Постанова

від 12.11.2020 по справі 908/1370/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 Справа № 908/1370/19

м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Південь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1370/19 (суддя Колодій Н.А., повне рішення складено 15.10.2019)

за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, м. Мелітополь, Запорізька область в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Воскресенської сільської ради, с. Воскресенка, Приазовський район, Запорізька область

до Фермерського господарства "Південь", смт Приазовське, Приазовський район, Запорізька область

про зобов`язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1370/19 позов керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, пред`явлений в інтересах держави в особі Воскресенської сільської ради задоволено, Фермерське господарство (далі - ФГ) "Південь" зобов`язано повернути земельні ділянки з кадастровими номерами: 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, 2324582200:02:001:0068 площею 5,41 га кожна, загальною площею 37,87 га, які знаходяться на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області (за межами населеного пункту), власнику - Воскресенській сільській раді;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо наявності у сільської ради статусу органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, невжиття радою дій по припиненню незаконного використання ФГ "Південь" спірних земельних ділянок комунальної власності та по пред`явленню відповідного позову, що призводить до наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором, щодо припинення автоматично з 01.08.2016 договору оренди земельних ділянок від 12.03.2009, укладеного між Приазовською державною адміністрацією та ФГ "Південь" в частині земельних ділянок (паїв), які виділені в натурі та набули статусу земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0068, а в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067 цей договір припинено з 02.08.2016, щодо реєстрації права комунальної власності на вказані ділянки за Воскресенською сільською радою 01.08.2016 та 02.08.2016 на підставі судових рішень про визнання їх відумерлою спадщиною, а також щодо відсутності правових підстав для подальшого використання цих земель ФГ "Південь", оскільки договір від 12.03.2009 припинив свою дію в частині невитребуваних земельних ділянок (паїв), внаслідок чого користування відповідача спірними земельними ділянками є безтитульним і це є підставою для їх вилучення в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ФГ "Південь" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на підстави для скасування судового рішення, встановлені ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України просить це рішення скасувати та залишити позовну заяву керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області без розгляду;

- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом залишено поза увагою доводи відповідача стосовно відсутності у позовній заяві доказів обґрунтування підстав представництва інтересів держави прокурором, про те, що п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках, згідно з приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: відсутності органу, нездійснення або неналежним чином здійснення своїх повноважень суб`єктами владних повноважень, між тим господарський суд погодився з позицією прокуратури та визнав правильним зазначення таких підстав для представництва як відсутність органу, так і неналежність здійснення своїх повноважень Воскресенською сільською радою, єдиним доказом наявності таких підстав стала інформація сільської ради від 17.07.2018, згідно з якою прокурора повідомлено про те, що рада не зверталася з позовом до ФГ "Південь", однак судом не надано оцінку поясненням голови сільської ради, згідно з якими останній просить органи прокуратури звернутися до суду в інтересах ради у зв`язку з відсутністю необхідного кошторису, про те, що у вказаному випадку прокурор виступає альтернативним суб`єктом звернення, фактично підміняючи суб`єкта владних повноважень, про безпідставні посилання господарського суду на положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки цим Законом регулюються основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, про те, що висновки господарського суду відносно припинення дії договору оренди земельних ділянок від 12.03.2009 не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указом Президента України від 08.08.1995 №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" передбачена можливість раціонального використання земельних ділянок до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету, водночас цим законодавством не визначено спеціального порядку припинення або зміни сторін у договорах оренди невитребуваних земельних ділянок (паїв), у зв`язку з чим, до вказаних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про оренду землі", згідно з перехідними положеннями якого після виділення в натурі земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) договір оренди переукладається на тих самих умовах, що був раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, припинення дії договору можливе лише у випадках, визначених Законом, про те, що з огляду на викладене прокурором неправильно обрано спосіб захисту, а також про порушення судом норм процесуального права, які полягають у виготовленні повного тексту рішення від 01.10.2019 лише 15.10.2019, призначенні розгляду справи по суті до закінчення строку підготовчого засідання, чим позбавлено відповідача можливості у належний спосіб реалізувати свої права та підготуватися до розгляду справи по суті, незалученні до участі у справі Приазовської районної державної адміністрації як сторони за договором №108 від 12.03.2009, яка буде вимушена вносити зміни до договору в частині площі землі у разі набрання рішенням господарського суду законної сили та прийнятті наданих прокурором доказів, які є недопустимими тому, що завірені неуповноваженою особою і з порушенням вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури щодо завірення кожного аркуша документу;

- представник скаржника з`явився в судове засідання, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

- прокурор вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що належний захист та поновлення інтересів держави, у даному випадку, полягають у відновленні права Воскресенської сільської ради на реалізацію усіх правомочностей, визначених ст. 78 Земельного кодексу України щодо земельних ділянок комунальної власності, які використовуються відповідачем без достатньої правової підстави, на те, що неповернення ФГ "Південь" семи спірних земельних ділянок сільській раді призводить до недоотримання бюджетом коштів у вигляді орендної плати в сумі 119,71 тис. грн, що порушує інтереси територіальної громади в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та отримання місцевим бюджетом доходу, який може бути використаний для задоволення невідкладних потреб села, вищевикладене свідчить про порушення інтересів держави одразу у кількох сферах та є підставою для втручання прокурора у спірні правовідносини, на те, що Воскресенська сільська рада, яка уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не вжила жодних дій, окрім листування з відповідачем, стосовно припинення незаконного використання відповідачем спірних земельних ділянок комунальної власності, відповідний позов не пред`явлений, наведене не відповідає державним інтересам та не сприяє їх захисту, тому Мелітопольською місцевою прокуратурою забезпечується представництво порушених інтересів держави у даній справі, на необґрунтованість доводів позивача про те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є органом, наділеним повноваженнями стосовно захисту земель комунальної власності, оскільки у спірних правовідносинах суб`єктивні права та охоронювані законом інтереси органів державного контролю, зокрема Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не порушені, а чинним законодавством не передбачено право цього органу щодо захисту комунальної власності на землю, на те, що матеріалами справи спростовуються доводи відповідача з приводу неправильного способу захисту порушених прав держави тому, що з моменту формування семи спірних земельних ділянок загальною площею 37,87 га шляхом присвоєння їм кадастрових номерів 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, 2324582200:02:001:0068 та державної реєстрації права комунальної власності на ці земельні ділянки за Воскресенською сільською радою, тобто з 01.08.2016 щодо земельних ділянок 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0068 та з 02.08.2016 стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, видані померлим громадянам сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними, а земельні частки (паї), які видані на їх підставі, припинили своє існування як особливий об`єкт речових прав, на те, що листом №545 від 06.09.2016 сільською радою повідомлено відповідача про прийняття спірних земельних ділянок до комунальної власності та необхідність припинення їх обробки, жодної домовленості про продовження орендних правовідносин стосовно цієї землі між сторонами не досягнуто, внаслідок чого договір оренди земельних часток (паїв), укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та ФГ "Південь" є автоматично припиненим з 01.08.2016 в частині земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами з кадастровим номерами 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0068 та з 02.08.2016 в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, а також на те, що доводи відповідача про неналежне завірення додатків до позовної заяви є хибними, оскільки жодних вимог Господарського процесуального кодексу України стосовно порядку подання доказів прокуратурою не порушено, надані копії документів засвідчені відповідно до вимог "ДСТУ 4163-2003", при цьому у самій позовній заяві прокурором зазначено про місце перебування оригіналів вказаних документів;

- прокурор з`явився в судове засідання, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги;

- представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи апеляційним судом позивач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Воскресенської сільської ради до ФГ "Південь" про зобов`язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами: 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, 2324582200:02:001:0068 площею 5,41 га кожна, загальною площею 37,87 га, які знаходяться на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області (за межами населеного пункту), власнику - Воскресенській сільській раді.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що 23.02.2009 головою Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області винесено розпорядження № 93 "Про надання в оренду не витребуваних часток (паїв) фермерському господарству "Південь", на підставі п. 1 якого визнано невитребуваними земельні частки (паї) загальною площею 107,6400 га, у тому числі 107,6400 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 24, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) Комунального сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Україна", з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

П. 4.3 розпорядження передбачені умови розірвання договору оренди в односторонньому порядку, зокрема, у разі отримання державних актів на право власності на земельну ділянку та виділення її в натурі (на місцевості).

В додатку до розпорядження Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №93 від 23.02.2009 визначено список громадян-власників сертифікатів невитребуваних земельних часток (паїв) по Воскресенській сільській раді, які надаються в оренду ФГ "Південь", в тому числі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 „ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..

26.02.2009 виконуючим обов`язки начальника відділу земельних ресурсів у Приазовському районі, головою Воскресенської сільської ради та землевпорядником складено та підписано акт, відповідно до якого межі земельної ділянки площею 107,64 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлені в натурі, земельна ділянка розташована на території Воскресенської сільської ради за межами населеного пункту.

12.03.2009 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ФГ "Південь" (орендарем) укладений договір оренди земельної частки (паю), відповідно до п. 1 якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 107,6400 га, у тому числі 107,6400 га - рілля, виділені в натурі в контурі №24, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.

Відповідно до п. 2 договору невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.

П. 2.3 договору передбачено, що договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більше ніж на 49 років. Договір може бути припиненим у будь-який час за взаємною згодою сторін або вимогою однієї із сторін за письмовим попередженням про це другої сторони за 3 місяці по закінченню сільськогосподарського року. За орендодавцем зберігаються всі права розпорядження не витребуваними земельними частками (паями). У разі виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Власник земельної частки (паю) має право зберегти договір оренди, на належну йому земельну ділянку, уклавши договір про заміну сторін в зобов`язанні, або припинити договір оренди у встановленому чинним законодавством порядку.

Сторонами укладені додаткові угоди №15 від 14.09.2012, №22 від 29.12.2012, №19 від 10.02.2014, №24 від 22.10.2014, на підставі яких були внесені зміни до договору в частині площі невитребуваних земельних часток (паїв), переданих в оренду, та розміру орендної плати. За умовами вказаних додаткових угод площу невитребуваних земельних ділянок змінено з 107,6400 га до 70,2600 га у зв`язку з отриманням їх власниками державних актів на право власності на землю та виділення їх в натурі.

Рішеннями Приазовського районного суду Запорізької області від 14.04.2011 у справі №2-о-16/2011, від 06.04.2011 у справі №2-о-25/2011, від 05.05.2011 у справі №2-о-23/2011, від 23.02.2011 у справі №2-о-17/2011, 23.02.2011 у справі №2-о-19/2011, від 23.03.2011 у справі №2-о-27/2011, від 05.05.2011 у справі №2-о-26/2011, які набрали законної сили, спадщина у вигляді прав на земельні частки (паї) площею 7,79 в умовних кадастрових гектарах кожна, яка відкрилася після смерті громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які належали останнім на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), була визнана відумерлою, а відповідні права були передані у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Вказані земельні частки (паї) входили до складу земельних часток (паїв), переданих ФГ "Південь" за договором оренди від 12.03.2009.

На підставі технічного звіту встановлення меж земельної ділянки сформовано сім земельних ділянок, право на земельну частку (пай) щодо яких перейшло до Воскресенської сільської ради на підставі зазначених судових рішень.

Земельним ділянкам загальною площею 37,8701 га по 5,4 га кожна присвоєно кадастрові номери 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, 2324582200:02:001:0068.

Згідно з додатком до акту погодження меж земельної ділянки, що міститься у вказаному звіті ці земельні ділянки знаходяться у полі № 24 Воскресенської сільської ради.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.08.2016 внесені записи про державну реєстрацію за Воскресенською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровим номерами 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0068 та 02.08.2016 - на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067.

Воскресенська сільська рада звернулась до ФГ "Південь" з листом №345 від 06.09.2016, в якому повідомила про прийняття у комунальну власність наведених вище земельних ділянок та просила відповідача не обробляти їх в подальшому.

Посилаючись на те, що ФГ "Південь" продовжує обробку земельних часток (паїв) після реєстрації права власності на них за Воскресенською сільською радою, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися цими земельними ділянками в інтересах територіальної громади, забезпечувати поповнення місцевого бюджету за рахунок надходження орендної плати за землю, прокурор звернувся з позовом до господарського суду про зобов`язання ФГ "Південь" повернути Воскресенській сільській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 2324582200:02:001:0062, 2324582200:02:001:0063, 2324582200:02:001:0064, 2324582200:02:001:0065, 2324582200:02:001:0066, 2324582200:02:001:0067, 2324582200:02:001:0068 площею 5,41 га кожна, загальною площею 37,87 га, які знаходяться на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

За приписами ст. 10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Ст. 60 Закону передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

З аналізу наведених положень вбачається, що Воскресенська сільська рада має повний обсяг процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави, які полягають у захисті права комунальної власності на території відповідної територіальної громади.

Звертаючись до суду з цим позовом прокурор зазначив, що Воскресенська сільська рада, яка уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не вжила жодних дій, окрім листування з відповідачем, стосовно припинення незаконного використання відповідачем спірних земельних ділянок комунальної власності.

На підтвердження нездійснення позивачем належних заходів щодо захисту інтересів держави прокурор додав до позовної заяви лист Воскресенської сільської ради №462 від 19.06.2018, письмові пояснення голови сільської ради від 17.07.2018 та лист ради №230/1 від 22.02.2019, в яких позивач повідомив органи прокуратури про те, що у 2017 році бюджет сільської ради склав 2 078 000 грн, що ледве вистачило на утримання об`єктів соціальної сфери трьох сіл та оплату праці, наповнення бюджету на 90 процентів складається з плати за землю, у 2018 році більш ніж 500 000 грн з бюджету сільської ради витрачено на реконструкцію колишніх шкільних майстерень під дитячий садок, який з 01.09.2018 почне працювати і буде утримуватися виключно на кошти сільської ради, тільки у 2018 році планується витратити на його утримання 150 000 грн, у цьому ж році на ремонт сільського фельдшерсько-акушерського пункту витрачено 54 000 грн з бюджету, у зв`язку з цим сплата судового збору, оплата праці адвоката та інші судові витрати на судові спори з юридичними особами, які незаконно користуються землями, що перебувають в комунальній власності може бути відчутним тягарем для бюджету Воскресенської сільської ради. На підставі вищевикладеного позивач просив органи прокуратури захистити в суді інтереси територіальної громади с. Воскресенка від незаконних дій юридичних осіб, які всупереч вимогам Закону продовжують користуватися землями комунальної власності, спричиняючи таким чином шкоду інтересам держави, оскільки таке незаконне використання земель перешкоджає сільській раді здійснювати право власності на землю і наповнювати бюджет.

Отже, Воскресенська сільська рада була обізнана про порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні до бюджету орендної плати за користування об`єктами права комунальної власності, про що свідчать її листи на адресу прокурора.

Разом з тим, протягом тривалого часу позивач не вживав заходів зі звернення до суду з позовом про зобов`язання повернути земельні ділянки.

Вказане є свідченням бездіяльності та неналежного виконання Воскресенською сільською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Отже, при зверненні до суду прокурором дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи викладене, колегією суддів зроблено висновок про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді.

З огляду на викладене підстави для залишення позову прокурора без розгляду відсутні.

Ст. 2 Земельного кодексу України передбачено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За умовами договору оренди від 12.03.2009 об`єктом оренди за цим договором є саме невитребувані земельні частки (паї).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначені в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ст. 13 цього Закону визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, застосовуючи вказане положення у постанові від 15.01.2020 у справі № 922/613/19, зазначив, що наведеною нормою Закону передбачена можливість користування на правах оренди нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками, проте виключно до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності.

Зазначена норма є імперативною, а тому її застосування залежить виключно від факту набуття права власності власниками земельних часток (паїв) і не залежить від домовленостей сторін договору.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документами, які посвідчують право на земельну частку (пай), є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як зазначено вище, рішеннями Приазовського районного суду Запорізької області від 14.04.2011 у справі №2-о-16/2011, від 06.04.2011 у справі №2-о-25/2011, від 05.05.2011 у справі №2-о-23/2011, від 23.02.2011 у справі №2-о-17/2011, 23.02.2011 у справі №2-о-19/2011, від 23.03.2011 у справі №2-о-27/2011, від 05.05.2011 у справі №2-о-26/2011, які набрали законної сили, спадщина у вигляді прав на земельні частки (паї) площею 7,79 в умовних кадастрових гектарах кожна, які відкрилися після смерті громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які належали останнім на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), була визнана відумерлою, а відповідні права були передані у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Отже, з моменту набрання законної сили рішеннями суду у вказаних справах та державної реєстрації права комунальної власності власником спірних часток стала територіальна громада села Воскресенка Приазовського району Запорізької області і право на користування цими частками на умовах оренди за договором від 12.03.2009 у ФГ "Південь" припинилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: визнання відумерлою спадщиною прав на земельні частки (паї), які перебували в користуванні відповідача на підставі договору оренди, передання цих часток у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради, здійснення радою державної реєстрації права комунальної власності на ці частки та припинення права відповідача на користування ними, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи скаржника про те, що Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Указом Президента України від 08.08.1995 №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" не визначено спеціального порядку припинення або зміни сторін у договорах оренди невитребуваних земельних ділянок (паїв), а отже, до вказаних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про оренду землі", згідно з яким після виділення в натурі земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) договір оренди переукладається на тих самих умовах, на яких він був раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, припинення дії договору можливе лише у випадках, визначених Законом, визнані колегією суддів безпідставними.

Ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності, і ототожнення скаржником порядку надання в оренду земельних ділянок комунальної власності з порядком надання земельних часток (паїв) в оренду є помилковим.

Відповідно до ст. 3 Закону об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності

Згідно зі ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, об`єктом договору оренди землі є земельна ділянка, а не земельна частка (пай).

Водночас, зі змісту спірного договору оренди земельної частки (паю) від 12.03.2009 (з урахуванням додаткових угод №15 від 14.09.2012, №22 від 29.12.2012, №19 від 10.02.2014, №24 від 22.10.2014) вбачається, що предметом цього договору є невитребувані земельні частки (паї) (відумерла спадщина), а не земельні ділянки.

Договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом та сторонами і мають різне правове регулювання. Порядок та умови укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульовано не Законом України "Про оренду землі", а розділом Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Указом Президента України №1529/99 від 03.12.1999, постановою Кабінету Міністрів України №119 від 24.01.2000.

При цьому поняття "невитребувані/нерозподілені" земельні паї слід розмежовувати із земельними ділянками, власники яких померли і право на земельну частку (пай) яких визнано відумерлою спадщиною.

Так, невитребувані (нерозподілені) земельні паї перебували лише у розпорядженні районної державної адміністрації з можливістю передання їх в оренду, натомість відумерла спадщина, яка перейшла у власність позивача, є комунальною власністю, а законодавством України, зокрема Земельним кодексом України, передбачено окремий порядок для передачі в оренду земель комунальної власності.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 124 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, відумерла спадщина (спірні частки), яка за рішенням суду передана у комунальну власність, може передаватися в оренду за результатами проведення земельних торгів, що виключає можливість пролонгації договору оренди від 12.03.2009 в порядку, передбаченому статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Посилання скаржника на те, що договір оренди земельної ділянки (паю) від 12.03.2009 припиняється виключно у разі виділення земельної ділянки в натурі та отримання її власником державного акту на право власності на землю колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на викладене.

З моменту формування спірних земельних ділянок загальною площею 37,87 га шляхом присвоєння їм кадастрових номерів та державної реєстрації права комунальної власності за Воскресенською сільською радою, сертифікати на земельну частку (пай) видані померлим громадянам є недійсними, а земельні частки (паї), що видані на їх підставі припинили своє існування як особливий об`єкт речових прав.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.09.2020 у справі №233/3676/19, відповідно до якої зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини не є аналогічними правовідносинам сторін, які були предметом дослідження у справі №233/3676/19.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про порушення господарським судом норм процесуального права, оскільки посилання господарського суду у вступній частині рішення на неявку представників відповідачів 1, 2, 3 за наявності лише одного відповідача у справі та виготовлення судом повного тексту судового рішення на 5 днів пізніше встановленого законом строку не призвели до ухвалення незаконного рішення.

Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права внаслідок незалучення до участі у справі Приазовської районної державної адміністрації як сторони за договором №108 від 12.03.2009, яка буде вимушена вносити зміни до договору в частині площі землі колегією суддів визнані безпідставними тому, що відповідно до п. 21 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", тобто з 01.01.2019, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" організація розподілу земель у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Отже, скаржником не доведено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Приазовської районної державної адміністрації.

Посилання скаржника на недопустимість наданих прокурором доказів внаслідок їх неправильного засвідчення колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки при засвідченні копій документів прокурором дотримано вимоги п. 5.27 стандарту "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", а саме: відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати і засвідчення копії і проставлена нижче підпису.

Інші доводи скаржника не спростовують вищенаведених висновків.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1370/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 23.11.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Подобєд