Рішення

від 01.12.2020 по справі 280/6224/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року об 11 год. 50 хв.Справа № 280/6224/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Лисенка С.Д.

представника відповідача - Дєдушевої С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства Алека

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Селянського (фермерського) господарства Алека (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати не підтвердження відповідачем селянському (фермерському) господарству АЛЕКА статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, оформлене листом від 13.08.2020 №46875/10/08-01-57-04;

зобов`язати відповідача підтвердити позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік та поновити з 01.01.2020 у Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості про селянське (фермерське) господарство АЛЕКА як платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік та надати інформацію з Єдиного реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 03.11.2020.

Ухвалою суду від 03.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.12.2020.

01.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняття відповідачем спірного рішення про не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку з підстав надання неповного пакету документів є необґрунтованим та протиправним. Позивач зазначає, що ним до контролюючого органу подано всі документи передбачені Податковим кодексом України, які необхідні для підтвердження статусу платника єдиного податку. Вказує, що під час заповнення форми звітної декларації позивачем було допущено описку, а саме у графі тип декларації не було знято автоматично сформовану системою електронного кабінету позначку загальна , тому окрім необхідної позначки звітна , у звітній декларації випадково залишилась ще й зайва позначка - загальна . Разом з тим, позивач зазначає, що подані декларації були прийняті без зауважень контролюючого органу. На думку позивача, у відповідача не було підстав для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України.

В судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачем не було виконано вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України в частині подання повного пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи. Відповідач зазначає, що СФГ Алекса подано дві ідентичні податкові декларації за основним місцем обліку, а саме: тип декларації загальна (звітна). Звітна податкова декларація до пакету документів, згідно вимог статті 298 ПК України не подана. Відповідач вважає, що оскільки позивачем не виконано умови щодо переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи в частині надання неповного пакету документів на поточний рік у визначений законодавством термін, то його правомірно переведено на загальну систему оподаткування з 01.01.2020.

Представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових поясненнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що СФГ Алека з 15.12.1993 зареєстроване як юридична особа, здійснює основний вид діяльності з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11), протягом 2019 року позивач мав статус платника єдиного податку 4-ї групи.

Листом Якимівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.08.2020 №46875/10/08-01-57-04, позивача повідомлено про те, що: …підприємством для переходу на спрощену систему оподаткування на 2020 рік надано загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік №9028399521 від 18.02.2020, загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік №9028376922 від 18.02.2020, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік №9028328041 від 18.02.2020, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Звітна податкова декларація до пакету документів, згідно вимог пп.298.8.1 п.298.1 ст.298 ПК України не подана.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням умов щодо переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи в частині надання неповного пакету документів на поточний рік у визначений законодавством термін, СФГ Алека з 01.01.2020 сплачує податки на загальних підставах. .

Позивач, не погодившись з діями контролюючого органу щодо відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4-ї групи, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що фактично єдиною підставою для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку стало те, що позивачем у строк до 20 лютого не надано до контролюючого органу звітну податкову декларацію.

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пп.4 п.291.4 ст.291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до положень пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПК України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік у позивача склала 100,98%.

Згідно п.299.1 - 299.3 ст.299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Також, п.291.5-1 ст.291 ПК України визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що ані пункт 299.10 статті 299 ПК України, ані пункт 291.5-1 статті 291 ПК України, не містить такої норми, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітну податкову декларацію, зазначену у пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідає всім вимогам, встановленим статтею 291 ПК України для платників єдиного податку. Так, підприємство є сільськогосподарським товаровиробником, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік склала 100,98%, що підтверджується розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік, який був наданий контролюючому органу.

З урахуванням викладеного, та аналізу законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно вважав не підтвердженим статус платника єдиного податку четвертої групи СФГ Алека , через те, що останнє не направило у строк до 20 лютого зітну податкову декларацію. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час ухвалення рішення у даній справі суд враховує висновки ВЕРХОВНОГО СУДУ викладені в постанові від 24.01.2020 по справі №804/2506/16.

Також, суд під час розгляду адміністративної справи встановив, що фактично позивачем допущено помилку під час формування звітної податкової декларації, оскільки помилково у графі Тип декларації залишено дві позначки Загальна та Звітна .

При цьому, контролюючим орган прийнявши таку декларацію жодним чином не повідомив платника податків про наявність такого недоліку та не надав можливості позивачу їх своєчасно усунути, а лише вказав на відсутність декларації з позначкою Звітна та відмовив у підтвердженні статусу платника єдиного податку.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, що реалізуючи Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження. Разом з тим Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним.

Також надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права. Адже форма, відповідно до вимог поваги до прав людини та принципу сприяння, не має підміняти зміст, зокрема, в ситуації, коли під час прийому документа його можна привести у відповідність до формальних вимог Закону.

Суд зазначає, що в першу чергу податковий орган повинен виконувати допоміжну функцію та сприяти платникам податків у виконанні покладених на них обов`язків (надавати роз`яснення, консультації, тощо), а не лише здійснювати фіскальну функцію.

За таких обставин, оскільки відповідач за результатами опрацювання отриманої декларації, в якій платником податків зазначено тип декларації Загальна та Звітна не виказав жодних зауважень до такої декларації, то відповідно позивач мав законні очікування на те, що статус платника податків буде підтверджений.

При цьому, суд вважає такими, що не підлягають позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача підтвердити позивачу статус платника податків 4-ї групи, оскільки таке підтвердження відбувається в позасудовому порядку, що в даному випадку між сторонами не досягнуто, а належним способом захисту порушеного права за результатами розгляду справи є зобов`язання відповідача поновити з 01.01.2020 в Реєстрі платників єдиного податку відомості про Селянське (фермерське) господарство Алека , як платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Також, є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача надати інформацію з Єдиного реєстру платників єдиного податку, оскільки після внесення інформації про позивача до Єдиного реєстру платників єдиного податку, останній не буде позбавлений можливості отримати відповідну інформацію в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог СФГ Алека .

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що обсяг виконаних робіт адвокатом повинен підтверджуватись матеріалами адміністративної справи (участь у с/з, подання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, тощо), а не лише бути документально зафіксовані в акті прийому-передачі робіт.

В даному випадку, позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано жодних документів за якими вирішується питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема не надано акту здачі-прийняття виконаних робіт, відсутні відомості про час та обсяг наданих адвокатом послуг, а також в матеріалах адміністративної відсутній будь-який платіжний документ, який підтверджує фактичне понесення позивачем витрат на правничу допомогу (платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, тощо).

За таких обставин, заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. відшкодуванню не підлягають, у зв`язку із їх не підтвердженням документально.

В свою чергу, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Алека (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Поповича, 83-А, код ЄДРПОУ 23851551) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області, оформленого листом від 13.08.2020 №46875/10/08-01-57-04 про відмову в статусі платника єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити з 01.01.2020 в Реєстрі платників єдиного податку відомості про Селянське (фермерське) господарство Алека , як платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства Алека судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 04.12.2020.

Суддя І.В. Новікова