Рішення

від 02.12.2020 по справі 304/703/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/703/20 Провадження № 2/304/280/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/703/20 за позовом ОСОБА_1 до Тур`я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що у 2004 році померла її та її брата ОСОБА_2 мама - ОСОБА_3 , а у 2010 році - їх батько та чоловік останньої ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку із належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Вказаний будинок після смерті батька фактом спільного проживання одноосібно успадкував її брат ОСОБА_2 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 такий помер. Спадкоємців брата за законом першої черги немає, так як він одруженим не був, дітей не мав. Оскільки вона як спадкоємець другої черги прийняла спадщину за ОСОБА_2 , звернувшись у встановлений законом строк із відповідною заявою до нотаріуса, однак останнім в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, тому просить визнати за нею у порядку спадкування за законом за її братом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, питання розподілу понесених нею судових витрат не вирішувати.

Представник Тур`я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07 березня 2020 року (а. с. 5-6, 8, 9, 10, 13).

Також встановлено, що згідно довідок Тур`є-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, виданих на підставі погосподарської книги №7 виконкому сільської ради за 2006-2010 роки (об`єкт погосподарського обліку № 374), ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був головою домогосподарства АДРЕСА_1 , де на момент смерті був зареєстрований та проживав разом з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 16, 17).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60558478 від 16 червня 2020 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60803128 від 06 липня 2020 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня; заповіт ним не складався (а. с. 18, 44).

Оскільки ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовився від неї, а наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , не встановлено (а. с. 17, 18, 44), тому він прийняв таку одноосібно.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 брат позивача ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Тур`є-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 15 травня 2019 року (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60803146 від 06 липня 2020 року заповіт ОСОБА_2 не складався (а. с. 42).

Згідно довідки Тур`є-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 970 від 10 грудня 2019 року ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 , інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було (а. с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Так, 26 липня 2019 року позивач як рідна сестра спадкодавця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що стверджується копією спадкової справи № 22/2019 стосовно майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовилася від неї, а тому вважається такою, що прийняла спадщину (а. с. 46-70).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 14/02-14 від 16 червня 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній (а. с. 28). Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 193185619 від 16 грудня 2019 року, згідно якої відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо зазначеного житлового будинку також відсутні (а. с. 26). Крім цього, з довідки Перечинської районної ради Закарпатської області № 07-06/К-155 від 19 грудня 2019 року вбачається, що в архіві БТІ відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні (а. с. 27).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а наявність інших спадкоємців першої та другої черги, які прийняли спадщину після смерті її брата ОСОБА_2 , не встановлено (а. с. 12, 46-70), тому позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 2981630283 від 16 червня 2020 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 840,80 грн. судового збору (а. с. 29).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 331, 1216-1218, 1258, 1261, 1262, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Тур`я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89231, Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур`я-Бистра, вул. Духновича, № 64; код в ЄДРПОУ 04351222) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.