Рішення
від 04.12.2020 по справі 280/3318/20
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2020 року Справа № 280/3318/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 53, оф. 3)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 10.06.2020) Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 №0008255004, прийняте відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Разом із тим, спірні податкові накладні направлено на реєстрацію своєчасно, однак документи не прийнято з підстав перевищення сум ПДВ, на які продавець має право зареєструвати податкові накладні. Вказує, що документи не прийнято на реєстрацію у зв`язку із накладенням арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках позивача, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2019 у справі №757/43019/19-к. В подальшому, за клопотанням позивача, арешт скасовано та податкові накладні зареєстровано у ЄРПН. Зазначає, що вина платника у несвоєчасній реєстрації податкових накладних відсутня, а отже відсутні підстави для застосування відповідальності. З урахуванням викладеного, із посиланням на норми Податкового кодексу України, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 11.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/3318/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказує, що у зв`язку із відсутністю інформації щодо накладення арешту на кошти на рахунку ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП та ненаданням платником податків заперечень на акт перевірки, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП (код ЄДРПОУ 41679062) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, у порядку ст. 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП за період липень - жовтень 2019 року, за результатами якої складено акт від 11.12.2019 №3839/08-01-50-04/41679062.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 №0008255004, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 161 415,45 грн., а саме:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 97 069,47 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 9 706,95 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 595 033,18 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 119 006,64 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 313,00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 2 190,90 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 76 269,91 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 30 507,96 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут й надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок 1246) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За приписами пунктів 13, 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а, від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18, та від 04.06.2020 у справі №560/1570/19.

Як свідчать акт перевірки від 11.12.2019 №3839/08-01-50-04/41679062 та розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП граничних термінів реєстрації в ЄРПН 44 податкових накладних за період липень - жовтень 2019 року.

При цьому, дійсно, з наданих до матеріалів справи копій спірних податкових накладних та квитанцій до них вбачається, що частина таких накладних направлена до ЄРПН із порушенням строку, а саме: податкова накладна (далі - ПН) від 14.08.2019 №10, від 05.08.2019 №6, від 01.08.2019 №3, від 12.08.2019 №9, від 15.08.2019 №13, від 15.08.2019 №17, від 15.08.2019 №12, від 01.08.2019 №2, від 15.08.2019 №11, від 09.08.2019 №7, від 12.08.2019 №14, від 09.08.2019 №8, від 05.08.2019 №5, від 05.08.2019 №4, від 12.08.2019 №16, від 12.08.2019 №15, від 15.07.2019 №29 направлені на реєстрацію 02.09.2019; ПН від 24.09.2019 №7 направлена на реєстрацію 11.11.2019.

Водночас, решта податкових накладних (26 накладних з 44, а саме: від 09.10.2019 №1, від 16.08.2019 №20, від 16.08.2019 №18, від 05.08.2019 №1, від 27.09.2019 №3, від 17.09.2019 №2, від 18.09.2019 №4, від 25.09.2019 №1, від 20.09.2019 №5, від 30.09.2019 №6, від 09.10.2019 №14, від 04.10.2019 №11, від 04.10.2019 №13, від 04.10.2019 №7, від 04.10.2019 №9, від 04.10.2019 №12, від 10.10.2019 №16, від 04.10.2019 №10, від 01.10.2019 №2, від 02.10.2019 №4, від 04.10.2019 №5, від 01.10.2019 №6, від 01.10.2019 №3, від 10.10.2019 №15, від 04.10.2019 №8, від 16.08.2019 №19) направлені до ЄРПН своєчасно, проте їх не прийнято у зв`язку із перевищенням сум ПДВ, на які продавець має право зареєструвати ПН/РК.

Як зазначає позивач, таке неприйняття поданих податкових накладних зумовлене накладенням арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках підприємства, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2019 у справі №757/43019/19-к, проте, за клопотанням позивача, ухвалою суду Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 у справі №757/45330/19-к арешт скасовано. Також, позивачем надано докази фактичної реєстрації спірних податкових накладних у листопаді 2019 року.

Суд зазначає, що ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП , своєчасно направивши податкові накладні від 09.10.2019 №1, від 16.08.2019 №20, від 16.08.2019 №18, від 05.08.2019 №1, від 27.09.2019 №3, від 17.09.2019 №2, від 18.09.2019 №4, від 25.09.2019 №1, від 20.09.2019 №5, від 30.09.2019 №6, від 09.10.2019 №14, від 04.10.2019 №11, від 04.10.2019 №13, від 04.10.2019 №7, від 04.10.2019 №9, від 04.10.2019 №12, від 10.10.2019 №16, від 04.10.2019 №10, від 01.10.2019 №2, від 02.10.2019 №4, від 04.10.2019 №5, від 01.10.2019 №6, від 01.10.2019 №3, від 10.10.2019 №15, від 04.10.2019 №8, від 16.08.2019 №19 в ЄРПН, виконало свій обов`язок щодо відправлення для реєстрації податкових накладних у встановлений законодавством термін.

При цьому, платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених Податковим кодексом України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків, з незалежних від платника податків причин.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому суд враховує, що частина податкових накладних дійсна направлена позивачем до ЄРПН із порушенням граничних строків, проте, зважаючи на вищевикладені обставини та те, що донарахування штрафних санкцій та визначення їх розміру покладено на податковий орган, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі як протиправне, а позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат, а саме витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Позивачем до матеріалів справи надано копії:

Договору про надання правової допомоги від 14.05.2020 №141, укладеного між адвокатом Хільком Антоном Сергійовичем та ТОВ УКР МОНОЛІТ ГРУПП ;

свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.09.2018 ЗП №001815;

Попереднього опису робіт (наданих послуг) від 14.05.2020 (підготовка позовної заяви з додатками - 6 год., 6 000,00 грн.; відповідь на відзив - 2 год., 2 000,00 грн.; участь у підготовчому судовому засіданні - 1 год., 1 000,00 грн.; участь у судовому засіданні - 1 год., 1 000,00 грн.);

рахунку-фактури від 14.05.2020 №14101 на суму 10 000,00 грн.;

платіжного доручення від 15.05.2020 №601 на суму 10 000,00 грн.;

оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 14.05.2020 серії АР №1015290.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Слід зазначити, що до суду відповіді на відзив адвокатом не подавалося, участі у підготовчому (судовому) засіданні адвокат не брав у зв`язку із розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Звідси, враховуючи предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначної складності, яка потребувала від адвоката незначного об`єму наданих послуг (складання позовної заяви), суд вважає, що понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. є неспівмірним із складністю даної справи, а отже такі витрати, що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно зменшити до 1 500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.01.2020 №0008255004.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) гривня 24 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 53, оф. 3; код ЄДРПОУ 41679062) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945).

У стягненні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР МОНОЛІТ ГРУПП з Головного управління ДПС у Запорізькій області судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 8 500,00 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 04.12.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко

Дата ухвалення рішення04.12.2020
Оприлюднено07.12.2020

Судовий реєстр по справі —280/3318/20

Ухвала від 22.04.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Ухвала від 19.03.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Рішення від 04.12.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 11.06.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 25.05.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні