Ухвала

від 04.12.2020 по справі 640/29814/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 грудня 2020 року м. Київ № 640/29814/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфарм до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерфарм (04201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-б, код ЄДР: 22911541) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04115, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 № Ю-4097-03.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п.п. 6, 7 та 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються 1) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 2) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та 3) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаних вимог позивачем у позовній заяві не зазначено вказаних відомостей.

Також , відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду , які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно преамбули Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями частини другої статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку .

Отже, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено 10-денний строк звернення до суду.

Так, як вже було зазначено судом, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10. 2020 № Ю-4097-03.

До суду з вказаним позовом позивач звернувся 27.11. 2020, підтвердженням чого експрес накладна АТ Укрпошта про оформлення конверту відправлення, в якому надійшла позовна заява.

У позовній заяві позивач зазначає, що 19.10.2020 товариство отрималом вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 № 10-4097-03, в якій вказано про наявність боргу з єдиного соціального внеску (з врахуванням штрафу і пені) у розмірі 100325 грн. 14 коп.

21.10.2020 позивач у адміністративному порядку подав до ДПС України скаргу № 18, однак рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.11.2020 № 31929/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Як наголошує позивач у позовній заяві рішення про результати розгляду скарги від 06.11.2020 року №31929/6/99-00-06-03-01-06 позивачем отримано засобами поштового зв`язку 20.11.2020, що, за словами позивача, підтверджується написом на конверті в якому було надіслано відповідне рішення.

При цьому, варто зауважити, що ознайомлюючись з копією конверту, в якому ДПС України було на адресу позивача надіслано рішення за результатами розгляду скарги, вбачається, що на такому конверті дійсно кульковою ручкою проставлена дата 20.11.2020, міститься напис получено , тобто про отримання такого конверту та наявний підпис особи про її отримання. Візуально такий підпис про отримання збігається з підписом директора ТОВ Інтерфарм Большакової Т.А.

В той же час, на вказаному конверті також міститься трекінг 04053 4660734 3 про відстеження пересилання такого конверту на адресу позивача.

Із сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення за номером трекінгу 04053 4660734 3 вбачається, що конверт з рішенням від 06.11.2020 № 31929/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги позивача надісланий на адресу позивача 06.11.2020, тобто у той же день, коли було прийнято таке рішення та отримано позивачем (відправлення вручено) 12.11 .2020.

Тобто, зазначене свідчить про те, що доводи позивача про отримання товариством рішення за результатами розгляду скарги саме: 20.11.2020, є помилковими та такими, що товариство намагається ввести суд в оману задля власної вигоди, про начебто звернення до суду у десятиденний строк, передбачений ст. 25 Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що може свідчити про неповага до суду.

З огляду на що, дата проставлена на самому конверті про отримання рішення за результатами розгляду скарги, не може вважатися належним доказом отримання рішення товариством саме: 20.11.2020.

Відтак, зважаючи на те, що з відстеження поштового відправлення за номером трекінгу 04053 4660734 3 вбачається отримання позивачем рішення від 06.11.2020 № 31929/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги позивача саме 12.11 .2020, то десятиденний строк звернення до суду почав свій відлік з 13.11.2020 та закінчився 23.11.2020, натомість як вже було зазначено вище, до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 27.11 .2020, тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду, передбаченого ст. 25 Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суддя пропонує позивачу надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням:

відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін