Ухвала

від 04.12.2020 по справі 480/4025/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2020 р.Справа № 480/4025/20

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 480/4025/20

за позовом Фермерського господарства "ДЕЙНЕКА"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року задоволено адміністративний позов Фермерського господарства "ДЕЙНЕКА" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга подана з пропущенням строку, встановленого ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення від 15.09.2020 складено 21.09.2020 року.

Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 21.10.2020.

Апеляційну скаргу подано Державною податковою службою до суду 28.10.2020, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження як за частиною 2, так і за частиною 3 статті 295 КАС України вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.

У відповідності до п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що другим відповідачем отримано копію оскаржуваного рішення 08.10.2020.

Однак, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянтом не подано, що унеможливлює вирішення питання про поновлення другому відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 480/4025/20 (як на підставі ч.3 ст.295 КАС України, так і на підставі ч.2 ст.295 КАС України).

За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" другий відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у спірних відносинах не встановлено.

Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання юридичною особою позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року - 2102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 2102,00 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Державною податковою службою України за подання апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 480/4025/20, становить 3153,00 грн.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 3153,00 грн.

Крім того, до апеляційної скарги не додано доказів щодо належного уповноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу - Савченко І.М., на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Державної податкової служби України.

Так, частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Апеляційну скаргу підписано представником ДПС України за довіреністю Савченко І.М.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII (далі по тексту - Закон №1401-VIII).

Пунктом 16 розділу І Закону №1401-VIII розділ XV Перехідні положення Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про самопредставництво в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) .

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Слід зазначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Однак, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) особами, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи (код ЄДРПОУ - 43005393) вказано керівника - Любченка Олексія Миколайовича та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, серед яких - відомості про особу, що підписала апеляційну скаргу ( ОСОБА_1 ) відсутні.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Савченко М.І. має статус адвоката і такого документа до апеляційної скарги не додано.

Таким чином, суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додана до апеляційної скарги копія довіреності № 99-00-08/18/249 від 27.12.2019 не є таким документом.

Вказані недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документів на підтвердження повноважень Савченко М.І. на здійснення представництва інтересів Державної податкової служби України в порядку самопредставництва.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам вимогам п.3, 8 ч.2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Однак, в порушення вказаних вимог п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України, другим відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено номер засобу зв`язку та електронної пошти (за наявності), особи, яка подає апеляційну скаргу.

Крім того, апелянтом в апеляційній скарзі невірно зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Державної податкової служби України, вказано 43144399, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, належить Головному управлінню ДПС в Сумській області.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням повних даних про апелянта разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.ч.1, 4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.ч. 2, 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 480/4025/20 за позовом Фермерського господарства "ДЕЙНЕКА" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити Державній податковій службі України, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 3153,00 грн., документів на підтвердження повноважень Савченко М.І. на здійснення представництва інтересів Державної податкової служби України в порядку самопредставництва, уточненої апеляційної скарги із зазначенням повних та вірних даних про апелянта разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Роз`яснити другому відповідачу, що у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) Т.С. Перцова