Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/13681/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020Справа № 910/13681/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток"

про розірвання договору та стягнення 1 811 218,00 грн,

Учасники справи:

від прокуратури: Вівдиченко О.І.,

від позивача: Гармашов Б.С.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майн по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" про розірвання договору та стягнення 1 811 218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1332 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва - спецгаража на 50 автомобілів за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 5-17, за результатами електронного аукціону з умовами UA-PS-2020-01-31-000002-2 від 26.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження у справі №910/13681/20, призначено підготовче засідання на 12.10.2020.

08.10.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по суті справи.

В підготовче засідання 12.10.2020 з`явилися представники прокуратури та позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 09.11.2020.

В підготовче засідання 09.11.2020 з`явилися представники прокуратури та позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.12.2020.

В судове засідання 02.12.2020 з`явилися представники прокуратури та позивача.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі № 910/13681/20, як і ухвали від 15.09.2020 та 12.10.2020, була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Наукова, 2-Д, кв. 105, м. Львів, 79053, проте відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошти поштове відправлення з указаною ухвалою значиться таким, що не вручене під час доставки (інші причини).

Крім того, виклик відповідача в судове засідання суд також здійснив шляхом направлення ухвали від 09.11.2020 електронною поштою на адресу: newlvivdevelopment@gmail.com.

Отже, суд зважаючи на викладене суд доходить висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Львів Розвиток (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1332 об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва, спецгаража на 50 автомобілів, за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 5-17, за результатами електронного аукціону з умовами № UA-PS-2020-01-31-000002-2 (надалі також - Договір).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Азаровою Н.І. 26.03.2020 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 309.

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець продає, а Покупець купує об`єкт малої приватизації державної власності - об`єкт незавершеного будівництва - спецгараж на 50 автомобілів, за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 5-17, за результатами електронного аукціону з умовами № UA-PS-2020-01-31-000002-2, який відбувся 27 лютого 2020 року (далі - Об`єкт приватизації) та зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Згідно з п. 1.3 Договору, право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після держаної реєстрації права власності на придбаний об`єкт приватизації в установленому законом порядку, але не раніше сплати в повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації (ст. 697 ЦК України) разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Вказаний в цьому Договорі об`єкт приватизації продано за 36 036 360,00

(тридцять шість мільйонів тридцять шість тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, в

тому числі податок на додану вартість 6 006 060,00 (шість мільйонів шість тисяч шістдесят) гривень 00 копійок. (п. 1.6 Договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору, Покупець зобов`язаний внести грошові кошти в розмірі 36 036 360,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 6 006 060,00 грн. за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з дня укладання та нотаріального посвідчення договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, розрахунки за придбаний об`єкт приватизації здійснюються таким чином:

- грошові кошти, сплачені Покупцем як гарантійний внесок для участі в аукціоні на банківський рахунок оператора електронного майданчика - Товарна біржа Українська Енергетична Біржа в сумі 104 752,00 грн, що становить 10% стартової ціни Об`єкта приватизації без урахування податку на додану вартість, зараховуються Покупцеві в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації після їх перерахування оператором електронного майданчика на рахунок Продавця;

- протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору на сплачені Покупцем грошові кошти в сумі 104 752,00 грн (гарантійний внесок) Покупець зобов`язаний перерахувати з рахунка Покупця на рахунок Продавця податок на додану вартість у розмірі 20 950,40 грн;

- грошові кошти Покупця в розмірі 35 910 657,60 грн, в тому числі податок на додану вартість - 5 985 109,60 грн. за придбаний Об`єкт приватизації сплачується Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунка Покупця всієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дня укладання та нотаріального посвідчення цього Договору.

Передача об`єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю протягом трьох робочих днів після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації. Передача об`єкта приватизації Продавцем і прийняття об`єкта приватизації Покупцем посвідчується актом передачі державного майна, який підписується сторонами. (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Покупець зобов`язаний відшкодувати Регіональному відділенню фонду державного майна по м. Києву послуги суб`єкта оціночної діяльності, залученого для проведення оцінки Об`єкта приватизації у розмірі 9 400,00 грн. без урахування ПДВ (згідно з договором про надання послуг з оцінки об`єкта приватизації від 23.07.2019) на рахунок Продавця не пізніше 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків по Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1. Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку у розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу об`єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно з Договором разом з неустойкою протягом наступних 30 календарних днів Договір підлягає розірванню.

Відповідно до п. 7.4. Договору, у разі невиконання Покупцем умов Договору, у тому числі, якщо Покупець у встановлений Договором строк не прийняв об`єкт приватизації, Продавець може порушити питання розірвання Договору та повернення майна у державну власність і вимагати відшкодування збитків, понесених ним внаслідок розірвання Договору (витрати Подавця на підготовку об`єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.

Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення, згідно з чинним законодавством. (п. 14.1 договору).

Як визначено у п. 12.3. Договору, у разі невиконання однією зі Сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу іншої Сторони, у тому числі за рішенням суду.

Пунктом 12.4 Договору передбачено, що виключною умовою для розірвання цього Договору є, зокрема, несплата Покупцем коштів за об`єкт приватизації, відповідно до умов Договору.

На виконання п. 2.2 Договору у квітні 2020 року покупцем були внесені грошові кошти, як гарантійний внесок для участі в аукціоні, в розмірі 104 752,00 грн та податок на додану вартість в сумі 20 950,40 грн, нарахований на суму гарантійного внеску (копії виписок в матеріалах справи).

Листом від 23.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" повідомило продавця про неможливість належного виконання свого зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо сплати коштів в розмірі 35 910 657,60 грн за об`єкт приватизації з огляду на існування обставин форс-мажору (режиму карантину) впродовж часу існування таких обставин.

Листом від 07.05.2020 №30-03/3747 Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву запропонувало покупцю звернутися до Торгово-промислової палати України для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини.

Листом від 29.05.2020 №30-03/4372 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву пропозицію про дострокове розірвання договору купівлі-продажу № 1332 від 26.03.2020, у якому запропонувало покупцю розірвати договір та вимагало сплатити неустойку в розмірі 1 801 818,00 грн та відшкодувати послуги суб`єкта оціночної діяльності в розмірі 9 400,00 грн.

Вказані листи позивача залишилися без відповіді та виконання.

У зв`язку з порушення відповідачем умов Договору що сплати коштів за придбаний об`єкт у повному обсязі, неподанням доказів неможливості такого виконання внаслідок форс-мажорних обставин, прокурор звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1 801 818,00 грн та витрати на оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності в розмірі 9 400,00 грн, а також розірвати Договір.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України, частина 1 статті 173 ГК України).

Норми статей 526 ЦК України та 193 ГК України визначають, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1. Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку у розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу об`єкта приватизації.

Як встановлено судом, на виконання п. 2.2 Договору відповідач сплатив кошти в загальному розмірі 125 702,40 грн (гарантійний внесок для участі в аукціоні та податок на додану вартість), натомість решту суми в розмірі 35 910 657,60 грн за придбаний Об`єкт приватизації у встановлений строк відповідачем сплачено не було.

Разом з тим, у п. 10.1 Договору сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності щодо виконання умов цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторона, яка не може виконати умови цього Договору, через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна повідомити про це другу сторону.

Керуючись п. 10.1 Договору, у листі від 23.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" повідомило продавця про неможливість належного виконання свого зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо сплати коштів в розмірі 35 910 657,60 грн за об`єкт приватизації з огляду на існування обставин форс-мажору (режиму карантину) впродовж часу існування таких обставин.

У відповідь на вказаний лист позивач запропонував відповідачу звернутися до Торгово-промислової палати України для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. (лист від 07.05.2020 №30-03/3747).

Однак, відповідачем не надано сертифіката про форс-мажорні обставини а відповідачу, а ні до суду.

Натомість, саме лише повідомлення відповідача про те, що введений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 карантин на всій території України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), суд до уваги не приймає, враховуючи таке.

Так, суд зазначає, що форс-мажор (переклад з французької мови - вища сила) - це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов`язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (далі - ТПП).

Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі також - Регламент ТПП) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Вказані норми містять відповідний перелік обставин непереборної сили, до яких включено карантин Законом № 530-IX від 17.03.2020, яким внесено зміни до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Згідно із п.3.3. Регламенту ТПП сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП).

Варто зазначити, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Обов`язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Отже, на підтвердження карантину як форс-мажорної обставини, яка свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні зобов`язання зі сплати коштів за Договором, останній мав би пред`явити відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Однак, в матеріалах справи відсутні сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання відповідачем договору купівлі-продажу №1332 від 26.03.2020.

Отже, зважаючи на викладене, серед матеріалів справи немає належних доказів, які б свідчили про звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов Договору, а саме, стягнення неустойки.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок неустойки в порядку п. 7.2. Договору, яка за своєю правовою природою є штрафом, суд зазначає про його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв`язку позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 1 801 818,00 грн.

Поряд з викладеним, у зв`язку з невиконанням відповідачем встановленого у п. 5.1 Договору обов`язку, також підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 9 400,00 грн витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності, залученого для проведення оцінки Об`єкта приватизації.

Щодо позовної вимоги про розірвання Договору, суд зазначає таке.

Так, згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 Цивільного кодексу України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2018 у справі № 910/1768/18.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України Про оренду державного і комунального майна , несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного і комунального майна , належить до виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.

У п. 7.4 Договору сторони погодили, що у разі невиконання Покупцем умов Договору, у тому числі, якщо Покупець у встановлений Договором строк не прийняв об`єкт приватизації, Продавець може порушити питання розірвання Договору та повернення майна у державну власність і вимагати відшкодування збитків, понесених ним внаслідок розірвання Договору (витрати Подавця на підготовку об`єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.

Як визначено у п. 12.3. Договору, у разі невиконання однією зі Сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу іншої Сторони, у тому числі за рішенням суду.

Пунктом 12.4 Договору передбачено, що виключною умовою для розірвання цього Договору є, зокрема, несплата Покупцем коштів за об`єкт приватизації, відповідно до умов Договору.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач порушив зобов`язання за Договором, не розрахувавшись за об`єкт приватизації, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим позивач не отримав очікуваного при укладенні договору, що встановлює істотність порушення відповідачем його умов.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, з урахування зазначених положень Договору та Закону України Про оренду державного і комунального майна , суд дійшов висновку, що Договір підлягає розірванню.

Відповідач в свою чергу наведених у позові обставин не спростував та не заперечив.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги Керівника місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майн по місту Києву підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 1332 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - об`єкта незавершеного будівництва - спецгаража на 50 автомобілів за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 5-17, за результатами електронного аукціону з умовами UA-PS-2020-01-31-000002-2, від 26.03.2020, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" (вул. Наукова, 2-Д, кв. 105, м. Львів, 79053, ідентифікаційний код 42742192) на користь Державного бюджету України (одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, код 19030825, р/р UА398201720355599003000014093; призначення платежу: надходження коштів пов`язаних з процесом приватизації (неустойка)) неустойку в розмірі 1 801 818,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" (вул. Наукова, 2-Д, кв. 105, м. Львів, 79053, ідентифікаційний код 42742192) на користь Державного бюджету України (одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, код 19030825, р/р UА658201720343120002000014093; призначення платежу: відшкодування коштів за послуги суб`єкта оціночної діяльності (незалежна оцінка) витрати на оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності, залученого для проведення оцінки об`єкта приватизації у розмірі 9 400,00 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток" (вул. Наукова, 2-Д, кв. 105, м. Львів, 79053, ідентифікаційний код 42742192) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 29 270,27 грн.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.12.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко