Рішення

від 03.12.2020 по справі 621/3128/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/3128/20

2/621/1161/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.

за участю секретаря - Горобець Н.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області з вимогами: визначити додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з батьками постійно проживав в м. Суходільськ Луганської області. З 14.04.2014 в Україні було розпочато проведення антитерористичної операції (АТО). Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 14.10.2014, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Чинним на даний час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Суходільськ Луганської області. Законом України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областях від 18.01.2018 року Антитерористичну операцію (АТО) переформатовано в Операцію Об`єднаних Сил (ООС). Згідно наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей з 30.04.2018 розпочато Операцію Об`єднаних Сил (ООС), яка триває по теперішній час. Таким чином, з 2014 року і по даний час м. Суходільськ Луганської області є тимчасово не підконтрольною територією України. У зв`язку з тим, що з вказаного часу в м. Суходільськ Луганської області відбувались військові дії, у червні 2015 року зі своєю сім`єю був змушений тимчасово переміститися за місцем проживання цивільної дружини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У 2017 році його мати ОСОБА_2 також тимчасово перемістилась за місцем його фактичного проживання адресою: АДРЕСА_2 . Не дивлячись на наявність тимчасового фактичного місця проживання у с. Нижній Бишкин Зміївського району Харківської області, він з матір`ю періодично їздили за місцем постійного проживання та реєстрації в м. Суходільськ Луганської області. Остання така поїздка для матері сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перебування у м. Суходільськ Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері стався серцевий напад, внаслідок чого вона померла. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 04.11.2020 встановлений факт смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась у х. Пантеліївка Краснодонського району Луганської області. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мати була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Він є єдиним спадкоємйцем майна, яке залишилось після смерті матері, заповіту вона не складала, інших спадкоємців не має. Увстановлений законом шестимісячний строк не зміг звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з перебуванням у період з 17.01.2020 по 31.01.2020 та з 26.02.2020 по 11.03.2020 на стаціонарному лікуванні в Краснодонській центральній міській багатопрофільній лікарні Луганської Народної Республіки. Після виписки з лікарні він не мав можливості повернутися до фактичного місця проживання у зв`язку з введенням на всій території України карантинних заходів. Просив визнати причини пропуску звернення до ноторіальної контори поважними та визначити додатковий термін для подання заяви про прийняття спадщини.

Належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , у заяві від 17.11.2020 просив розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача Нижньобишкинський сільський голова В.Северін 30.11.2020 надав заяву від 30.11.2020 за вих. № 02-19/572 про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.11).

З довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 16.06.2015 року № 6309001536, виданої Управлінням соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_1 взято на облік та його тимчасове місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 9)

У 2017 році ОСОБА_2 тимчасово перемістилась за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються довідками про взяття на облік внутрішньо преміщеної особи на ім`я ОСОБА_2 від 17.11.2017 року № 0000408648; та на ім`я ОСОБА_1 від 26.03.2018 року № 1536 (а.с. 10, 13)

З копії рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.11.2020 та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в х. Пантеліївка Краснодонського району Луганської області (а.с. 14-19, 20)

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - дня смерті спадкодавця (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриттяспадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України ).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17 (провадження № 61-7643св18).

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними .

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Так, позивачем на обгрунтування доводів позовної заяви надано довідку Краснодонської центральної міської багатопрофільної лікарні Луганської Народної Республіки, з яких вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні уперід з 17.01.2020 по 31.01.2020 та з 26.02.2020 по 11.03.2020 (а.с. 21)

До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

Посилання позивача на впровадження з 12.03.2020 на території України карантинних заходів, відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хворобу, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на те, що зазначені ним причини пропуску строку на подання заяви для прийняття спадщини є тими об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 03.12.2020.

Суддя -