Рішення

від 01.12.2020 по справі 696/739/18

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.12.2020

Справа № 696/739/18

2/696/54/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Луцаєвській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Кам`янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області (код ЄДРПОУ 26042496, вул. Гоголя, б. 59 в м. Кам`янка Черкаської області) про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська района організація Черкаської області (далі - Відповідач) про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 26 червня 2013 року Позивач працював на посаді єгеря Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська района організація Черкаської області.

04 січня 2018 року Відповідач перевів його на одногодинний робочий тиждень по п`ятницях.

Наказом № 06 від 13 липня 2018 року Позивача звільнено із займаної посади з посиланням на пункт 4 статті 40 КЗпП України - у зв`язку із прогулом без поважних причин, що мало місце 22 та 23 червня 2018 року, 06 липня 2018 року.

Такі причини звільнення не вважав законними, так як три години під ряд з неповажних причин не був відсутній на робочому місці. 23 червня 2018 року не являвся п`ятницею, тобто єдиним робочим днем тижня Позивача, а тому на робочому місці він в цей день не мав бути взагалі. Щодо 06 липня 2018 року Позивач вказав, що в період часу з 30 червня по 07 липня 2018 року він хворів, про що свідчить листок непрацездатності, а тому його неявка на робоче місце була пов`язана з поважними причинами.

У зв`язку з вказаним, просив визнати його звільнення незаконним, поновити на посаді та стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, надано сторонам строк для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року по справі закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті.

Сторона Позивача позов підтримували повністю та просили його задовольнити.

Представники Відповідача проти задоволення позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Як було встановлено в ході судового розгляду, з 26 червня 2013 року по 13 липня 2018 року Позивач працював на посаді єгеря Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська района організація Черкаської області, яке є Відповідачем у справі (а.с. 3, 4, 84, 85, 98).

04 січня 2018 року наказом Відповідача № 2 на підставі заяви Позивача переведено на одногодинний робочий тиждень по п`ятницях (а.с. 5, 82, 83).

Позивач був відсутній на робочому місці 22 та 23 червня 2018 та 06 липня 2018 року, і така відсутність задокументована у табелі робочого часу за червень 2018 року (а.с. 7, 80) та липень 2018 року (а.с. 81).

Актом від 13 липня 2018 року Відповідач задокументував намагання отримати пояснення від Позивача щодо відсутності на роботі 06 липня 2018 року, але останній пояснення відмовився надавати та документи поважності неявки не надав (а.с. 8, 93).

Аналогічно раніше було складено акт від 03 липня 2018 року про намагання отримання пояснень від Позивача щодо відсутності на роботі 22 та 23 червня 2018 року, але Позивач пояснював відсутність на роботі поганим самопочуттям (а.с. 10, 91).

Сам факт відсутності Позивача на робочому місці 22 та 23 червня 2018 та 06 липня 2018 року задокументовано актом від 06 липня 2018 року (а.с. 9, 92), актом від 22 червня 2018 року (а.с. 11, 89) та актом від 23 червня 2018 року (а.с. 12, 90).

Відповідач надав суду наказ № 1 від 15 січня 2018 року, згідно якого у 2018 році було перенесено робочий день з 29 червня на 23 червня, і таким чином мотивував необхідність виходу Позивача на роботу 23 червня 2018 року (а.с. 78).

Згідно наказу № 6 від 13 липня 2018 року Позивача було звільнено із роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (а.с. 3, 98).

У Відповідача відсутня профспілкова організація та Позивач не являвся членом будь-якої профспілки (а.с. 99).

Як вбачається з наданого листу непрацездатності в період часу з 30 липня по 07 липня 2020 року Позивач проходив амбулаторне лікування (а.с. 6).

Свідок ОСОБА_2 показав, що він являється керівником товариства. Позивач перестав ходити на свою роботу. Зрештою взагалі перевівся на одногодинний тижневий день. Приїздив на роботу раз на два місяці для отримання заробітної плати, подекуди забирав її у свідка вдома. В червні місяці 2018 року було перенесення робочих днів, і Позивач мав вийти на роботу як 22, так і 23 числа, проте цього не зробив. Були складені акти, намагались відібрати у нього пояснення причин відсутності, але марно. Останній раз Позивач на роботу не з`явився 06 липня 2018 року, на що також було складено акт. Про перенесення робочих днів Позивач міг дізнатись з дошки об`яв по місцю роботи.

Свідок ОСОБА_3 показав, що є головою ревізійної комісії товариства. Через не з`явлення на роботу Позивача складались акти, коли останньому телефонували для з`ясування причин, той не брав слухавку.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що також як член товариства завіряв своїм підписом акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, в телефонних розмовах останній пояснював, що з`явитись не може через погане самопочуття. На дошці об`яв дійсно було повідомлення про перенесення робочих днів.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що також як і звільнений ОСОБА_1 працює єгерем товариства. Робочий день єгеря починався з появи у керівника товариства ОСОБА_2 , у якого з`ясовували об`єм роботи. ОСОБА_1 цього не робив. Завіряв своїм підписом акти про відсутність останнього на робочому місці, в телефонних розмовах той казав, що самопочуття у нього були погані для появи на роботі.

Таким чином, з пояснень свідків випливає, що Відповідач всупереч вимог статті 29 КЗпП України не визначив робоче місце Позивача, та Відповідач не надав письмових доказів про те, що постійне робоче місце Позивача як це передбачено статтею 29 КЗпП України було визначено у м. Кам`янка Черкаської області.

Натомість, з показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 слідує, що як такого в класичному вигляді робочого місця Позивач не мав і по місцю знаходження товариства, так як його робота була пов`язана зі здійсненням єгерських функцій на території Кам`янського району.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17 відсутність на робочому місці, місцезнаходження якого працівнику не було повідомлено не є прогулом.

А тому, в правовідносинах, що склались між сторонами прогул як такий не міг виникнути в принципі.

Системний аналіз пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України дає дійти висновку, що сама по собі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня не є безумовною підставою для звільнення, а поважні причини не появи на роботі перешкоджають звільненню працівника.

Сторона Відповідача не заперечувала того факту, що Позивач міг бути відсутнім на робочому місці 06 липня 2018 року у зв`язку з лікуванням та втратою непрацездатності, проте вважали, що сам Позивач документів про це до звільнення їм не надав і про таке не повідомляв.

Між тим, така позиція сторони Відповідача повністю спростовується наявними у справі доказами, серед яких покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та складені акти за цей день відсутності, з яких вбачається, що Позивач повідомляв уповноважених осіб товариства про погане самопочуття і не можливість з`явлення через це на роботу. Сам листок непрацездатності посвідчує для суду поважність не з`явлення Позивача на роботу 06 липня 2018 року, так як останній почав хворіти задовго до робочого дня (30 червня 2018 року) та продовжував лікування до 07 липня 2018 року.

Щодо нез`явлення Позивача на роботу 23 червня 2018 року, суд приходить до висновку, що останній не з`явився на роботу через не ознайомлення з наказом про перенесення робочих днів, про що зокрема свідчить той факт, що в наданому стороною Відповідача наказі відсутній розпис про ознайомлення з ним працівників товариства.

В даному випадку суд не може прийняти як докази ознайомлення Позивача із наказом про сповіщення перенесення робочих днів покази свідків про те, що такий наказ був поміщений на дошку об`яв товариства, так як таке поміщення не звільняє роботодавця виконати вимоги частини 3 статті 32 КЗпП України, а саме за два місяці до зміни істотних умов праці сповістити про це працівників. З пояснень свідків не вбачається, що Позивач міг бути сповіщений про такі зміни в його роботі саме за два місяці до виникнення таких обставин.

У зв`язку з чим, суд знаходить, що не з`явлення Позивача на роботу 23 червня 2018 року могла мати місце не з його вини, а з вини роботодавця, а тому прогулом вважатись не може, так як викликано черговою поважною причиною.

Таким чином, суд вбачає, що Позивач не був на робочому місці без поважних причин тільки одну годину 22 червня 2018 року, так як доказів зворотного суду не надано.

Проте в такому випадку, говорити про наявність підстав для звільнення за не появу на робочому місці протягом трьох годин не приходиться, а тому і звільнення з цієї підстави є незаконним, оскільки в такому випадку роботодавець мав право застосовувати тільки дисциплінарне стягнення у виді догани.

Аналогічні висновки містяться у правовій позиції постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року по справі № 369/9301/2020 року, яка стосувалась подібного спору про поновлення на роботі працівника, який не був належним чином обізнаний про своє робоче місце і поніс стягнення у виді звільнення, без врахування можливості оголошення йому догани.

У зв`язку з вище вказаним слід скасувати наказ про звільнення Позивача, поновити його на попередній посаді.

При вирішені позовних вимог щодо стягнення витрат за час вимушеного прогулу суд виходить з того, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до пункту 5 розділу 4 вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З довідки 2300-0602-8/46151 від 16 вересня 2020 року та бухгалтерських відомостей слідує, що за останні два місяці роботи Позивач отримав заробітної плати на суму 219 грн. 45 коп. При цьому робочих днів за два місяці які передували звільненню (травень та червень) з того, що Позивачу згідно наказу роботодавця встановлено робочим днем тільки одну годину п`ятниці кожного тижня, обліковано 9. З огляду на вказане середньоденна заробітна плата Позивача перед звільненням склала 219,45 / 9 = 24 грн. 38 коп.

З часу звільнення по час винесення рішення про поновлення на роботі пройшов час, Позивачем пропущено через звільнення п`ятниць, які були визначені йому робочими днями 123 (2018 рік - 24, 2019 рік - 52, 2020 рік - 47).

А тому середній заробіток за час вимушеного прогулу Позивача складає 123*24,38 = 2 998 грн. 74 коп., і він підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

За змістом статті 5 Закону України Про судовий збір Позивач був звільнений від сплати судового збору за подачу позову про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В такому разі згідно статті 141 ЦПК України судові витрати на користь держави слід покласти на Відповідача на суму 1762 грн. як розраховану для юридичної особи за подачу майнового позову на суму, еквівалентну сумі задоволених вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу для 2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області (код ЄДРПОУ 26042496, вул. Гоголя, б. 59 в м. Кам`янка Черкаської області) про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з посади єгеря Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області згідно наказу № 6 від 13 липня 2018 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Скасувати наказ голови президії Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області №6 від 13 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з посади єгеря Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на посаді єгеря Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області.

Стягнути з Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області (код ЄДРПОУ 26042496, вул. Гоголя, б. 59 в м. Кам`янка Черкаської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 2 998 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 74 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячного заробітку за один місяць.

Стягнути з Українського товариства мисливців і рибалок Кам`янська районна організація Черкаської області (код ЄДРПОУ 26042496, вул. Гоголя, б. 59 в м. Кам`янка Черкаської області) в дохід держави судовий збір в розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: В.В. Шкреба