Рішення

від 03.12.2020 по справі 289/1466/20

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1466/20

Номер провадження 2/289/729/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2020 позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межирічка Радомишльського району Житомирської області померла тітка позивача ОСОБА_2 , яка за життя 22.03.1990 зробила розпорядження, яким заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач не звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини посилаючись на те, що їй не було відомо про існування заповіту в зв`язку з чим просить визначити їй додатковий строк три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 22.09.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.11.2020, запропоновано відповідачу у визначений судом строк надати відзив на позовну заяву, копію ухвали направлено сторонам по страві, а відповідачу крім того копію позову з додатками на 17 арк., а також направлені відповідні запити до Радомишльської державної нотаріальної контори, Межиріцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

11.11.2020 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без участі його представника, заявлені позовні вимоги підтримує (а.с.30).

В судове засідання позивач не з`явилася, направила заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.42).

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", заяви сторін про розгляд справи без їх участі та те, що явка учасників справи в суд не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності сторін та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України, згідно ч.4 якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки ОСОБА_2 , однак, пропустила строк для прийняття спадщини, так як не знала про існування заповіту.

Згідно інформації, наданої 30.09.2020 Радомишльською нотаріальною конторою, ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався. Спадкова справа щодо майна не заводилась (а.с.28).

Згідно інформації Межиріцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, на день смерті ОСОБА_2 та протягом шести місяців після її смерті в її житловому будинку ніхто більше не проживав і не був зареєстрований, в тому числі малолітні, неповнолітні, недієздатні особи (а.с.27).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування ).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Наведене узгоджується з постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 справа № 565/1145/17.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 10-13, 76-81, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (12215, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Межирічка, вул. Космонавтів, 1, код ЄДРПОУ 13564187) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Межирічка Радомишльського району Житомирської області, додатковий строк тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років у с. Межирічка Радомишльського району Житомирської області.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко