ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" листопада 2020 р. Cправа № 902/720/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді - Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.
За участю представників сторін:
позивача Ткач А.В., довіреність №1147305/314 від 18.11.2020;
Кувалдіна А.С., довіреність №960/05-14 від 13.07.2020;
відповідача не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом : Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів-Подільської міської ради (вул. Полтавська, 89/2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24001)
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорис" (вул. Литвиненко, б. 46, к. 81, м. Вінниця, 21018)
про стягнення 58790,71 грн
ВСТАНОВИВ :
01.07.2020 Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів-Подільської міської ради звернулось в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорис" про стягнення заборгованості в сумі 55962,61 грн, з яких: 37588,19 грн основного боргу по орендній платі за орендоване нежитлове приміщення; 6563,70 грн пені за договором оренди майна №б/н від 01.09.2018 та 11 810,72 грн заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.09.2018.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Лабунську Т.І.
Ухвалою суду від 23.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.09.2020.
Відповідно до п.п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та ч. 2 п. 16.1 Порядку автоматизованого розподіл судових справ в Господарському суді Вінницької області, 10.08.2020 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/720/20, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В.
Ухвалою від 12.08.2020 суддею Маслієм І.В. справу № 902/720/20 прийнято до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2020.
Ухвалою від 24.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 20.10.2020 та задоволено усне клопотання представників позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за проведення відеоконференції Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.
01.10.2020 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині основного боргу по орендній платі за орендоване нежитлове приміщення за період червень-липень 2020 в сумі 2828,10 грн.
Ухвалою від 20.10.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в частині основного боргу по орендній платі, закрито підготовче провадження та призначено справу №902/720/20 для судового розгляду по суті на 09 листопада 2020 р.
Ухвалою від 09.11.2020 відкладено розгляд справи по суті на 19.11.2020, розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорис" та задоволено усне клопотання представників позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за проведення відеоконференції Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.
18.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшов супровідний лист з додатковими доказами.
На визначену судом дату, в режимі відеоконференції, до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з`явились представники позивача.
Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду які надіслані на адресу відповідача зазначену у витязі з ЄДР, конверти з ухвалами повернуто до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" та "не проживає".
Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Крім того, судом було розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорис".
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
В судовому засіданні судом повідомлено представників позивача про надходження на електронну адресу суду супровідного листа з додатковими доказами, разом з тим відповідно до довідки відповідального працівника суду б/н від 18.11.2020 даний електронний лист не містить електронно цифрового підпису.
З огляду на викладене, суд зазначив що документи що надійшли до суду без електронно цифрового підпису залишаються без розгляду та будуть повернуті заявнику ухвалою на підставі ч. 4. ст. 170 ГПК України.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи заслухавши представників позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 вересня 2018 року між Комунальним некомерційним підприємством Могилів- Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги Могилів-Подільської міської ради (позивач, в договорі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пріорис (відповідач, в договорі Орендар) було укладено договір оренди майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Могилева-Подільського № б/н (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об`єкт комунальної власності територіальної громади міста - нежитлове приміщення загальною площею 29 кв. м. на першому поверсі будівлі, яка знаходиться на балансі КНП Мотилів - Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги та розташована за адресою: місто Могилів - Подільський, проспект Незалежності, 287 (далі - Майно).
Характер використання приміщення: розміщення аптеки. Термін оренди: з 01 вересня 2018 року по 01 серпня 2021 року (2 роки 11 місяців). Підстава для укладання договору оренди: рішення виконавчого комітету міської ради від 07.08.2018 р. № 283. (п. 1.2. Договору).
Вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому - передачі вказаного в п. 1.1. цього договору майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником майна залишається Могилів-Подільська міська рада, а Орендар володіє та користується майном протягом строку оренди. Вартість майна, що повертається Орендарем Орендодавцеві визначається на підставі акту прийому - передачі відповідно до умов договору. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі (п. 2.1.-2.3. Договору).
Місячна орендна плата по цьому договору визначена на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 04.10.95 року № 786 зі змінами та доповненнями, рішенням №740 31-ї сесії міської ради 6 скликання від 30.04.2013р. Про затвердження Порядку оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Могилева-Подільського . За орендоване майно Орендар сплачує орендну плату в сумі 1445.94 гри, (тисяча чотириста сорок п`ять грн. дев`яносто чотири коп.) за місяць без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей місяць, встановлений Міністерством статистики України. Орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцеві щомісячно не пізніше 30 числа, починаючи з першого місяця оренди (3.1. та 3.2. Договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на рахунок Орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до орендодавця, підлягає у встановленому порядку поверненню Орендарю або заліку в рахунок наступних платежів. Розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни цін та тарифів за рішеннями органу місцевого самоврядування та в інших випадках, передбачених законодавством України. Несплата орендної плати чи комунальних послуг протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу є підставою для дострокового припинення (розірвання) договору оренди, при цьому з Орендаря стягується заборгована сума з урахуванням пені за кожний день прострочення. Договір вважається розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору (п. 3.3. - 3.7. Договору).
Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та оформлення акту прийому - передачі вказаного в договорі прийому - передачі майна (п. 9.1. Договору).
Між сторонами підписано Додаток до договору оренди від 01.09.2018 р., а саме Акт прийому-передачі орендованого об`єкту, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає об`єкт комунальної власності територіальної громади міста - нежитлове приміщення загальною площею 29 кв.м., що обліковується на балансі комунального некомерційного підприємства Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги Могилів-Подільської міської ради та розташоване за адресою: м.Могилів-Подільський, проспект Незалежності 287, а саме: частина нежитлового приміщення площею 29 кв.м. (далі - Майно) для розміщення аптеки. У приміщенні є мережі електро-, теплопостачання, водопостачання та каналізація.Технічний стан приміщення - задовільний. Передача вищевказаного майна проводиться згідно договору оренди майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Могилева-Подільського від 01 вересня 2018 року, рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради від 07.08.2018 р. №283.
18.02.2019 між сторонами підписано Додаткова угода №1 до договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Могилева-Подільського від 01.09.2018 р. якою доповнено п. 3.1. Договору словами, а саме: нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Всі інші умови укладеного Договору залишаються без змін, сторони підтверджують по них свої зобов`язання. Ця Додаткова угода є невід`ємною складовою частиною Договору від 01.09.2018 р., набуває чинності з 01.03.2019р. та діє до закінчення терміну дії даного Договору.
Крім того, 01.09.2018 між сторонами укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю (далі Договір комунальних послуг), відповідно до п. 1.1. якого Балансоутримувач комунальне некомерційне підприємство Могилів-Подільськии міський Центр первинної медико-санітарної допомоги Могилів-Подільської міської ради забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Могилів-Подільський, проспект Незалежності, 287, загальною площею 29,0 кв. м, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на умовах визначених Договором оренди майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Могилева - Подільського № б/н від 01 вересня 2018 року.
Загальна площа орендованого Орендарем приміщення відповідно до договору оренди № б/н від 01.09.2018 року складає 29,0 кв. м., що становить 11,45% від загальної площі (п.2.3. Договору комунальних послуг).
Балансоутримувач будівлі зобов`язується забезпечити: Укладання договорів та виступає по них єдиним платником щодо постачання комунальних послуг; Надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами; Інформування Орендаря, про зміни витрат на утримання приміщення і тарифу на послуги; Щомісячно направляти орендарю Акти про надані послуги для сплати вартості комунальних послуг (п. 3.1. Договору комунальних послуг).
Орендар зобов`язується: Своєчасно і в повному обсязі вносити плату за комунальні послуги (п. 3.2. Договору комунальних послуг).
Плата за комунальні послуги (електропостачання - розрахунок плати за споживання послуг з електроенергії здійснюється виходячи з кількості, потужності та часу роботи електроприладів, які розміщенні в орендованому приміщенні, теплопостачання - пропорційно до займаної орендарем площі, водопостачання та каналізація - від діючих норм споживання) Орендарем сплачується за Актами про надані послуги Балансоутримувача в яких зазначається кількість, вартість спожитих послуг та період за який проводиться оплата. Плата за комунальні послуги змінюється пропорційно змінам розцінок. Розрахунки між Орендарем та Балансоутримувачем здійснюються згідно Актів про надані послуги. Орендар відшкодовує Балансоутримувачу погоджену між сторонами частину витрат за комунальні послуги згідно з виставленими Актами про надані послуги відповідно до п. 5.1. цього договору. Орендар має право здійснювати авансові платежі за комунальні послуги. (п. 5.1. - 5.3. Договору комунальних послуг).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами (п. 8.1. Договору комунальних послуг).
Як зазначено позивачем в позовній заяві на час пред`явлення позову відповідач має заборгованість по орендній платі орендованого нежитлового приміщення в розмірі 37588,19 грн та відшкодуванню витрат на утримання орендованого нежитлового приміщення в розмірі 11810,72 грн (за період з 01.09.2018 по 22.05.2020), про що орендарю були виставлені акти прийому-здачі робіт та акти про надані послуги.
04.12.2019р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення від 04.12.2020р. №1341/05-13, відповідач дану претензію залишив без відповіді.
В січні 2020 позивач повторно направив претензію щодо сплати заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення від 28.01.2020р №133/05-11, а також акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2020р. за період з 01.01.2019р. по 01.03.2020р, після чого 29.01.2020р дані поштові відправлення були повернуті на адресу позивача.
Відповідно до відповіді AT Укрпошта , причиною повернення поштових відправлень слугувала відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідач направив на адресу позивача лист №4 від 30.01.2020 в якому зазначив, що про терміновану суму заборгованості гарантує погасити до 29.02.2020 р.
Однак у визначений термін відповідач не здійснив оплати заборгованості, що слугувало підставою звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення 40416,29 грн основного боргу по орендній платі за орендоване нежитлове приміщення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог; 6563,70 грн пені за договором оренди майна №б/н від 01.09.2018 та 11 810,72 грн заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.09.2018.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, укладений між сторонами по справі договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що сторонами до договору оренди майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Могилева-Подільського б/н від 01.09.2018 складено та підписано Додаток "Акт прийому-передачі орендованого об`єкту" згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає об`єкт комунальної власності територіальної громади міста - нежитлове приміщення загальною площею 29 кв.м., що обліковується на балансі комунального некомерційного підприємства Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги Могилів-Подільської міської ради та розташоване за адресою: м.Могилів-Подільський, проспект Незалежності 287, а саме: частина нежитлового приміщення площею 29 кв.м. (далі - Майно) для розміщення аптеки.
В силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Позивачем в позовній заяві зазначено що заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.09.2018 по 22.05.2020 складає 37588,19 грн та відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, до якої додано 2 Акти на надання послуг з оренди за червень-липень 2020 на загальну суму 2828,10 грн, розмір заборгованості відповідача по оренді складає 40416,29 грн.
Так, в п. 4.3. договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.
Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцеві щомісячно не пізніше 30 числа, починаючи з першого місяця оренди.
Разом з тим, з поданих позивачем, до позовної заяви Актів здачі-прийому робіт за період оренди з вересня 2018 по липень 2020 року відповідач мав сплатити позивачу орендну плату в розмірі 39111,71 грн.
Відповідно до доданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 25.05.2020 відповідачем проведено частковий розрахунок по орендній платі в загальній сумі 22200,30 грн.
Судом здійснено власний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за період з вересень 2018 по червень 2020 включно, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 16911,11 грн (39111,71 грн оренда за Актами (а.с. 19-38 та 108, 110) - 22200,30 грн загальна сума проведених оплат = 16911,11 грн).
З огляду на викладене, заявлена позивачем сума заборгованості відповідача по орендній платі в розмірі 40416,29 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 16911,11 грн, як така, що документально підтверджена та не спростована відповідачем.
Щодо, заявлених до стягнення з відповідача 11 810,72 грн заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.09.2018, суд зазначає наступне.
Як вбачається з умов Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.09.2018, Балансоутримувач будівлі зобов`язується щомісячно направляти орендарю Акти про надані послуги для сплати вартості комунальних послуг (п. 3.1.4.). Плата за комунальні послуги (електропостачання - розрахунок плати за споживання послуг з електроенергії здійснюється виходячи з кількості, потужності та часу роботи електроприладів, які розміщенні в орендованому приміщенні, теплопостачання - пропорційно до займаної орендарем площі, водопостачання та каналізація - від діючих норм споживання) Орендарем сплачується за Актами про надані послуги Балансоутримувача в яких зазначається кількість, вартість спожитих послуг та період за який проводиться оплата. Плата за комунальні послуги змінюється пропорційно змінам розцінок. Розрахунки між Орендарем та Балансоутримувачем здійснюються згідно Актів про надані послуги. Орендар відшкодовує Балансоутримувачу погоджену між сторонами частину витрат за комунальні послуги згідно з виставленими Актами про надані послуги відповідно до п. 5.1. цього договору (п.5.1. та 5.2.).
З матеріалів справи вбачається, що за користування відповідачем орендованим майном позивачем виставлялися відповідачу рахунки на загальну суму 11062,04 грн (а.с. 39-53), разом з тим два рахунки за листопад та грудень 2018 на загальну суму 2147,54 грн (а.с. 41-42) підписані лише позивачем і в матеріалах справи відсутні докази належного направлення даних рахунків на адресу відповідача.
Тому нарахована позивачем заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення за період листопад-грудень 2018 включно задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до доданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 25.05.2020 відповідачем проведено частковий розрахунок за електроенергію в розмірі 2000,00 грн.
З огляду на викладене, заявлена позивачем сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання нежитлового приміщення в розмірі 11810,72 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 6914,50 грн, як така, що документально підтверджена та не спростована відповідачем.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору оренди майна, позивачем заявлено до стягнення 6563,70 грн - пені за Актами з січня 2019 по березень 2020.
Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.3. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на рахунок Орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
При цьому в силу приписів ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 6563,70 грн - пені суд зважає, що в матеріалах справи відсутні, і позивачем додатково не подано платіжних документів за якими відповідачем проводились розрахунки за Договором. Відомості щодо здійснення останнім проплат містяться лише в наданому позивачем акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 25.05.2020 який відповідачем не підписано. При цьому, означений акт звірки не відображає порядку зарахування коштів і відповідно періоду прострочення виконання зобов`язання.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.
Зважаючи на наведене, в його сукупності, суд позбавлений можливості перевірити, та відповідно провести власний розрахунок пені.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6563,70 грн - пені, як таких, що не доведені.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорис" (вул. Литвиненко, б. 46, к. 81, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 35373937) на користь Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів-Подільської міської ради (вул. Полтавська, 89/2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24001, код ЄДРПОУ 38031318) 16911,11 грн - орендної плати, 6914,50 грн - витрати балансоутримувача на утримання нежитлового приміщення та 851,86 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 20677,08 грн - орендної плати, 4896,22 грн - витрати балансоутримувача на утримання нежитлового приміщення та 6563,70 грн - пені.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці протягом періоду самоізоляції з метою запобігання поширенню COVID-19, повне рішення складено 07 грудня 2020 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (вул. Полтавська, 89/2, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24001);
3 - відповідачу (вул. Литвиненко, б. 46, к. 81, м. Вінниця, 21018).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 08.12.2020 |
Номер документу | 93327967 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні