач має врахувати, що: ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; була зареєстрована з ним за однією адресою та спільно проживала з ним по день його смерті; ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та перебувала на утриманні померлого годувальника, оскільки його пенсія була її основним і постійним джерелом засобів до існування (пенсія по інвалідності, яку отримує позивач, в рази менша за пенсію за віком, яку отримував її чоловік).

Отже, позивач має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону № 1058.

При повторному розгляді заяви ОСОБА_1 відповідачу також належить врахувати відомості, наведені у довідці об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-33 від 17 жовтня 2019 року № 89, незважаючи на те, що вона видана на тимчасово окупованій території.

Вимоги позивача про зобов`язання Покровського ОУ ПФУ здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу звернення з заявою про переведення на інший вид пенсії, задоволенню не підлягають.

Цей висновок суд ґрунтується на тому, що, по-перше, на час виникнення спірних правовідносин позивач отримувала пенсію по інвалідності, а не пенсію за віком; по-друге, довідка об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-33 від 17 жовтня 2019 року № 89 не була предметом розгляду пенсійного органу, а тому належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (квитанція від 05 грудня 2019 року № 31).

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Покровського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15 листопада 2019 року № 5570 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

3. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року № 5570 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко