Рішення

від 23.11.2020 по справі 916/2730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2730/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання : Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Негрут І.О. (на підставі довіреності за №12/12-09/01 від 12.20.2020р)

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 26)

до відповідача: Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, офіс 9)

про стягнення 238 854, 73 грн.

.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.09.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» вх. ГСОО №2828/20 до відповідача - Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 238 854, 73 грн., з яких: 213722, 06 грн. - заборгованість за договором, 18078, 78 грн. - пеня, 3188, 31 грн. - штраф, 3865,58 грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору поставки №ОБ-2680 від 10.05.2019 року в частині взятих на себе зобов`язань по сплаті вартості поставленого та прийнятого ним товару.

Ухвалою суду від 25.09.2020р. судом за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2730/20 в порядку загального позовного провадження із призначенням проведення підготовчого засідання на 21.10.2020 року.

У судовому засіданні від 21.10.2020 року було оголошено протокольну ухвалу в порядку п.2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи на 02.11.2020 року.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року судом було закрито підготовче провадження у справі №916/2730/20 та призначено справу до розгляду по суті на 23.11.2020 року.

У судовому засіданні від 23.11.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити. При цьому, повідомив, що в резолютивній частині позовної заяви було зроблено описку, а саме зазначено про стягнення штрафу у розмірі 3188, 31 грн. тоді як вірним є стягнення 3% річних у розмірі 3188, 31 грн.

Відповідач - Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були ним отримані про, що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень. При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень щодо суті спору не надав, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 23.11.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 03.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

10.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф/Україна/ (надалі - постачальник) та Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма Мікромегас (надалі - покупець) було укладено договір поставки №ОБ-2680 (надалі-Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцю бетон товарний (надалі - бетон) в асортименті, кількості та на умовах, зазначених в цьому Договорі та додатках до нього, а покупець зобов`язується прийняти бетон і оплатити його вартість так, як це визначено умовами цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору, асортимент (марка/клас), кількість, конкретні строки поставки та ціна бетону, що є предметом поставки за Договором, а також інші деталі поставки бетону, погоджуються сторонами додатково та вказується в специфікаціях до цього Договору, які після їх підписання сторонами стають невід`ємною частиною Договору.

Бетон за цим Договором постачається автотранспортом в спеціальних вантажних автомобілях з бетонозмішувального установкою (далі - „АБЗ» ) (п.1.3 Договору).

Положеннями п.п. 3.1-3.2 Договору, бетон за Договором поставляється постачальником згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року на умовах СРТ місце призначення в межах міста Одеса та Одеської області. При цьому, місцем призначення визнається адреса будівельного майданчика в межах міста Одеса та Одеської області, вказана покупцем в замовленнях на поставку бетону, які надають останнім відповідно до умов Розділу 4 цього Договору. Бетон вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання уповноваженим представником Покупця в місці призначення.

У п.3.3 Договору визначено, що з метою підтвердження факту поставки бетону покупцю уповноважені представники сторін зобов`язані підписати зведену видаткову накладну, яка підтверджує кількість поставленого бетону як в натуральному, так і в вартісному виразі, а також вартість доставки (транспортування) такого бетону покупцю.

У п.4.6 Договору, сторонами було визначено, що при прибутті АБЗ з бетоном до місця призначення, вказаного покупцем в замовленні, уповноважена особа покупця або вказаного ним вантажоодержувача повинна зробити про це запис у відповідній товарно-транспортній накладній, вказавши точний час прибуття АБЗ до місця призначення, а по завершенню розвантаження бетону з АБЗ - зробити відмітку про це, вказавши точний час завершення розвантаження АБЗ.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна бетону, який поставляється постачальником покупцю за цим Договором, погоджена сторонами та вказана в специфікаціях до цього Договору, які складають його невід`ємну частину. Незважаючи на інші положення цього Договору ціна бетону, яка погоджена сторонам и та вказана в специфікації до цього Договору, є чинною, тільки і виключно, протягом строку з дати укладення відповідної специфікації до Договору та до останнього дня строку, на який таку специфікацію укладено. Після закінчення цього строку покупець втрачає право вимагати від постачальника поставки бетону по ціні, вказаній у відповідній специфікації до Договору. Це правило стосується всіх без виключення марок бетону.

Згідно п. 5.2 Договору, вказана сторонами в специфікаціях до цього договору ціна бетону не включає в себе ціну доставки (транспортування) Бетону до місця призначення. Ціна доставки (транспортування) бетону до місця призначення розраховується постачальником на підставі погоджених сторонами та вказаних в Додатку № 1 до цього Договору тарифів на транспортування бетону в залежності від відстані, на яку необхідно доставляти (транспортувати) бетон. В кожному окремому випадку вартість доставки (транспортування) бетону до місця призначення, вказаного Покупцем, зазначається в зведених видаткових накладних, які сторони зобов`язані підписувати в порядку та строки, встановлені цим Договором.

Ціна та загальна вартість доставки (транспортування) бетону зазначається в рахунку-фактурі постачальника на оплату бетону окремим рядком та сплачується покупцем одночасно з оплатою вартості бетону протягом строку, вказаного нижче в п.5.6 цього Договору. (п.5.3 Договору).

У п.5.6 Договору зазначено, що покупець здійснює повну оплату бетону та вартості його доставки (транспортування) до місця призначення, вказаного в замовленні покупця, відповідно до умов цього договору шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, реквізити якого вказані нижче в Розділі 12 цього Договору, або будь-який інший рахунок Постачальника, реквізити якого відомі Покупцю, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відвантаження постачальником першого АБЗ із замовленої партії бетону. При цьому сторони домовились, що датою відвантаження першого АБЗ із замовленої партії бетону буде вважатись дата, вказана постачальником у відповідній зведеній видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній, що підтверджує відвантаження першого АБЗ із замовленої партії бетону покупцю або іншому вантажоодержувачу, вказаному покупцем. Сторони цим домовились, що вказаний вище строк оплати бетону та вартості його доставки (транспортування) до місця призначення, вказаного в замовленні покупця, може бути змінений за домовленістю сторін, про що сторонами буде укладено додаткову угоду до цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, в разі прострочення покупцем строку оплати бетону та/або вартості його доставки (транспортування), постачальник має право вимагати від покупця оплати пені в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом часу прострочення оплати, за кожний день прострочення оплати. Пеня нараховується на розмір несплачених Покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочки, тобто з першого дня прострочення оплати і до момешу повного виконання Покупцем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого Бетону та/або вартості його доставки (транспортування).

Цей договір набуває чинності з 10.05.2019 року та залишається чинним до 31.12.2019 року (п. 8.1 Договору).

В додатку №1/1 до Договору, сторонами були погоджені тарифи на доставку (транспортування) 1 м 3 бетону, а саме пробіг з вантажем 15 км за ціною з ПДВ - 215, 82 грн. Також, сторони визначили, що загальна вартість транспортування 1 м 3 бетону визначається в залежності від відстані, на яку необхідно здійснити доставку бетону, та розраховується постачальником на підставі вказаних вище тарифів для доставки бетону на відстань від місця завантаження бетону в АБЗ (місце виготовлення бетону) до місця розвантаження бетону із АБЗ (місце призначення, вказане покупцем в замовленні на поставку бетону). При цьому постачальник та покупець домовились, що в разі роботи АБЗ під розвантаженням в місці призначення понад 90 хвилин, покупець додатково повинен оплатити постачальнику роботу АБЗ під розвантаженням в розмірі - 167,65 грн. (без ПДВ), окрім того ПДВ (20%) - 33,53 грн., а разом з ПДВ - 201,18 грн. за кожну годину понаднормової роботи АБЗ під розвантаженням в місця призначення.

27.12.2019 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до п.1 якого було змінено п. 8.1 Договору, продовжено дію Договору до 31.01.2020 року.

Специфікацією поставки бетону від 01.01.2020 року, що є Додатком №2/8 до Договору поставки №ОБ-2680 від 10.05.2019 року, сторони погодили товар - бетон, зокрема марки B25П4 (М350), за ціною за 1м 3 - 1590, 75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та додатків до нього, 24.01.2020 року позивач здійснив постачання відповідачу бетону, відповідно до товарно-транспортних накладних: № 55337 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55339 - за якою поставлено 8 м 3 бетону № 55341 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55342 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55344 - за якою поставлено 8 м 3 бетону, № 55345 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55347 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55349 - за якою поставлено 8 м 3 бетону № 55350 - за якою поставлено 10 м 3 бетону, № 55351 - за якою поставлено 9 м 3 бетону, № 55352 - за якою поставлено 7,5 м 3 бетону за видатковою накладною №162 від 24.01.2020 року, що було прийнято відповідачем, про що свідчить його підпис та відбиток печатки на цій накладній та товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до зазначеної видаткової накладної, відповідачем було отримано бетон В25П4 у кількості 100, 5 м 3 на загальну суму 159 870, 38 грн, надані транспортні послуги-бетон на суму 18 074, 93 грн. та роботу АБЗ під розвантаженням на суму 156, 41 грн., загальною вартістю 213 722, 06 грн.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків за січень 2020 року (а.с. 46), у відповідності до якого заборгованість відповідача за договором станом на 31.01.2020 року становить 213722, 06 грн.

Разом з тим, сума заборгованості, відображена сторонами у справі у акті звірки взаєморозрахунків, відповідає загальній сумі фактичного здійснення позивачем поставки товару та підтверджуються наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та видатковою накладною.

У зв`язку з неналежним виконанням Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» своїх зобов`язань за договором, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/ було також нараховано пеню у розмірі 18 078, 78 грн, 3% річних у розмірі 3188, 31 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 865, 58 грн.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, із наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається, що між сторонами у справі відбулись господарські операції з приводу поставки товару.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

За умовами п.5.6 Договору, покупець здійснює повну оплату бетону та вартості його доставки (транспортування) до місця призначення, вказаного в замовленні покупця, відповідно до умов цього договору шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, реквізити якого вказані нижче в Розділі 12 цього Договору, або будь-який інший рахунок Постачальника, реквізити якого відомі Покупцю, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відвантаження постачальником першого АБЗ із замовленої партії бетону. При цьому сторони домовились, що датою відвантаження першого АБЗ із замовленої партії бетону буде вважатись дата, вказана постачальником у відповідній зведеній видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній, що підтверджує відвантаження першого АБЗ із замовленої партії бетону покупцю або іншому вантажоодержувачу, вказаному покупцем. Сторони цим домовились, що вказаний вище строк оплати бетону та вартості його доставки (транспортування) до місця призначення, вказаного в замовленні покупця, може бути змінений за домовленістю сторін, про що сторонами буде укладено додаткову угоду до цього Договору.

При цьому, у додатку №1/1 до Договору сторонами було узгоджено, що в разі роботи АБЗ під розвантаженням в місці призначення понад 90 хвилин, покупець додатково повинен оплатити постачальнику роботу АБЗ під розвантаженням в розмірі - 167,65 грн. (без ПДВ), окрім того ПДВ (20%) - 33,53 грн., а разом з ПДВ - 201,18 грн. за кожну годину понаднормової роботи АБЗ під розвантаженням в місця призначення.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим відповідачем, в порушення вимог положень ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів сплати на користь позивача суми заборгованості за договором поставки у розмірі 213 722, 06 грн.

Більш того, в матеріалах справи наявний підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2020 року, отже, суд зазначає, що відповідач був обізнаний про наявність у нього заборгованості станом на 31.01.2020 року у розмірі 213 722, 06 грн.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, неналежно виконав умови укладеного між сторонами договору, в зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 213 722, 06 грн., що підтверджується відповідними доказами, наявними у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» та стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором № ОБ-2680 у розмірі 213 722, 06 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У разі прострочення покупцем строку оплати бетону та/або вартості його доставки (транспортування), постачальник має право вимагати від покупця оплати пені в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом часу прострочення оплати, за кожний день прострочення оплати. Пеня нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочки, тобто з першого дня прострочення оплати і до моменту повного виконання покупцем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого бетону та/або вартості його доставки (транспортування) (п. 6.1 договору).

Пунктами 6.5, 6.6 договору сторони погодили, що постачальник має право застосувати вказані в п. 6.4 цього договору оперативно-господарські санкції незалежно від вини покупця у порушенні умов цього договору (ч. 3 ст. 235 Господарського кодексу України). Застосування постачальником оперативно-господарських санкцій до покупця не позбавляє постачальника права на нарахування штрафних санкцій та на відшкодування збитків, завданих порушенням покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.7 договору сторони також погодили, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) та застосування будь-яких інших штрафних санкцій є договірною та становить 3 календарних роки з дня виникнення підстав для стягнення таких штрафних санкцій.

Таким чином, за порушення відповідачем строків оплати поставленого товару позивачем нараховано пеню за період з 04.02.2020 року по 03.08.2020 року у розмірі 18 078, 78 грн.

Суд з урахуванням визначеного позивачем періоду, за допомогою системи „Ліга Закон» здійснив власний розрахунок пені та встановив, що їх розмір складає 18083, 01 грн., який перевищує розмір пені заявленої позивачем до стягнення.

Враховуючи вищевикладене суд, дотримуючись приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, не виходить за межі заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, в зв`язку з чим розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становлять 18078, 78 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов`язання встановлений судом, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3865, 58 грн. та 3% річних у розмірі 3188,31 грн (за період з 04.02.2020 року по 03.08.2020 року) підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, офіс 9, код ЄДРПОУ 30199632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 26, код ЄДРПОУ 31029255) 213 722 /двісті тринадцять тисяч сімсот двадцять два/ грн. 06 коп. заборгованості за договором, 18078 /вісімнадцять тисяч сімдесят вісім/ грн. 78 коп. пені, 3188 /три тисячі вісімдесят вісім/ грн. 31 коп. 3 % річних, 3865 /три тисячі вісімсот шістдесят п`ять/ грн. 58 коп. інфляційних втрат та 3582 /три тисячі п`ятсот вісімдесят два/ грн. 82 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 грудня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська