Ухвала

від 26.11.2020 по справі 369/14996/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14996/20

Провадження №1-кс/369/2869/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020111200000551 від 23.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Києво-Святошинською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №42020111200000551 від 23.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Установлено, що рішенням Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 322-10-V від 23 грудня 2011 р. передана у власність Публічного акціонерного товариства «Забір`я» земельна ділянка площею 1,2410 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

30 жовтня 2020 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,241 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0025, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я». При цьому, у порушення вимог п. 81? Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватний нотаріус не встановлював факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (тобто права Бобрицької сільської ради, яка на момент здійснення державної реєстрації являлася орендодавцем цієї земельної ділянки). Також приватний нотаріус з невідомих причин в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зазначив цільове призначення земельної ділянки (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Варто зазначити, що ця земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, але не використовується за цільовим призначенням понад десяти років.

04 листопада 2020 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 вчинено нотаріальну дію з посвідчення договору купівлі-продажу 3/5 частки майнового комплексу об`єктів нежитлової нерухомості (призначеного для ведення товарного сільськогоспо-дарського виробництва) та проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності на зазначений об`єкт нерухомості за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Також 04 листопада 2020 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 1,241 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0025, за ОСОБА_6 .

Бобрицька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області вважає, що зазначеними неправомірними діями з реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ «Забір`я» та реєстрації за ОСОБА_6 права довгострокової оренди на цю земельну ділянку посадові особи ТОВ «Забір`я» (за допомогою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 ) намагаються (через підставних осіб) здійснити незаконне відчуження земель сільськогосподарського призначення третім особам, для цілей, що не пов`язані з веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, вбачаємо в таких діях склад кримінального правопорушення з нанесенням шкоди інтересам держави.

Крім того, земельну ділянку з кадастровим номером 3222480601:01:001:0025, площею 1,2410 га визнано речовим доказом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3222480601:01:001:0025, площею 1,2410 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, належить ОСОБА_6 .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу .

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення, оскільки є достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 та ст.167 КПК України та існує можливість використання даного майна як доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480601:01:001:0025, площею 1,2410 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київ області, належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також поділу та об`єднання вказаних земельних ділянок.

Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати перереєстрацію або іншого виду зміни власника будь-якого майна, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480601:01:001:0025, площею 1,2410 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у с. Бобриця Києво-Святошинського району Київ області, належить ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1