Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/10916/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/10916/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. , розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика (адреса місцезнаходження: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, 141; поштова адреса: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 14; адреса для листування: 03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 158)

до Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача - Лавренюк Л.П., , адвокат;

від відповідача - Онищенко О.А., адвокат;

від третьої особи - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика (позивач) надійшла позовна заява б/н від 27.07.2020 року до Державного підприємства Гарантований покупець (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 80 922 277, 04 грн. за договором № 1331/01 від 17.12.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором № 1331/01 від 17.12.2019 року, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/10916/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2020 року.

В підготовчому засіданні 12.08.2020 року було оголошено перерву на 16.09.2020 року.

16.09.2020 року було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 07.10.2020 року.

07.10.2020 року в підготовчому засіданні було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та оголошено перерву на 21.10.2020 року.

21.10.2020 року в підготовчому засіданні було оголошено перерву на 28.10.2020 року.

В підготовчому засіданні 28.10.2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "НЕК "Укренерго"; підготовче засідання у справі № 910/10916/20 відкладено на 11.11.2020 року.

11.11.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2020 року.

Позивач подав пояснення по справі та відповідач подав заперечення по справі та відповідь на пояснення.

В судове засідання 02.12.2020 року з`явились представники сторін.

Представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Вінницька птахофабрика та ДП Гарантований покупець 17 грудня 2019 року було укладено договір № 1331/01. Відповідно до умов Договору:

п. 1.1. виробник за зеленим тарифом зобов`язується продати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641.

п. 2.5. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до гл. 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.

п. 3.1. обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень гл. 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку до гл.7 Порядку.

п.3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

п. 3.3. Оплата товарної продукції (електричної енергії ), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень гл. 10 Порядку.

Відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641 визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за зеленим тарифом:

8.3. Фактичний обсяг відпущеної/відібраної споживачем за зеленим тарифом електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

До 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

п. 10.2. З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за зеленим тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за зеленим тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

п.10.3. Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Якщо протягом указаного строку продавець не повертає підписаний примірник акта купівлі-продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає продавцю поштою протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.

Продавець підписує акт купівлі-продажу у двох примірниках і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін з дати отримання актів купівлі-продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає продавцю один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, що були направлені на адресу продавця.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі- продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

П.10.4. Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 902 від 29.04.2020 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу в березні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у березні 2020 року, складає 2 568 247 721, 39 грн. (без ПДВ).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою 27.05.2020 р. № 995 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу в квітні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 27.05.2020 р. № 995, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у квітні 2020 року, складає 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 24.06.2020 р. № 1211 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу в травні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 р. № 1211 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у травні 2020 року, складає 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).

Також, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 22.07.2020 р. № 1435 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в червні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22.07.2020 р. № 1435, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у червні 2020 року, складає 4 246 519 382,97 грн. (без ПДВ).

Також, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 19.08.2020 р. № 1600 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу в липні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.08.2020 року № 1600, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у липні 2020 року, складає 4 634 530 383,78 грн. (без ПДВ).

Сторонами підписані такі акти купівлі-продажу електроенергії: б/н від 31.03.2020 року, б/н від 30.04.2020 року, б/н від 31.05.2020 року, б/н від 30.06.2020 року, б/н від 31.07.2020 року.

Відповідач в свою чергу, проти позову заперечував з огляду на те, що джерелом надходження грошових коштів для проведення розрахунків з продавцями електричної енергії за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК Укренерго Послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та його діяльність пов`язана з покладеними на нього спеціальними обов`язками, яка не є підприємницькою діяльністю.

Відповідно до п.12.3 Порядку до 14 та 24 числа (включно) рахункового місяця НЕК Укренерго здійснює повну та своєчасну оплату авансового платежу Гарантованому покупцю із забезпеченням йому оплати оперативної величини Послуги за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця, Гарантований покупець визначає розмір плати відповідно до оперативних обсягів авансових платежів продавцям та споживачам за зеленим тарифом, що сплачуються гарантованим покупцем, відповідно до пункту 10.1 глави 10 цього Порядку, та доводить до відома ОСП (НЕК Укренерго ),

Пунктом 12.6 Порядку визначено, що протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Фактичною підставою оплати електричної енергії спірного періоду (якщо брати до уваги знову таки підставу позову визначену Позивачем у цій справі - Договір від 17.12.2019 №1331/01) відповідно до п.10.4 Договору є отримання від продавця акта купівлі-продажу та затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел. Таким чином, обов`язок Гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за зеленим тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця за одночасної наявності двох обов`язкових умов:

отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі продажу електроенергії; затвердження Регулятором розміру вартості Послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

На думку відповідача, Позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати отримання Гарантованим покупцем підписаного акту купівлі-продажу електричної енергії спірного періоду, тому Позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань Відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів.

Отже, відповідач вважає, що його вини в тому, що він не розрахувався з позивачем за електричну енергію немає, обов`язок передати кошти для розрахунку з позивачем покладений на НЕК Укренерго , момент оплати за куплену електроенергію не настав, а тому даний позов не підлягає задоволенню.

Третя особа НЕК Укренерго надала свої пояснення, в яких зазначила, що Відповідач не надав доказів розміру зобов`язань НЕК Укренерго перед ним, предмет позову стосується лише зобов`язань між ТОВ Вінницька птахофабрика та ДП Гарантований покупець , а також вказала, що методика формування кошторису гарантованого покупця затверджена постановами НКРЕКП.

Відповідач здійснює продаж придбаної ним електричної енергії і відповідно до ч. 7, 8 ст. 65 Закону має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; зобов`язаний спрямовувати різницю між доходами та витратами, що виникла час виконання ним спеціальних обов`язків, на забезпечення покриття власних витрат на забезпечення спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за зеленим тарифом та за аукціонною ціною або інших спеціальних обов`язків. Отже, на думку третьої особи, твердження про невиконання зобов`язань НЕК Укренерго , яке би свідчило про фактичну неможливість розрахунків Відповідача з Позивачем, є необґрунтованим, недоведеним та не підтверджується матеріалами справи.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 65 Закону України Про електричну енергію Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором. Гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.

Для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.

Така послуга надається гарантованим покупцем на фактичні обсяги відпущеної електричної енергії суб`єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як: різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами;

різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами; витрати, пов`язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця; витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність.

Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

Гарантований покупець зобов`язаний спрямовувати різницю між доходами та витратами, що виникла під час виконання ним спеціальних обов`язків, на забезпечення покриття власних витрат на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною або інших спеціальних обов`язків.

Гарантований покупець має право на:

1) своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

2) отримання від виробників, у яких він купує електричну енергію, їхніх добових графіків відпуску електричної енергії у порядку та формі, визначених відповідними договорами;

3) отримання від адміністратора комерційного обліку даних про фактичні обсяги відпуску електричної енергії виробниками, у яких гарантований покупець купує електричну енергію;

4) доступ до інформації про діяльність на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених договорів на ринку електричної енергії.

Гарантований покупець зобов`язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов під час здійснення функцій гарантованого покупця та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укласти договори, обов`язкові для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) купувати у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього;

4) купувати у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї;

5) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за умови що встановлена потужність таких генеруючих установок не перевищує потужність, дозволену до споживання за договором про приєднання;

6) стати стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи гарантованого покупця, до складу якої входять виробники, яким встановлено "зелений" тариф, а також виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, з якими він уклав двосторонні договори;

7) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;

8) сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;

9) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсязі та порядку, визначених нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

10) організовувати проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відповідно до статті 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії";

11) продавати електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Суд звертає особливу увагу на розділ 2 ч. 4 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії , в якому вказано, що Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Обов`язок держави полягає у захисті прав виробників зеленої електроенергії саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії було створено Державне підприємство Гарантований покупець , тому воно зобов`язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом .

Відповідач не надав доказів того, що він ніяким чином не міг виконати взяті на себе зобов`язання з оплати електроенергії, не надав доказів відсутності коштів на банківських рахунках.

Також суд не бере до уваги посилання Відповідача на те, що момент оплати за куплену електроенергію не настав, оскільки позивачем не підтверджено дати отримання Гарантованим покупцем підписаного акту купівлі-продажу електричної енергії спірного періоду, оскільки матеріалами справи підтверджено те, що акти купівлі-продажу електричної енергії підписані обома сторонами та відповідач не заперечує стосовно об`єму купленої електричної енергії.

У випадку відмови у позові позивач був би позбавлений можливості захистити свої права будь-яким іншим чином, а відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК Укренерго , відповідачем не надано доказів того, що він не міг виконати свої зобов`язання перед позивачем за рахунок інших коштів,не надано доказів того, що він звертався з позовними вимогами до НЕК Укренерго про порушення її договірних зобов`язань, а тому відповідач повинен сплатити кошти за куплену електричну енергію.

Крім того, в п. 4.5 Договору визначено, що Гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за зеленим тарифом електричну енергію.

В п. 4.6 Додаткової угоди визначено, що Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) На кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку штати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін, (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013року).

Норма щодо стягнення пені, узгоджена сторонами Договору, а отже є обов`язковою до виконання.

У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В частині 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази, надані Позивачем свідчать, що відповідачем порушено зобов`язання за договором, а саме не оплату у встановлені строки належних Позивачу сум коштів за актами купівлі-продажу електроенергії за березень-липень 2020 р. та вказана заборгованість не погашена Відповідачем на дату подання пояснень. З належних до оплати сум по актах березень - липень 2020 р. в розмірі 105 226 449,24 грн., надійшло 12 106 273,95 грн. та заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 93 120 175,29 грн.

У частині 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 3-24гс12.

З аналізу наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію у відсотковому відношенні. Отже, застосування узгодженого сторонами розміру штрафу не суперечить нормам чинного законодавства, а наявність заборгованості за відповідні періоди станом на дату подання вказаних пояснень не спростовує правомірності нарахування Позивачем по відношенню до Відповідача відповідного розміру штрафу. Крім того, узгоджений Договором розмір пені та штрафу узгоджується з приписами статті 231 ГК України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Правовий аналіз статей 524, 533-535, 625 ЦК України свідчить, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі Договору, є грошовим зобов`язанням, відтак, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторонами в договорі не передбачено іншого розміру процентів річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012у справі №37/64.

Крім того, в пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, суд вважає, що відповідач має сплатити борг позивачу з урахуванням штрафних санкцій та ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 693, 610, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика (адреса місцезнаходження: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, 141; поштова адреса: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 14; адреса для листування: 03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 158, код ЄДРПОУ 35878908) суму основного боргу в розмірі 9З 120 175,29 грн., пені в розмірі 2 105 950,17 грн., штрафу в розмірі 5 445 539,28 грн., інфляційних втрат в розмірі 324 712,21 грн., 3% річних в розмірі 468 041,16 грн. та судовий збір в розмірі 735 700,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2020 р.

Суддя М.В. Данилова