Постанова

від 01.12.2020 по справі 1.380.2019.007004

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.007004 пров. № А/857/12521/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів, повний текст складено 28.04.2020) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІА-ГРУП ПЛЮС до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІА-ГРУП ПЛЮС звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС(після реформування - Галицька митниця Держмитслужби), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів№UA209000/2019/205197/2 від 12.10.2019, №UA209000/2019/201604/2 від 15.10.2019, №UA209000/2019/201616/2 від 16.10.2019, №UA209000/2019/201661/2 від 24.10.2019, №UA209000/2019/201677/2 від 28.10.2019, №UA209000/2019/201692/2 від 30.10.2019, №UA209000/2019/201693/2 від 30.10.2019, №UA209000/2019/201731/2 від 06.11.2019, №UA209000/2019/201733/2 від 07.11.2019, №UA209000/2019/201739/2 від 08.11.2019, №UA209000/2019/201766/2 від 13.11.2019, №UA209000/2019/201767/2 від 13.11.2019, №UA209000/2019/201780/2 від 18.11.2019, №UA209000/2019/201804/2 від 19.11.2019, №UA209000/2019/201805/2 від 20.11.2019, №UA209000/2019/201820/2 від 23.11.2019, №UA209000/2019/201819/2 від 23.11.2019, №UA209000/2019/201830/2 від 25.11.2019, №UA209000/2019/201831/2 від 25.11.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2019/205197/2 від 12.10.2019, №UA209000/2019/201604/2 від 15.10.2019, №UA209000/2019/201616/2 від 16.10.2019, №UA209000/2019/201661/2 від 24.10.2019, №UA209000/2019/201677/2 від 28.10.2019, №UA209000/2019/201692/2 від 30.10.2019, №UA209000/2019/201693/2 від 30.10.2019, №UA209000/2019/201731/2 від 06.11.2019, №UA209000/2019/201733/2 від 07.11.2019, №UA209000/2019/201739/2 від 08.11.2019, №UA209000/2019/201766/2 від 13.11.2019, №UA209000/2019/201767/2 від 13.11.2019, №UA209000/2019/201780/2 від 18.11.2019, №UA209000/2019/201804/2 від 19.11.2019, №UA209000/2019/201805/2 від 20.11.2019, №UA209000/2019/201820/2 від 23.11.2019, №UA209000/2019/201819/2 від 23.11.2019, №UA209000/2019/201830/2 від 25.11.2019, №UA209000/2019/201831/2 від 25.11.2019. Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДІА-ГРУП ПЛЮС судовий збір у розмірі 8242 (вісім тисяч двісті сорок дві)грн 08коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Галицька митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, тому просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД від 11.10.2019 № UА209140/2019/190914 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

у СМR в графі 1 відправником вказано Remond sanitech Poznan Sр.z.о.о. за дорученням фірми Рrоfit Тradе Grоuр, oднак, у графі 1, 22, 23 не заповнені, що суперечить вимогам ЗУ Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V.

товар завозиться за непрямим контрактом від 01.08.2018№ 01/08-2018 укладеним з Рrоfit Тradе Grоuр. Згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками Рrоfit Тradе Grоuр s.r.о виступають громадяни України мешканці м. Львів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до умов контракту відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DАР Львів у відповідно до правил Інкотермс. В усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 дол. США за кг не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару.

У гр.3 СМR Місце розвантаження зазначено Кривий Ріг , хоча умови поставки, зазначені у гр.20 МД, DАР- м.Львів. Тобто, за маршрутом Львів-Кривий-Ріг мав бути укладений новий договір на перевезення з іншим замовником, іншими відправником та одержувачем. Також запис у графі 4 СМR з вказанням лише міста не може бути вказівкою перевізнику про місце доставки вантажу та суперечить вимогам ст. 9 Закону України від 01.07.04 р. №1955-ІУ Про транспортно-експедиторську діяльність , яким визначено, що для договору транспортного експедирування істотними умовами є зазначення пунктів відправлення та призначення вантажу. Тому, зазначення у поданих до митного оформлення СМR як місця завантаження міста вказує на невідповідність такого документу вимогам Конвенції.

У висновку експерта, зазначеному в гр.44 даної МД в п.1 вказано, що ціни є актуальними станом лютого 2019 року. В документах відсутня інформація щодо ступеня зносу товару і даний висновок стосується іншої поставки товару.

Відповідно до ч. 2-4, 6 ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом з додаткових документів надано: видаткові накладні; прайс-лист ; платіжне доручення.

Видаткові накладні не містять жодної інформації про товар, яка дозволила б встановити його походження чи будь-яким чином співставити з оцінюваним. Також, усі вони датовані груднем 2018 року, тобто не містять актуальної інформації.

Документ під назвою прайс-лист насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін для продавця.

Зважаючи на викладене, Львівською митницею ДФС відповідно до вимог ч.6 ст. 54 прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Львівською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2019 № UА209000/2019/205197/2

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UА209140/2019/151651 від 18.06.2019р (від даного продавця).

Під час здійснення митного контролю за МД від 15.10.2019 № UА209140/2019/191527 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у СМR в графі 1 відправником вказано Рrоfit Тradе Grоuр. Однак, у графі 23 відсутній підпис перевізника, наявна печатка РR-Grоuр s.с. У графі 2 митної декларації відправником вказано Fundraising Support Ltd, місце завантаження вантажу зазначене-Манчестер-Лондон, проте, ЦМР складена у м.Свенско, Польща.

Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DАР Львів відповідно до правил Інкотермс. В усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 дол. США за кг не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару.

Відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-У та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956, далі - Конвенція) у гр.2. СМR-зазначається ім`я та адреса відправника. В СМR в гр.2 Відправник зазначений продавець даного вантажу - Рrоfit Тradе Grоuр. Згадки про відправника, зазначеного у гр. 2 МД, Fundraising Support Ltd, відсутні у СМR та інвойсі.

Відповідно до п. 5.2 контракту, покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем. Однак, у рахунку фактурі умови оплати відсутні.

Відповідно до ч. 2-4, 6 ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларантом з додаткових документів надано: видаткові накладні, прайс-лист .

Однак видаткові накладні не містять жодної інформації про товар, яка дозволила б встановити його походження чи будь-яким чином співставити з оцінюваним. Також, усі вони датовані груднем 2018, тобто не містять актуальної інформації.

Документ під назвою прайс-лист насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін для продавця.

Платіжне доручення містить авансовий платіж за контрактом від 01.08.2018 № 01/08-2018. Ідентифікувати його із конкретною партією товару неможливо.

Зважаючи на викладене, Львівською митницею ДФС відповідно до вимог ч.б ст. 54 прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Львівською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2019 №UА209000/2019/201604/2.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UА209140/2019/151651 від 18.06.2019р.

При вивченні поданих до митного оформлення документів було встановлено, що товар завозиться за непрямими контрактом від 01.08.2018№ 01/08- 2018 укладеним з Рrоfit Тradе Grоuр/ Згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками Рrоfit Тradе Grоuр виступають громадяни України мешканці м. Львів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DАР Львів у відповідно до правил Інкотермс. В усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 дол. США за кг не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару.

Відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956, далі - Конвенція) у гр.2. СМR-зазначається ім`я та адреса відправника. В СМR в гр.2 Відправник зазначений продавець даного вантажу - Рrоfit Тradе Grоuр. Згадки про відправника, зазначеного у гр. 2 МД, Valtex Multiservis, відсутні у СМR та інвойсі.

У висновку експерта, зазначеному в гр.44 даної МД в п. 1 вказано, що ціни є актуальними станом лютого 2019 року. В документах відсутня інформація щодо ступеня зносу товару і даний висновок стосується іншої поставки товару.

Також запис у графі 4 СМК з вказанням лише міста не може бути вказівкою перевізнику про місце доставки вантажу та суперечить вимогам ст. 9 Закону України від 01.07.04 р. №1955-ІУ Про транспортно-експедиторську діяльність , яким визначено, що для договору транспортного експедирування істотними умовами є зазначення пунктів відправлення та призначення вантажу. Тому, зазначення у поданих до митного оформлення СМR як місця завантаження міста вказує на невідповідність такого документу вимогам Конвенції, гр.21 СМR складена - не виразно зазначено місто та дата завантаження 14.10.2019.

У контракті від 01.08.2018№ 01/08-2018 у п.5. Умови оплати у п.5.2 вказано ,що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 вказано ,що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків). У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. З ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу органу доходів і зборів про надання додаткових документів декларантом надіслано: копії платіжних документів про оплату; прайс-лист; видаткові накладні

Копії платіжних документів містять лише посилання на контракт, що не дозволяє ідентифікувати їх з будь-якою партією товару та прийти до визначеного висновку щодо сплаченої за товар ціни.

Документ під назвою прайс-лист насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Галицька митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості. Коригування не проводилося.

Під час здійснення митного контролю за МД від 16.10.2019 № UА209140/2019/192020 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

Товар завозиться за непрямими контрактом від 01.08.2018№ 01/08- 2018 укладеним з Рrоfit Тradе Grоuр/ Згідно з Торговим реєстром Міністерства справедливості Словацької республіки засновниками Рrоfit Тradе Grоuр виступають громадяни України мешканці м. Львів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DАР Львів у відповідно до правил Інкотермс. В усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 дол. США за кг не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару.

Відповідно до вимог ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956, далі - Конвенція) у гр.2. СМR-зазначається ім`я та адреса відправника. В СМR в гр.2 Відправник зазначений продавець даного вантажу - Рrоfit Тradе Grоuр. Згадки про відправника, зазначеного у гр. 2 МД, Valtex Multiservis, відсутні у СМR та інвойсі.

Підписи особи перевізника у гр. 16 та 23 ЦМР відсутні.

У висновку експерта, зазначеному в гр.44 даної МД в п.1 вказано, що ціни є актуальними станом лютого 2019 року. В документах відсутня інформація щодо ступеня зносу товару і даний висновок стосується іншої поставки товару.

Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. З ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу органу доходів і зборів про надання додаткових документів декларантом надіслано:копії платіжних документів про оплату; прайс-лист; видаткові накладні.

Копії платіжних документів містять лише посилання на контракт, що не дозволяє ідентифікувати їх з будь-якою партією товару та прийти до визначеного висновку щодо сплаченої за товар ціни.

Документ під назвою прайс-лист насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Видаткові накладні не містять жодної інформації про товар, яка дозволила б встановити його походження чи будь-яким чином співставити з оцінюваним. Також, усі вони датовані 2018 роком, тобто не містять актуальної інформації.

Зважаючи на викладене, Львівською митницею ДФС відповідно до вимог ч.б ст. 54 прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Львівською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2019 №UА209000/2019/201616/2.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД ІІА209140/2019/151651 від 18.06.2019р (від даного продавця).

За аналогічних обставин були винесені всі наступні оскаржувані позивачем рішення.

Крім того апелянт вважає, що твердження суду суперечить ч.2 ст.53 МК України:

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до умов контракту відправниками вантажів виступає ряд країн, а саме Швейцарія, Німеччина, Польща, Велика Британія. Поставка усіх вантажів заявлена на умовах DАР Львів у відповідно до правил Інкотермс. В усіх випадках митного оформлення митна вартість вантажу заявлена стабільно 1,22 та 1,32 дол. США за кг не дивлячись на різні країни відправлення, різні логістичні витрати та різну якість товару.

На вимогу органу доходів і зборів про надання додаткових документів декларантом надіслано: копії платіжних документів, які містять лише посилання на контракт, що не дозволяє ідентифікувати їх з будь-якою партією товару та прийти до визначеного висновку щодо сплаченої за товар ціни; документ під назвою прайс-лист насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Окрім того, видаткові накладні, які подавалися до митного оформлення не містять жодної інформації про товар, яка дозволила б встановити його походження чи будь-яким чином співставити з оцінюваним. Також, усі вони датовані груднем 2018 року, тобто не містять актуальної інформації.

Тобто, позивачем не надано до митного оформлення основний документ, що підтверджує митну вартість - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Статтею 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Всі платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, позивачем підтверджені не були, про що вказувалося вище, тому, зважаючи на вимоги ч, 3 ст. 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 № 826/15850/15:

Суд першої інстанції посилається на висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

До митного оформлення було надано один висновок експерта - від 16.02.2019 № 19/1/044. При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги, що він не має відношення до інших поставок товару, основна увага експерта приділена китайським джерелам, хоча товар європейського походження. Також експерт здійснював дослідження без огляду майна і наголосив, що ця обставина є фактором обмеження достовірності висновку щодо даного майна

Поданий висновок експертного товарознавчого дослідження від 16.02.2019 №19/1/044 містить суттєві недоліки та посилання на джерела інформації, які неможливо перевірити (що є порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ), а тому не може слугувати належним джерелом інформації для підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Частиною 3 ст. 53 МК України, передбачено три окремі підстави для витребовування додаткових документів: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Статтею 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Всі платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, позивачем підтверджені не були, про що вказувалося вище.

Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1-5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод №6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ Оцінка товару для митних цілей та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Тому вважає, що посадові особи митного органу діяли правомірно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зін.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою митного оформлення придбаних партій товарів (одяг вживаний, текстильні вироби вживані, взуття вживане) за контрактом від 01.08.2018 № 01/08-2018, позивач подав до митного поста Північний Львівської митниці ДФС наступні митні декларації: № UA209140/2019/190914 від 11.10.2019, № UA209140/2019/191527 від 15.10.2019, № UA209140/2019/192020 від 16.10.2019, № UA209140/2019/195354 74; від 24.10.2019, № UА209140/2019/196343 від 28.10.2019, № UA209140/2019/197229 від 30.10.2019, № UA209140/2019/197230 від 30.10.2019, № UA209140/2019/199755 від 06.11.2019, №/2019/200245 від 07.11.2019, № UA209140/2019/200664 від 08.11.2019, № UА209140;209140/2019/202108 від 13.11.2019, № UA209140/2019/202109 від 13.11.2019, № UA209140/2019/203547 від 18.11.2019, № UA209140/2019/204149 від 19.11.2019, № UA209140/2019/204578 від 20.11.2019, № UA209140/2019/206104 від 23.11.2019, № UА209140/2019/203904 від 18.11.2019, № UA209140/2019/206321 від 25 11.2019, № UA209140/2019/206323 від 25.11.2019.

У вказаних митних деклараціях позивач визначив митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивач подав до митного органу: рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, митні декларації країни відправлення.

Відповідач розглянув подані митні декларації разом з доданими документами та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, у яких вказав, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019, МД UA209140/2019/196020 від 25.10.2019, МД UA209140/2019/201753 від 12.11.2019, МД UA209180/2019/74595 від 11.11.2019 та скоригував митну вартість товарів із заявлених позивачем 1,20 (одяг вживаний несортований, текстильні вироби вживані несортовані) (сортовані - 1,32), 1,22 (взуття вживане) доларів США за кілограм товару до 1,4401 доларів США за кілограм товару.

Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач надав гарантії відповідно до положень розділу X Митного кодексу України та оформив товари, щодо яких прийнято оскаржені рішення, за наступними митними деклараціями: №UА209140/2019/191213 від 12.10.2019, № UA209140/2019/191812 від 15.10.2019, №UA209140/2019/192359 від 16.10.2019, № UA209140/2019/195511 від 24.10.2019, №UA209140/2019/196692 від 28.10.2019, № UA209140/2019/197461 від 30.10.2019, №UA209140/2019/197462 від 30.10.2019, № UA209140/2019/199972 від 06.11.2019, №UA209140/2019/200386 від 07.11.2019, № UA209140/2019/200872 від 08.11.2019, №UA209140/2019/202365 від 13.11.2019, № UA209140/2019/202366 від 13.11.2019, №UA209140/2019/203839 від 18.11.2019, № UA209140/2019/204522 від 19.11.2019, №UA209140/2019/204762 від 20.11.2019, № UA209140/2019/206152 від 23.11.2019, №UA209140/2019/206121 від 23.11.2019, № UA209140/2019/206622 від 25.11.2019, №UA209140/2019/206623 від 25.11.2019.

Розглядаючи спір, судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: декларація ситної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частиною четвертою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Розглядаючи спір, судом першої інстанції з`ясовано, що підставою для прийняття спірних рішень слугувало те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, виходячи з наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. В оскаржених рішеннях вказано, що джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували митні декларації МД UA209140/2019/151651 від 18.06.2019, МД UA209140/2019/196020 від 25.10.2019, МД UA209140/2019/201753 від 12.11.2019, МД UA209180/2019/74595 від 11.11.2019.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції правильно вказано, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, підставно вважав, що відповідач не довів наявність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 53 МК України, для пред`явлення позивачу вимоги надати додаткові документи. Так само не довів обов`язкового обґрунтованого сумніву правильності визначення митної вартості товарів, а відтак не мав підстав для пред`явлення вимог до позивача надати додаткові документи та застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку правомірності використання відповідачем при прийнятті оскаржених рішень митних декларацій як джерел інформації для коригування митної вартості товару, суд першої інстанції вірно зауважив, що згідно вимог частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Крім того, у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також правильно враховано і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.12.2018 у справі №820/7133/15, згідно з яким судами обґрунтовано відхилено посилання відповідача на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, оскільки відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, в порушення наведених положень чинного законодавства відповідач в оскаржених рішеннях вказав лише номери та дати митних декларацій без пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд першої інстанції також правильно вважав підставними аргументи позивача про те, що митний орган в оскаржених рішеннях посилається на обставини, які не стосуються числового значення заявленої митної вартості (зокрема, на некоректне заповнення граф CMR, які не містять числових значень, на контракт від 01.08.2018 № 01/08-2018 у контексті маршруту руху товару до покупця, на неможливість встановлення походження товару), бо у частині першій статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому судом вірно відхилено доводи відповідача про те, що у рахунку-фактурі відсутні відомості про строки розрахунків та у пункті 5.2 контракту від 01.08.2018 № 01/08-2018 не визначено конкретних термінів оплати, що, на його думку, порушує Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 (далі - Положення № 201), оскільки у пункті 5.2 контракту від 01.08.2018 № 01/08-2018 зазначено, що покупець здійснює платежі згідно з рахунком-фактурою, виставленою продавцем за кожну поставлену партію товару. Відтак, вказаним контрактом затверджено умови післяоплати позивачем за фактично поставлену партію товару. Така оплата здійснюється за фактом поставки кількох партій товару на основі кількох інвойсів. Крім цього, суд зазначає, що усі надані митному органу інвойси містять умови поставки DAP, які згідно з правилами Інкотермс означають, що контрагент-нерезидент несе усі витрати до моменту передачі товару покупцю (позивачу), а останній несе обов`язок по сплаті поставки з моменту здійснення такої.

Також правильним є висновок про безпідставність посилання відповідача на відсутність інформації щодо ступеня зносу товару, оскільки такі обставини не стосуються числового значення заявленої митної вартості. До того ж, у митних деклараціях, сертифікатах дезінфекції, сертифікатах якості вказано на ступінь зношеності товару 25%.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Крім того суд першої інстанції з урахуванням вимог статті 139 КАС України вірно вирішив питання судових витрат у справі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року по справі № 1.380.2019.007004 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 04.12.2020.