Рішення

від 04.12.2020 по справі 480/6280/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року Справа №480/6280/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6280/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефам" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дефам" (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Дефам» ), в якій просить стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих відповідача та готівки, що йому належить податковий борг в загальному розмірі 226207,33 грн., а саме 215732,43 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (215562,43 грн. пені та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції), 9454,90 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (9438,50 грн. штрафної ( фінансової) санкції, 16,40 грн. пеня), 1020грн. штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток приватних підприємств, а також накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Дефам" в загальній сумі 226207,33 грн., які знаходяться на відкритих рахунках в АТ "Укрексімбанк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який відповідачем не було погашено в добровільному порядку, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

ТОВ «Дефам» повідомлявся про розгляд справи за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Суми, вул. Кооперативна, 19), але поштове відправлення повернуто поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - за закінченням терміну зберігання . Також відповідач повідомлявся за попередньою адресою реєстрації (м. Рівне, вул.. Данила Галицького, 25), але поштове відправлення повернуто поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - адреса вибув . Враховуючи положення ст. ст. 124, 126 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Дефам» зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC «Податковий блок» , у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 226207,33грн., а саме: 215732,43 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (215562,43 грн. пені та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції), 9454,90 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (9438,50 грн. штрафної ( фінансової) санкції, 16,40 грн. пеня), 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток приватних підприємств, що підтверджується матеріалами справи.

Так, за результатами проведених перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями від 04.09.2018 №0008591402, нарахована пеня в сумі 215 562,43 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (а.с. 20 - 21), від №0008601402 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн. (а.с. 21, зворот. стор.-22).

Крім того, за результатами проведених перевірок податковими повідомленнями-рішеннями до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів, а саме від 26.12.2018 №0532515012 на суму 68,12 грн. (а.с. 25), від 12.03.2019 №0017365412 на суму 170,00 грн. (а.с. 27), від 03.05.2019 №0033375412 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 29), від 11.05.2019 №0035125412 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 31), від 22.05.2019 №0039315412 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 33), від 06.08.2019 №0056805412 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 35), від 06.08.2019 №0056785412 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 37), від 27.08.2019 №0061905404 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 29), від 01.10.2019 №0071445404 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 41), від 05.11.2019 №0086765404 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 43), від 29.11.2019 №0096985404 на суму 1 020,00 грн. (а.с. 45)., №0001365404 від 09.01.2020 на суму 20,38 грн. (а.с. 47).

На підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу була за період з 07.02.2019 по 06.11.2019 нарахована пеня у розмірі 16,4 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість , що підтверджується розрахунок податкового боргу та даними ІКПП «Податковий блок» (а.с.11, 51).

Також за результатами проведених перевірок, податковим повідомленням-рішенням №0033185412 від 03.05.2019 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 020,00 грн. (а.с. 49).

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи платника податків та направлено на податкову адресу відповідача, а тому вважаються такими, що є узгодженими та набули статусу податкового боргу. Доказів оскарження чи скасування податкових - повідомлень рішень в установленому порядку матеріали справи не містять.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 26.12.2018 №24330-17, яка була надіслана за податковою адресою відповідача, повернута за закінченням терміну зберігання, а відтак вважається врученою платником податків (а.с.50).

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідача у загальному розмірі становить 226207,33 грн., а саме 215732,43 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (215562,43 грн. пені та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції), 9454,90 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (9438,50 грн. штрафної ( фінансової) санкції, 16,40 грн. пеня), 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток приватних підприємств,, не сплачена відповідачем на момент розгляду справи, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення такого боргу правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку ГУ ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Дефам", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Дефам" в загальній сумі 226207,33 грн., які знаходяться на відкритих рахунках в АТ "Укрексімбанк".

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефам" про стягнення податкового боргу та накладення арешту - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефам» (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, 19, ЄДРПОУ 40422980) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 226207,33 грн., а саме:

- за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» на суму 215732,43 грн. отримувач Сумська міська отг на р/р UА028999980313090105000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) на суму 9454,90 гри. отримувач Сумська міська отг на р/р UA58999980313040029000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1020 грн. отримувач Сумська міська отг на р/р UА718999980333139318000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2020

Суддя С.М. Гелета