Справа № 615/1152/20
Провадження № 2/615/352/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Логвінова А.О.,
за участю секретаря судового засідання - Партоли О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сніжківська сільська рада
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
за участю учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сніжківська сільська рада (далі по тексту - третя особа), в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Донька позивача попрохала останнього зареєструвати у вказаному будинку відповідача, який був її співмешканцем, на що позивач погодився. 30.10.2012 року позивач надав згоду на реєстрацію у вказаному будинку відповідача, при цьому, після реєстрації місця проживання відповідача, останній за вказаною адресою не проживає, оплату комунальних платежів не здійснює, додаткових витрат на утримання будинку не несе, його місцезнаходження невідоме, що в свою чергу створює позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм майном.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. Також, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву, в якій не заперечує щодо задоволення позову та просить проводити розгляд справи за відсутності Сніжківської сільської ради.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, показання свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Кобзар Н.Я. 25.11.1997 року (а.с. 10).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Сніжківської сільської ради № 02-28/443 від 02.09.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є родичем власника будинку ОСОБА_1 (а.с. 8).
Згідно акту обстеження, складеного комісією у складі: секретаря Сніжківської сільської ради Маркович Н.О., депутата Микитченко І.В., останніми опитано сусідів ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , які підтвердили, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований але не проживає більше п`яти років (а.с. 9).
Відповідно до довідки Сніжківської сільської ради, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.10.2012 року (а.с. 41).
З листа Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 8686/119-73/04/20-2020 від 13.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає та згідно бази ІПНП до Валківського відділу поліції щодо вчинення перешкод у користуванні житловим приміщенням не звертався (а.с. 40).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання, що вона до 21.09.2020 року була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та була сусідкою ОСОБА_1 . ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останніх п`яти років не проживає, його місцеперебування їй невідоме. Також свідок зазначила, що вона не бачила щоб позивачем чинились перешкоди відповідачу у користуванні вказаним будинком.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є сусідом ОСОБА_1 . ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останніх п`яти років не проживає, його місцеперебування їй невідоме. Також свідок зазначила, що він не бачив щоб позивачем чинились перешкоди відповідачу у користуванні вказаним будинком.
Частиною 3 статті 9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбачених законом.
Користування жилим приміщенням в будинках приватного житлового фонду регулюється главою 6 ЖК УРСР .
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України ).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушенні і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16 , 386 , 391 ЦК України .
Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (статті 379 , 382 ЦК України ).
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Частиною першою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Аналіз приведених норм закону дає підстави для висновку про те, що право користування жилим приміщенням, що належить громадянинові на праві власності, нарівні з власником виникає у членів сім`ї власника житла, які проживають разом з ним.
Як вже було встановлено, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .
Також, як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 був співмешканцем доньки позивача та підставою для реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , був дозвіл власника житлового будинку ОСОБА_1 , який надавався для відновлення документів.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач не є членом сім`ї позивача, спільним побутом з позивачем не пов`язаний та своєю реєстрацією за місцем проживання відповідач створює позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні майном.
За таких обставин, право відповідача на користування будинком фактично підпадає під поняття сервітуту (статті 395 , 397 , 403 ЦК України ).
За змістом частини 1 статті 406 ЦК України сервітут припиняється у разі: поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; спливу строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
Частиною другою статті 406 ЦК України визначено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
З огляду на викладене, оскільки відповідач спільним побутом із позивачем не пов`язаний, не є його членом сім`ї, право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України .
Аналогічний по суті висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року в справі № 734/387/15-ц, що користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України , Верховним Судом у постановах від 08 травня 2019 року в справі № 454/477/17, від 15.01.2020 року в справах №№ 686/11782/17-ц, 740/2457/18, № 759/4962/19 від 17.06.2020 року.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таки обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Виходячи із змісту зазначеної норми закону, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою дня зняття особи з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Також, як було встановлено, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно звільнений від сплати судового збору (а.с. 13-14).
З огляду на що, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 141, 259 , 264-265 , 268 , 273 , 280-284 , 289 , 351- 352 , 354-355 ЦПК України , суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сніжківська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_2 на користь держави, за рішенням № 615/1152/20) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Третя особа - Сніжківська сільська рада, місцезнаходження: Харківська область, Валківський район, с. Сніжків, вул. Сонячна, 6; код ЄДРПОУ: 34006801.
Повне рішення суду складено 04.12.2020 року.
Суддя А.О. Логвінов
Суд | Валківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2020 |
Оприлюднено | 07.12.2020 |
Номер документу | 93309613 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Валківський районний суд Харківської області
Логвінов А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні