Рішення

від 03.12.2020 по справі 640/19353/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Київ № 640/19353/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі Ващенко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю інженерний центр "ЕНЕРГОМАШ" до треті особи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Приватне акціонерне товариство "Інститут Харківбудмпроект", Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв О.В., Державне підприємство "Сетам" провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за участі представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Юлдашев Ю.М.

від третіх осіб: Шемет О.В. (Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", решта не прибули

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю інженерний центр "ЕНЕРГОМАШ" із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Інститут Харківбудмпроект", Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв О.В., Державне підприємство "Сетам", в якому просить суд: визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти дії в межах виконавчого провадження №50263531 по реалізації майна та зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утриматися від вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №50263531 щодо реалізації майна , а саме:

нежитлова будівля, літ "П-4", загальною площею 2177, 9 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, Полтавський Шлях, буд. 188-А ;

нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А (сто вісімдесят вісім літ. А) у складі: нежитлова будівля, літ. "Б-1", цегла, загальною площею 31,8 кв.м;

нежитлова будівля, літ. "В-1", цегла, загальною площею 227,0 кв.м; нежитлова будівля, літ "Г-1", цегла, загальною площею 260, 7 кв.м.; нежитлова будівля, літ "Д-1", цегла, загальною площею 107,7 кв.м.;

інженерні мережі та комунікації, що забезпечують життєдіяльність та функціонування підприємства та знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А , а саме: огорожа, інв. №0021; асфальтове покриття, інв. №00011; водопровідна мережа, інв. №00013; підземний кабель інв.№00018; паропровід теплотраси, інв.№00021, ворота з хвірткою, інв. №00015; обладнання котельної: котел водогрійний "Універсал-5" у складі згідно з технічної документацією, завод. №8077, 02.10.1968 р.в., виробник - "Борисоглебський чугунолітійний завод", інв. №00075, що належать на праві власності ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" (ідентифікаційний код 00294409).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що третя особа - ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" є майновим поручителем позивача у кредитному договорі, щодо якого прийнято рішення Господарським судом Харківської області від 17.11.2015 у справі №922/5849/14. Щодо правових підстав для заборони примусової реалізації рухомого і нерухомого майна позивач посилався на те, що ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.09.2017 у справі №646/6234/17 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та реалізацію нерухомого майна, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Інститут Харківбудмпроект" (код ЄДРПОУ 00294409, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А), а саме на: нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А: т. П-4 , загальною площею 2177, 9 кв.м. Реєстраційний номер 109908363101; нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А : літ Б-1 площею 31,8 кв.м., В-1 , площею 227,0 кв.м., Г-1 площею 260, 7 кв.м., Д-1 площею 107,7 кв.м. Реєстраційний номер 9934563101 (інформаційні довідки додаються). Крім того, державний виконавець оформив повідомлення про експертну оцінку майна 22.07.2020 (дата співпадає з датою публікації на ДП "СЕТАМ"), однак лист передав на пошту лише 27.07.2020, чим, на думку позивача, позбавив боржника у виконавчому провадженні права на своєчасне оскарження висновку експерта.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що державний виконавець діяв у спосіб передбачений Законом України Про виконавче провадження , підстав для зупинення реалізації вищевказаного майна не було, у зв`язку з чим, майно виставлено на електронних торгах.

Третя особа у своїх поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечила посилаючись на те, що Господарським судом Харківської області вже була надана правова оцінка діям виконавця щодо реалізації предмету іпотеки, шляхом його передачі на електронні торги ДП "СЕТАМ" на підставі повідомлення про експертну оцінку майна від 22.07.2020 №53391130/16 та за наявності накладеного ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.07.2017 у справі №646/6234/17 арешту на реалізацію майна. Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 по справі №922/5849/14 відмовлено ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича щодо передачі нерухомого та рухомого майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суд Харківської області від 17.11.2015 у справі №922/5849/14 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.07.2011 №68111Z37, а саме:

- нежитлова будівля, літ "П-4", загальною площею 2.177,9 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, Полтавський Шлях, буд. 188-А;

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у складі: нежитлова будівля, літ. "Б-1", цегла, загальною площею 31,8 кв. м;

- нежитлова будівля, літ. "В-1", цегла, загальною площею 227,0 кв. м; нежитлова будівля, літ "Г-1", цегла, загальною площею 260,7 кв. м.; нежитлова будівля, літ "Д-1", цегла, загальною площею 107,7 кв. м, що належать на праві власності ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект", шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб`єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження.

Також, звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 21.07.2011 №68111Z31, а саме:

- інженерні мережі та комунікації, що забезпечують життєдіяльність та функціонування підприємства та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, а саме: огорожа, інв. №0021; асфальтове покриття, інв. №00011; водопровідна мережа, інв. №00013; підземний кабель інв.№00018; паропровід теплотраси, інв.№00021, ворота з хвірткою, інв. №00015;

- обладнання котельної: котел водогрійний "Універсал-5" у складі згідно з технічної документацією, завод. №8077, 02.10.1968 р.в., виробник - "Борисоглебський чугунолітійний завод", інв. №00075, що належить на праві власності ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб`єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження.

04.12.2015 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення по справі №922/5849/14.

22.02.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №50263243 та видано постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження.

24.02.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №50263531.

10.02.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видано постанову про об`єднання виконавчих проваджень №50263243 та №50263531 у зведене виконавче провадження №53391130.

09.03.2017 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного управління юстиції у Харківській області на виконання доручення №1 від 14.02.2017 по виконавчим провадженням №50263243 та №50263531 винесено постанови про арешт майна боржника.

13.03.2017 директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про утворення виконавчої групи у зведеному виконавчому провадженні №53391130.

07.04.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видано постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50263531.

16.04.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видано постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50263243 .

21.07.2020 на підставі заяви на реалізацію арештованого майна у зведеному виконавчому провадженні №53391130 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано Державному підприємству Сетам для реалізації арештоване при примусовому виконанні рішення нерухоме майно.

Вважаючи вищевказані дії державного виконавця протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно вимог ч.1-4 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.ч.1-2 ст. 18 Закону № 1404-VIII ).

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було передано на реалізацію арештоване майно боржника за договором іпотеки №68/111Z31-1, №68111Z37.

Так, Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ч. 7 ст. 51 Закону № 1404-VIII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Так, відповідач у запереченнях на позовну заяву посилався на правомірність дій вимогам вказаних законів, у свою чергу позивач зазначив, що державний виконавець не мав достатніх правових підстав на реалізацію вказаного нерухомого майна, з огляду на те, що ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.07.2017 у справі №646/6234/17 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна, яке належить ВАТ "ІНСТИТУТ ХАРКІВБУДМПРОЕКТ", на що суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 по справі №922/5849/14, яка набрала законної сили вже було надано оцінку ухвалі Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.07.2017 та зазначено, що наявність вищевказаної заборони, накладеної судом, не впливає на можливість реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні з метою задоволення пріоритетних вимог іпотекодержателя.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17.

Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 по справі №922/5849/14 також була надано правова оцінка діям державного виконавця в частині повідомлення боржника про експерту оцінку майна. Так, сул дійшов висновку, що порушення виконавцем строків здійснення зазначеної виконавчої дії (повідомлення про результати оцінки майна), проте такі порушення не є підставою для скасування відповідної виконавчої дії.

Згідно вимог ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність прийнятих рішень довів неповністю, натомість доводи позивача знайшли своє часткове підтвердження та обґрунтування.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю інженерний центр "ЕНЕРГОМАШ" відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII)

Суддя А.С. Мазур