Ухвала

від 04.12.2020 по справі 433/1675/20

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1675/20

Провадження № 2/433/743/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"04" грудня 2020 р.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що поданий позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п.2 ч.1ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Однак, подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить конкретної ціни позову та обґрунтованого розрахунку його ціни, виходячи із вартості спірного майна.

Тобто, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

У відповідності до ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позову становить 840 грн. 80 коп. За подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір сплачується в розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 33 про сплату судового збору в розмірі 1556,80 грн. від 23.11.2020.

За допомогою автоматизованої системи документообігу суду проведено перевірку зарахування сплаченої суми судового збору до держаного бюджету, проте підтвердження про зарахування судового збору по вищевказаному платіжному дорученню відсутнє.

З метою визначення причини відсутності підтвердження про зарахування суми судового збору було встановлено, що розрахунковий рахунок зазначений в квитанції не відповідає офіційним реквізитам для зарахування суми судового збору, вказаним на офіційному сайті судової влади, що діють з 01.01.2020, відповідно сплачений судовий збір в розмірі 1556,80 грн. не зараховано до державного бюджету у зв`язку з невірними реквізитами його сплати.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір при подачі до суду вищевказаної позовної заяви не сплачено, а тому позивачу необхідно сплатити суму судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 840,80 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Троїцьк.р-ні/ТРОЇЦЬК.Р-Н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37981102, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA538999980313181206000012354, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Троїцький районний суд Луганської області (назва суду, де розглядається справа) , та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Щодо сплати судового збору за позовну вимогу про поділ майна, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, враховуючи, що визначити ціну позову в частині поділу майна суд не має можливості через відсутність підтвердження вартості майна, яке підлягає поділу, на момент звернення із позовною заявою, то суд пропонує позивачу визначити ціну позову, надавши підтверджуючі документи, та сплатити судовий збір за вимогу про поділ майна, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Згідно з вимогами ст.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

Крім того, відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна окрім іншого містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, чого зроблено позивачем не було.

Також, в порушення п. 9 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява також не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, ним лише зазначено суми орієнтовних витрат, а не їх розрахунок, що є також недоліком позову в розумінні зазначеного положення процесуального закону.

В порушення п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також суддя відмічає, що відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення наведених процесуальних приписів долучені позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені у визначеному ст.95 ЦПК України порядку, що усуває доказову силу наданих позивачем документів.

Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України , позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, відповідно до акту канцелярії Троїцького районного суду Луганської області від 02.12.2020 встановлено, що в додатках до позовної заяви зазначена копія технічного паспорту на автомобіль, але при перевірці вказаний документ відсутній.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 , 177 ЦПК України , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись статтями 175 , 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Певна