Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/9403/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/9403/19 За позовом Заступника прокурора Київської міської прокуратури

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Приватного підприємства "Лагода"

третя особа Державне підприємство "Еко"

про стягнення 895 475,03 грн. та зобов`язання вчинити дії.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Лагода" про:

- стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 895 475,03 грн.;

- розірвання договору оренди №7973 від 31.10.2017 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Приватним підприємством "Лагода";

- зобов`язання Приватному підприємству "Лагода" повернути нежитлове приміщення загальною площею 367,2 кв.м. по бул. Лесі Українки, 36-Б у м. Києві за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство "Лагода" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору не виконує взяті на себе зобов`язання щодо належної сплати орендних платежів, у зв`язку з чим протягом серпня 2018 - травня 2019 років утворилася заборгованість у розмірі 895 475,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9403/19, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/9403/19, у зв`язку з призначенням судді Блажівської О.Є. членом Вищої ради правосуддя.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/9403/19 справа передана на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 09.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду суддею І.І. Борисенко. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував посилаючись на те, що він не мав змоги користуватися орендованим майном через обставини, за які він не відповідає. Зазначав, що він не мав доступу до приміщень, приміщення не були звільнені від майна третьої особи. Також вказував, що вказане приміщення знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту, а згідно ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" такий ремонт може проводити лише орендодавець або інший балансоутримувачу цього майна.

26.09.2019 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем обставин заперечував, підтримав поданий ним позов.

02.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем обставин заперечував, підтримав поданий прокурором в його інтересах позов.

04.10.2019 та 11.10.2019 від відповідача надійшли до суду заперечення на відповіді на відзив, в яких він підтримав свої заперечення у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у позові у повному обсязі.

Пояснень з приводу заявленого позову від третьої особи не надійшло.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець за договором), Приватним підприємством "Лагода" (орендар за договором) та Державним підприємством "Еко" (підприємство за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7973, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення у підвалі літ. А та цокольному поверсі літ. А, загальною площею 367.2 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 36-Б (далі - майно), що перебуває на балансі Державного підприємства "Еко", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2017 і становить 6 624 900 грн. 00 коп.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє 31.10.2017 до 31.10.2018 включно.

У подальшому строк дії договору на підставі п. 10.4 пролонговано на рік до 31.10.2019.

У відповідності до пункту 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення: медичного центру у нежитловому приміщенні № 231 (цокольний поверх літ "А") - 236.80 кв.м.; творчої майстерні для дітей - нежитлове приміщення № 230 (підвал літ "А") - 130,40 кв.м.

Згідно з пунктом 2.1. договору орендна орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно умов п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої поставною Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р. та становить за базовий місяць оренди (вересень 2017 р.) 105727,50 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2017 року визначається шляхом коригування вищевказаної орендної плати на індекси інфляції за жовтень 2017 року.

Відповідно до умов п.п. 3.3, 3.6 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У відповідності до пункту 4.3 договору відновлення орендованого майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.4, 5.7., 6.2. договору.

Для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 № 1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за № 1123/12997 (пункту 4.4).

Відповідно до пункту 5.4 договору орендар зобов`язався забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Крім того, у відповідності до пункту 5.7 договору орендар зобов`язується своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця проводити заміну, розширення, технічне переобладнання орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 36-Б від 31.10.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення у підвалі літ. А та цокольному поверсі літ. А, загальною площею 367.2 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 36-Б (далі - майно), що перебуває на балансі Державного підприємства "Еко".

Вказані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи вищевказаним актом приймання-передавання, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/4592/18, не заперечені сторонами.

Тому, посилання відповідача на те, що він не мав можливості користуватися спірним приміщенням безпідставні.

Крім того, у пункті 2 акту приймання-передачі орендованого майна від 31.10.2017 зазначено, що технічний і пожежобезпечний стан орендованого майна задовільний. Майно у відповідності з узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря потребує проведення поточного ремонту.

Згідно з п. 3 акту приймання-передачі сторони зазначили, що орендоване майно передано орендарю в комплекті та у належному стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна.

Окрім того, як вбачається із постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/4592/18, що після отримання майна в оренду підприємство почало здійснювати ремонтні роботи в орендованих приміщеннях, що у свою чергу свідчить про наявність в останнього доступу до цих приміщень. При цьому судом встановлено проведення саме поточного ремонту приміщень, а не капітального, який би повністю унеможливив користування орендованими приміщеннями.

Окрім того, апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість використання орендованого майна в розумінні ст. 762 ЦК України, а тому доводи відповідача про те, що судом такі обставини встановлено є необгрунтованими.

Таким чином, відповідач прийняв у користування нерухоме майно та зобов`язався вносити орендні платежі, будучи обізнаним про стан орендованих приміщень.

Виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, відповідач укладаючи договір оренди та беручи на себе зобов`язання оплачувати кошти за користування орендованим майном, мав усвідомлювати необхідність проведення за власний рахунок поточного ремонту.

При цьому, проведення поточного ремонту орендованих приміщень не є тією обставиною, яка звільняє орендаря від сплати орендної плати.

Враховуючи викладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ч. 6 ст. 762 ЦК України на підтвердження неможливості використання об`єкту оренди за його цільовим призначенням через обставини, за які він не відповідає.

У відповідності до пункту 10.7.3 договору сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично /більше трьох раз/порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

Поданим прокурором розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, підтверджується факт заборгованості відповідача по орендній платі за період серпня 2018 - травень 2019 року у розмірі 758 021,18 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання з оплати оренди приміщення на суму 758 021,18 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, строк оплати є таким, що настав, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення основної заборгованості у розмірі 758 021,18 грн.

Також, Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 22 915,29 грн. штрафу, 87 451,01 грн. пені та 27 087,55 грн. інфляційних збитків.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконання або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 договору).

Згідно умов п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, штрафу та пені судом встановлено, що вони є арифметично вірним, тому суд задовольняє вимогу прокурора про стягнення з відповідача 22 915,29 грн. штрафу, 87 451,01 грн. пені та 27 087,55 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем порушено обов`язок зі сплати орендної плати, таке порушення є істотними, суд вважає, що позов про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7973 від 31.10.2017 відповідно до вимог ст. 782 ЦК України підлягає задоволенню.

Як передбачено нормами статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як передбачено частиною 2 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Суд зазначає, що розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України не ставиться в залежність від наявності чи відсутності вини орендаря, для цього достатньо наявності факту істотного порушення умов договору, яке було встановлено судом (невиконання відповідачем обов`язку щодо страхування орендованого майна).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.10 договору визначено, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Таким чином, з розірванням договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7973 від 31.10.2017 відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням не має, тому позовні вимоги Заступника прокурора Київської міської прокуратури в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про повернення нежитлового приміщення загальною площею 367,2 кв.м. по бул. Лесі Українки, 36-Б у м. Києві за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника прокурора Київської міської прокуратури задовольнити повністю.

1. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 7973 від 31.10.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) та Приватним підприємством "Лагода" (01133, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 27, квартира 4, ідентифікаційний код 30056204).

2. Зобов`язати Приватне підприємство "Лагода" (01133, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 27, квартира 4, ідентифікаційний код 30056204) повернути нежитлове приміщення загальною площею 367,2 кв.м. по бул. Лесі Українки, 36-Б у м. Києві за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г, ідентифікаційний код 19030825).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Лагода" (01133, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 27, квартира 4, ідентифікаційний код 30056204) на користь Державного бюджету України (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31117094026011, МФО:899998, КЕКД: 220803000 - плата за оренду іншого державного майна) 758 021 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч двадцять одну) грн. 18 коп. боргу, 22 915 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 29 коп. штрафу, 87 451 (вісімдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят одну) грн. 01 коп. пені та 27 087 (двадцять сім тисяч вісімдесят сім) грн. 55 коп. інфляційних збитків.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Лагода" (01133, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 27, квартира 4, ідентифікаційний код 30056204) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 17 274 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 13 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.11.2020

Суддя І.І. Борисенко