Рішення

від 02.12.2020 по справі 627/505/20

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/505/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу головного управління Держгеокадастру у Харківській області та скасування рішення та запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області звернувся заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу головного управління Держгеокадастру у Харківській області та скасування рішення та запису про державну реєстрацію.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що під час моніторингу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено факт незаконного використання права на безоплатну приватизацію ОСОБА_1 . Встановлено, що особа скориставшись правом на безоплатну приватизацію у Прилуцькому районі Чернігівської області, незаконно використала своє право на приватизацію повторно на території Краснокутського району Харківської області.

Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 №7201-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.04.2019 №3280-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, та надано останньому земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6323583700:05:001:0885) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташовану на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

На підставі зазначеного наказу, 18.06.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку (номер запису про право власності - 32118971).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 вдруге використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 27.02.2019 №25-1393/14-19-сг).

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру в Харківській області із заявою не врахував, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Отже, земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 6323583700:05:001:0885) сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташована за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави, а тому необхідно визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.04.2019 року №3280-СГ.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду заяву про підтримання заявлених Прилуцькою місцевою прокуратурою позовних вимог, прохав їх задовольнити, а розгляд справи проводити у його відсутність.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, при цьому у відзиві на позовну заяву прохав розгляд справи 09.11.2020 року проводити у відсутність представника.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Розглянувши справу в судовому засіданні, оцінивши подані позивачем докази в їх сукупності та проаналізувавши відповідне законодавство, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 від 19.09.2018 (а.с. 22, зворотня сторона), 03 жовтня 2018 року Головним управлінням Держгеокастру у Харківській області видано наказ № 7201 - СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 22).

Наказом ГУ Держгеокастру у Харківській області № 3280-СГ від 23 квітня 2019 року (а.с. 26) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області та передано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі сіножаті площею 2,0000 га (кадастровий номер 6323583700:05:001:0885) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Також з вищевказаного наказу ГУ Держгеокастру у Харківській області № 3280-СГ від 23 квітня 2019 року вбачається, що право власності виникає з моменту державної реєстрації цього права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

18 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.16).

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 22.10.2018 (а.с. 28), 21 листопада 2018 року Головним управлінням Держгеокастру у Чернігівській області видано наказ № 25-9071/14-18 - СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 27).

Наказом ГУ Держгеокастру у Чернігівській області № 25-1393/14-19-СГ від 27 лютого 2019 року (а.с. 29) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1069) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано 28.05.2019 року державним реєстратором відділу Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, номер запису про право власності:31816347, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.14, зворотня сторона).

Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор просив визнати рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства недійсним, оскільки фізична особа, якій її передано, протиправно вдруге скористалася правом безоплатної передачі у приватну власність землі для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положень ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 ЗУ Про особисте селянське господарство громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 статті 56 ЗК України від 18.12.1990 передбачалося, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 га.

Згідно правового висновку ВСУ у справі №6-228цс14 від 24.06.2015 право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів ЗК України від 18.12.1990. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним ст. 118 ЗК України.

Таким чином, передбачена ст. ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не погоджується із твердженням відповідача - ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що він не наділений функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок. Так, відповідно до п. 2 Положення Про Головне управління Держгеокадастру в області Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основними завданнями Держгеокадастру є , зокрема, реалізація державної політики у сфері земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) використання та охорони земель усіх категорій і форм власності (підпункт 1 п. 3 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру ). Відповідно до покладених на нього завдань Головне управління, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин (підпункти 13, 14 п. 4 Положення Про Головне управління Держгеокадастру в області ).

Таким чином, реалізація повноважень Головного управління має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Отже, в даному випадку, на стадії погодження розробленої технічної документації із землеустрою, яке здійснювалось ГУ Держгеокадастру у Харківській області, останнє повинно було перевірити розроблену технічну документацію із землеустрою на відповідність вимогам законів, в тому числі ч. 4 ст. 116, п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, і лише в разі встановлення такої відповідності - його погоджувати.

Отже, судом встановлено, що спірний наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки порушує вимоги земельного законодавства, зокрема ст. 116 ЗК України про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян проводиться один раз за кожним видом використання, оскільки ОСОБА_1 вже використав попередньо своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, набувши у власність земельну ділянку площею 2,000 га., кадастровий номер - 7424189400:03:000:1069 згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 року №25-1393/14-19-СГ.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Отже спірний наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області є недійсним, а проведена на його підставі державна реєстрація права власності є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки у відповідності до ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування згідно рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Стаття 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Суспільний інтерес, який полягає в поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон, набув право власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29; справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, то на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплати при подачі позову в суд 4204,00 гривні судового збору (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,5,13,76-83,141, 256,259,265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 116, 118, 121, 122, 155 ЗК України, ст. ст. 203,215, 387,388, 1212 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу головного управління Держгеокадастру у Харківській області та скасування рішення та запису про державну реєстрацію - задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області №3280-СГ від 23.04.2019, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6323583700:05:001:0885 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Скасувати рішення, індексний номер 47482209 від 24.06.2019 року та запис №32118971 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровий номером 6323583700:05:001:0885 за гр. ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 на користь прокуратури Чернігівської області судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: IBAN - UA248201720343140001000006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 04.12.2020 року.

Прилуцька місцева прокуратура (місцезнаходження: вул. 1 Травня №50А, м. Прилуки, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 02910114).

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна №21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ: 39792822).

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Суддя В.А.Каліберда