Рішення

від 04.12.2020 по справі 724/1680/20

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1680/20 Провадження № 2/724/504/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Бабій Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хотин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Колінковецької сільської ради с. Колінківці, Хотинського району Чернівецької області про визнання права власності на реконструйоване майно, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Колінковецької сільської ради с. Колінківці, Хотинського району Чернівецької області про визнання права власності на реконструйоване майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно йому належить на праві власності земельна ділянка площею 0,2096 га., несільськогосподарського призначення, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7325084000:01:005:0216.

У 2020 році він на вказаній земельній ділянці за власний рахунок із залученням будівельних спеціалістів, з дотриманням вимог державних будівельних спеціалістів провів будівництво виробничого будинку - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок будівництва було створено новий об`єкт нерухомого майна, право власності на який за ним не зареєстровано.

Для підготовки до здачі в експлуатацію було проведено та затверджено Технічне обстеження реконструйованого об`єкта на предмет можливості його надійної та безпечної експлуатації. В процесі обстеження були оглянуті всі основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта. Будь-яких відхилень від вимог державних будівельних норм (ДБН) не виявлено, встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації, про що складений відповідний звіт.

Після проведення технічного обстеження 10 вересня 2020 року він звернувся до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із заявою про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації, проте управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області не провело протягом 10 днів (як те зазначено в інструкції) реєстрацію декларації, що означає прийняття в експлуатацію, а 16 вересня 2020 року повернуло йому з причини ніби то відсутності інформації в управлінні щодо реєстрації дозвільних документів на будівництво.

При цьому зазначає, що даний державний орган з приводу проведеного ним будівництва даного об`єкта не пред`явив до нього будь-яких претензій, а рекомендував попередньо звернутися до суду для визнання за ним права власності на цей об`єкт, що надасть можливість управлінню прийняти даний об`єкт до експлуатації.

Підтримуючи вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги та визнати за ним право власності на приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

Також просив не стягувати з відповідача на його користь судові витрати в справі.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, але від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, у разі визнання відповідачем позову, просив розглянути справу у підготовчому судовому засіданні, розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності представника Колінковецької сільської ради, позовні вимоги визнають.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення серії НОР 005487 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,2096 га., несільськогосподарського призначення, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7325084000:01:005:0216 (а.с.8).

Що також, підтверджується і копією Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно (індексний номер витягу: 220232121 від 13.08.2020 року), з якого вбачається, що позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 0,2096 га., несільськогосподарського призначення, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7325084000:01:005:0216.

Позивач в обгрунтування позовних вимог, зазначив, що він у 2020 році на вказаній земельній ділянці за власний рахунок із залученням будівельних спеціалістів, з дотриманням вимог державних будівельних спеціалістів провів будівництво виробничого будинку - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який за ним не зареєстровано.

Згідно довідки від 21.05.2020 року № 259 виданої Хотинським районним відділом ДСНС України у Чернівецькій області порушень вимог пожежної безпеки приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 - не виявлено.

Відповідно до довідки від 31.08.2020 року № 85-01-19 відділу містобудування приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - розташоване відповідно до державних будівельних норм чинного законодавства.

Згідно довідки від 15.09.2020 року № 24.23/02-193 Хотинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області проведеною експертизою правильності і повноти виконання санітарних вимог діючих нормативних актів у звіті про проведення технічного обстеження приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 - порушень вимог санітарного законодавства не виявлено.

Відповідно до довідки від 18.09.2020 року № 1711 Колінковецької сільської ради встановлено, що приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , суспільні інтереси Колінковецької сільської ради та громади села не порушено.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких відхилень від будівельних норм не виявлено.

Згідно даних технічного паспорту на приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких відхилень від вимог державних будівельних норм (ДБН) не виявлено, встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації, паспорт виготовлений на ОСОБА_1 .

Відповідно до Звіту № ОМ200901-01 про оцінку майна - приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість майна складає 329695,00 гривень.

Проте, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 не має змоги оформити право власності на вищевказане майно в позасудовому порядку.

Відповідно до положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 880) випливає, що процедурою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна. Більш того, пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна після визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду.

Відповідно до пункту 9 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставами для державної реєстрації прав та їх обтяжень є, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З вищенаведених норм чинного законодавства, випливає висновок про те, що право власності на самочинно побудовані об`єкти набувається не в загальному порядку, а в спеціальному - на підставі рішення суду, прийнятого у відповідності до вимог ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статей 317, 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать Закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 № 6 на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог частини 1 статті 376 ЦК України побудовано приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховище сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Проте, суд вважає, що позивачем підтверджено те, що побудоване приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховище сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 розташоване відповідно до норм чинного законодавства та дані будівлі та їх місце розташування відповідають вимогам державних будівельних норм.

Також судом береться до уваги те, що Колінковецька сільська рада не заперечуючи проти визнання позовних вимог, позбавлена можливості визнати право власності на вищевказане майно, хоча як вбачається з матеріалів справи, при розміщенні даного майна - приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , суспільні інтереси Колінковецької сільської ради та громади села не порушено.

Також судом встановлено, що Колінковецька сільська рада є належним відповідачем у даній справі, оскільки приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що у відповідності до п.10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені та знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 1648,50 гривень сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1648,50 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, 1261, ч. 3 ст. 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на приміщення виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сховища сільськогосподарської продукції літ. А, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 з державного бюджету 1648,50 гривень сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Стягнути з Колінковецької сільської рази (60023, с. Колінківці, вул. Головна, 105 Б, Хотинського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ- 04416849) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1648,50 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.12.2020 року.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв