Рішення

від 04.12.2020 по справі 280/4772/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2020 року Справа № 280/4772/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДА (69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, 2)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДА (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 №5920 та зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно дійшов висновку про відповідність ТОВ ВЕРДА п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а оскаржуване рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Зауважує, що рішення відповідача від 04.02.2020 №5920 призводить до зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних. За таких обставин, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 20.07.2020, у зв`язку з невідповідністю позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.08.2020 відкрито провадження в адміністративній №280/4772/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 26.08.2020 №39325), в якому посилається на те, що підставою для включення платника податків ТОВ ВЕРДА до реєстру ризикових платників слугувала інформація, надана Олександрівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.10.2019, згідно якої позивач здійснює операції з придбання товарів, проте подальша реалізація придбаного товару відсутня, що свідчить про відповідність платника податків критеріям ризиковості та те, що позивач є ймовірним вигодонабувачем. Крім того, позивачем не обґрунтовано, яким чином спірне рішення порушує його права. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

07.09.2020 представником позивача подано заяву (вх. №41190), в якій повідомлено про зміну місцезнаходження товариства та заяву (вх. №41162) про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн.

15.09.2020 відповідачем надано клопотання (вх. №42757), в якому він просить суд відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки не підтверджено надання правничої допомоги саме адвокатом.

01.10.2020 представником позивача подано доповнення до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (вх. №45892) та відповідь на відзив (вх. №45889).

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДА (код ЄДРПОУ 35980044) 19.06.2008 зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності підприємства є виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (код КВЕД 29.20).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 №5920 встановлено відповідність ТОВ ВЕРДА п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтування рішення зазначено: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Листом від 03.06.2020 №5 позивач звернувся до відповідача із питанням щодо виключення товариства з переліку ризикових платників податків, до якої додав пояснення та копії первинних документів, складених за результатами господарської діяльності; доказів надання відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.

Не погодившись із рішенням від 04.02.2020 №5920, ТОВ ВЕРДА звернулося із позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних .

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним з посиланнями на відповідні документи.

Натомість, як вбачається із наданої відповідачем копії листа Олександрівського управління у м. Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.10.2019 №673/08-01-49-04, згідно з наявної в базах даних інформації ТОВ ВЕРДА здійснює операції з придбання товарів, проте подальша реалізація придбаного товару відсутня, у зв`язку із чим по підприємству виявлені ризики діяльності відповідно до критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку із викладеним, інформація щодо ТОВ ВЕРДА надається для розгляду комісії ГУ ДПС у Запорізькій області.

Протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до матеріалів справи не надано, а надано лише копію протоколу обшуку від 07.05.2020 (не у повному обсязі), у якому міститься посилання на протокол засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 №1; проте, чи стосується вказаний протокол позивача та чи вилучався він, з наданої копії документу встановити неможливо.

При цьому, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження зазначеної у листі від 03.10.2019 №673/08-01-49-04 інформації суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що вказана податкова інформація стосується періоду діяльності позивача за період з 01.08.2019 по 30.09.2019.

Водночас, питання відповідності платника податків критеріям ризиковості має розглядатися комісією регіонального рівня за результатами автоматизованого моніторингу відповідності поданої платником для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків; разом із тим, оскаржуване рішення прийнято 04.02.2020, тобто не за наслідками моніторингу поданих для реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування за період з 01.08.2019 по 30.09.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 №5920 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДА з переліку ризикових платників податку.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення не порушує прав позивача суд зазначає, що норми Порядку №1165 прямо передбачають право платника податків оскаржити Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку в адміністративному або судовому порядку, зокрема, п. 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Додаток 4 до Порядку №1165, яким затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що оскаржуване рішення не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього, оскільки таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податків, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягає оскарженню у судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ВЕРДА в повному обсязі.

Стосовно заяви про відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката до справи надано:

Цивільно-правовий договір від 17.07.2020 №1, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ ВЕРДА ;

замовлення №2, яке є додатком до Договору про надання правової допомоги від 17.07.2020 №1;

звіт №2, який є додатком до договору про надання правової допомоги від 17.07.2020 №1;

платіжне доручення від 26.08.2020 №1979 на суму 6037,50 грн., призначення платежу: поповнення рахунку ОСОБА_1 згідно Договору ЦПХ №1 від 17.07.2020 р. за серпень 2020 р. без ПДВ ;

платіжне доручення від 26.08.2020 №1978 на суму 1350,00 грн., призначення платежу: ПДФО із з/п ОСОБА_1 за серпень 2020 р. згідно договору ЦПХ №1 від 17.07.2020 без ПДВ ;

платіжне доручення від 26.08.2020 №1977 на суму 112,50 грн., призначення платежу: військовий збір 1,5% із з/п ОСОБА_1 за серпень 2020 р. згідно договору ЦПХ №1 від 17.07.2020 без ПДВ ;

платіжне доручення від 26.08.2020 №1976 на суму 1650,00 грн., призначення платежу: ЄСВ із з/п ОСОБА_1 за серпень 2020 р. згідно договору ЦПХ №1 від 17.07.2020 без ПДВ ;

ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2020 серії АР №1016192, відповідно до якого правова допомога ТОВ ВЕРДА надається ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги від 17.07.2020 №1;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.10.2017 ЗП 001427;

Договір про надання правової допомоги від 07.04.2020.

Зі змісту наведених документів вбачається, що оплата на рахунок ОСОБА_1 здійснювалася позивачем на підставі укладеного між ними цивільно-правового договору, із оплатою податків та зборів, які належить сплачувати із заробітної плати; тобто, такі документи не свідчать про понесення підприємством витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. При цьому, ані копії Договору про надання правової допомоги від 17.07.2020 №1, на який міститься посилання в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2020 серії АР №1016192, ані доказів оплати послуг за даним договором суду не надано.

Звідси, суд вважає недоведеним факт понесення позивачем витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, а тому відмовляє у задоволенні заяви (вх. від 07.09.2020 №41162) про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., який підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДА задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 №5920 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДА (69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, 2; код ЄДРПОУ 35980044) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДА (69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, 2; код ЄДРПОУ 35980044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945).

У стягненні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДА з Головного управління ДПС у Запорізькій області судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 04.12.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко