Постанова

від 03.12.2020 по справі 826/6756/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа №826/6756/18

адміністративне провадження №К/9901/25507/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства Принтстройдизайн до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення рішення, визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (суддя-доповідач - Аліменко В. О., судді: Бєлова Л. В., Кучма А.Ю.),

УСТАНОВИВ:

Рух справи

1. У квітні 2018 року Приватне підприємство Принтстройдизайн звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2017 року № 14368 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Вієн ЛТД (код 39608191) з податку на додану вартість за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та ТОВ Оферт Груп (код 40147989) за період травень, жовтень 2016 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2017 року № 14368;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2018 року №0000861401.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року позов задоволено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: скаржником пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

5. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано документ про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

5.1 Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що отримав копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції 24 лютого 2020 року, про що свідчить відмітка штемпеля вхідної кореспонденції 10582/9 та звіт Укрпошти (ф.8). З урахуванням частини другої статті 295 КАС України останнім днем на оскарження рішення суду першої інстанції є 25 березня 2020 року. Скаржником апеляційну скаргу було направлено до суду 24 березня 2020 року.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

7. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

10. Станом на 03 грудня 2020 року відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

Висновки суду апеляційної інстанції

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, належних доказів поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження до суду не надано.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року було ним отримано 24 лютого 2020 року, а тому останнім днем строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду першої інстанції, з урахуванням положень частини другої статті 295 КАС України, є 25 березня 2020 року. Апеляційну скаргу скаржником було направлено 24 березня 2020 року.

12.1 Скаржник уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним було отримано 21 лютого 2020 року з огляду на таке:

- відповідно до сервісу відстеження рекомендованих листів Укрпошти, поштове відправлення № 0105104828325, яким направлено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року, отримано 21 лютого 2020 року о 19:55 (п`ятниця). Водночас на офіційному сайті Головного управління ДПС у м. Києві - htt://kyiv.sfs.gov.ua/kontakti/ розміщено графік роботи управління, відповідно до якого Головне управління ДПС у м. Києві в п`ятницю працює з 9:00 до 16:45, отже ніяким чином не могло отримати оскаржуване рішення суду першої інстанції;

- відповідно до звіту Укрпошти (ф. 8) поштове відправлення № 0105104828325 отримане Головним управліннням ДПС у м. Києві 24 лютого 2020 року.

Оцінка Верховного Суду

13. Верховний Суд, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлагає задоволенню з таких мотивів.

14. Частинами першою та другою статті 295 КАС України установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

15. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

17. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

18. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

19. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

21. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

22. Як убачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято 17 лютого 2020 року у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23. Згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року представником відповідача отримано 21 лютого 2020 року (а. с. 136).

24. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження у цій справі слід обраховувати саме з 21 лютого 2020 року, оскільки саме така дата отримання уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві копії рішення суду першої інстанції зазначена у повідомленні про вручення поштового відправлення.

25. Апеляційну скаргу відповідачем направлено засобами поштового зв`язку 24 березня 2020 року (а. с. 171), тобто з пропуском установленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

26. При цьому колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про фактичне отримання копії рішення суду першої інстанції 24 лютого 2020 року з посиланням на дату штемпеля вхідної кореспонденції № 10582/9 на копії зазначеного рішення.

27. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до контролюючого органу.

28. Крім того, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України саме день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем його вручення.

29. За наявності повідомлення про вручення поштового відправлення, дані в якому також відповідають відомостям офіційного сайту Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0105104828325 (а. с. 183), штамп вхідної кореспонденції Головного управління ДПС у м. Києві не може вважатись належним доказом дати отримання копії судового рішення.

30. Крім того, наданий скаржником звіт Укрпошти (книга для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф. 8) не підтверджує отримання копії рішення суду першої інстанції 24 лютого 2020 року, оскільки 24 лютого 2020 року представником відповідача було отримано не копію рішення суду першої інстанції, а зазначений звіт Укрпошти. При цьому, у наданому звіті Укрпошти зазначено, що рекомендоване поштове повідомлення, в якому направлено копію рішення суду першої інстанції, було отримано 21 лютого 2020 року.

31. Колегія суддів також критично оцінює посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3417/18, оскільки обставини справи № 826/3417/18 не є аналогічними обставинам справи, що розглядається.

32. Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

33. Також колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

34. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу у цій справі було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

38. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

39. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко