Рішення

від 23.10.2020 по справі 640/16721/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року м. Київ № 640/16721/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Лисенко М.Д., Ступак С.К., від третіх осіб - Дитинюк Я.Л., Сербуль О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом Громадської організації "Об`єднання колективного управління "Оберіг вул. Пушкінська, 32,Київ 4,01004, код ЄДРПОУ19016073) " до за участі третіх осіб: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вул. Грушевського,12/2,Київ 8,01008, код ЄДРПОУ38612280) Громадської спілки " Українська ліга авторських та суміжних прав"(02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 1016). ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). про скасування Наказу №512 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Громадської організації "Об`єднання колективного управління "Оберіг" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №512 від 22.03.2019р. "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління".

В позовній заяві позивач просить суд:

Визнати протиправним та нечинним Наказ Міністерства економічного розвитку України №512 від 22.03.2019р. в частині змісту додатку щодо включення до складу комісії з акредитації організацій колективного управління ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство економічного розвитку України внести зміни до Наказу №512 від 22.03.2019 р. щодо включення до складу Комісії з акредитації організацій колективного управління ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані протиправним, на думку позивача, призначенням відповідачем даних осіб, які, на думку позивача, мають конфлікт інтересів та діють упереджено.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наказ №512 від 22.03.2019 відповідає Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав . Відповідач зазначив, що зважаючи на те, що частина друга ст. 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не регулює відносини щодо встановлення вимог до членів комісії з акредитації, Мінекономрозвитку вважає незаконним посилання позивача на те, що члени комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають конфлікт інтересів, оскільки є пов`язаними з організаціями колективного управління, як на підставу для визнання нечинним наказу №512.

Крім того, відповідачем було надано клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п.8 ч1. ст. 238 КАС України, з огляду на те, що оспорюваний наказ було визнано таким, що втратив чинність, у відповідності до наказу відповідача №676 від 13.12.2019р.

Зазначене клопотання судом не задоволено, з огляду на те, що передумовою для закриття провадження у справі за зазначеною нормою, є встановлення наявності порушення прав позивача та протиправності акту.

Представником третіх осіб: Гловацького Б.В. та Бережнова Г.В. було надано суду пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких також наголошено, що Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не встановлено будь-яких обмежень прав громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, щодо визначення кандидатур для делегування та власне самого делегування до складу Комісії з акредитації певних осіб.

Представник третьої особи громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" проти позову також заперечував.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2019 №152 утворено Комісію з акредитації організацій колективного управління, до складу якої увійшли:

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 .

Позивач, не погоджуючись з кандидатурами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Комісії з акредитації організацій колективного управління, вважаючи, що вказані особи мають реальний конфлікт інтересів щодо здійснення кожним з них функцій членів Комісії з акредитації організацій колективного управління Мінекономрозвитку, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Законодавчі вимоги щодо складу та компетенції Комісії з акредитації також визначені Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та Положенням.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , акредитована організація колективного управління визначається на відкритому конкурсі, що організовується Установою та проводиться постійно діючою комісією з акредитації організацій колективного управління у визначеному цим Законом порядку.

Порядок формування, строк повноважень та правила і процедури комісії з акредитації визначаються в положенні про комісію з акредитації організацій колективного управління, що затверджується Установою.

Частиною другою статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав передбачено, що Комісія з акредитації складається з восьми членів і формується на таких засадах:

керівник Установи (або його заступник) - голова комісії;

від Установи - 1 особа;

від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури та мистецтв - 1 особа;

від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - 1 особа;

від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів - 1 особа;

від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників - 1 особа;

- від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав - 2 особи, які беруть участь у розгляді питань відповідно до їх компетенції.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комісії з акредитації, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш як двох третин її членів. Таким чином, у випадку формування персонального складу комісії з акредитації у складі 7 осіб забезпечується можливість прийняття легітимних рішень за умови прийняття рішень у присутності не менш як двох третин від можливого повного складу комісії в кількості восьми членів.

Персональний склад комісії з акредитації затверджується наказом керівника Установи.

Відповідно до статті 1 Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , Установа - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав персональний склад комісії з акредитації затверджується наказом керівника Установи (Мінекономрозвитку).

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву та не заперечувалось позивачем, на виконання Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав з метою формування складу комісії Мінекономрозвитку звернулось до Міністерства культури України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Зазначені органи надали пропозиції щодо відповідних кандидатур листами від 25.01.2019 №217/15-4/14-19 та від 15.01.19 №16/25.

З метою включення до складу комісії з акредитації представників від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів, від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, а також від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав, на веб-сайті Мінекономрозвитку 11.01.2019, 30.01.2019 і 28.02.2019 були розміщені оголошення про прийняття пропозицій щодо кандидатур до складу комісії з акредитації.

За результатами отримання кандидатур до складу комісії з акредитації організацій колективного управління, на основі критеріїв, які попередньо обговорювалися Мінекономрозвитку з Комітетом з інтелектуальної власності Громадської ради, було прийнято наказ № 512, яким затверджено персональний склад комісії з акредитації, до складу якого увійшли, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що члени комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають конфлікт інтересів, оскільки є пов`язаними з організаціями колективного управління.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною другою статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав передбачено участь у складі Комісії з акредитації від громадських об`єднань асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників та від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав, які беруть участь у розгляді питань відповідно до їх компетенції.

Суд зауважує, що частина друга ст. 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не регулює відносини щодо встановлення вимог до членів комісії з акредитації.

Натомість, визначення вказаної правової норми, що члени комісії з акредитації повинні діяти на засадах неупередженості, відсутності конфлікту інтересів та колегіальності у прийнятті рішень, на думку суду, не встановлює жодних обмежень щодо можливості будь - якої особи бути обраним таким членом.

При цьому, на думку суду, дана правова норма охоплює діяльність такої особи, тобто встановлює обмеження для неї під час прийняття рішень у складі комісії, що об`єктивно, здійснюється після такого призначення, і не впливає на законність рішення про призначення.

Порушення ж таких обмежень, існування потенційного чи реального конфлікту інтересів, можуть розглядатися компетентними органами, можуть бути підставою для виключення з числа членів комісії, проте, не є підставою для скасування наказу про включення до складу комісії.

Прийняття відповідачем рішення, яке не відповідає позиції Громадської ради, щодо можливості обрання певних осіб, не вбачається судом підставою для скасування оскаржуваного акту, з огляду на відсутність нормативно встановлених застережень, щодо обов`язкової відповідності рішень відповідача.

Таким чином, на переконання суду, оскаржуваний позивачем Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №512 "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління" від 22 березня 2019 року є правомірним та відповідає вимогам Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , а підстави для його скасування - відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність достатніх підстав для їх задоволення.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат - відсутні, у зв`язку з чим, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Громадської організації "Об`єднання колективного управління "Оберіг" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 29.10.2020.

Повний текст рішення підписано 04.12.2020.

Суддя С.К. Каракашьян