Рішення

від 16.11.2020 по справі 910/1901/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 910/1901/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вулиця Суворова, будинок 9, код 00024360)

до

Озернянської сільської ради (09183, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, Богдана Хмельницького, будинок 39, код 04363076)

державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича (09183, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, Богдана Хмельницького, будинок 39)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

державне підприємство Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (09128, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6, код 00497673)

про визнання протиправними та скасування акту приймання-передачі та рішень

за участю представників учасників справи:

від позивача: Столяр О.П.;

від відповідача: Новогребельна І.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

10.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національної академії аграрних наук України (надалі - Академія, позивач ) від 06.02.2020 № 14-40 до Озернянської сільської ради (надалі - Сільська рада, відповідач ) та державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна - дитячого садка Ромашка від 14.08.2001;

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять третьої сесії двадцять третього скликання Озернянської сільської ради Про прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність від 30.01.2002;

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 13.08.2018 № 19-269 Про державну реєстрацію права власності нежитлових будівель: ДНЗ Ромашка , котельна та споруди за адресою: с. Озерна, вул. Перковського, 9 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42761496 від 30.08.2018 11:09:37 (номер запису про право власності 27694706 від 22.08.2018 11:59:12).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений між Озернянською сільською радою та дослідним господарством ім. 09 січня (назву якого змінено на Державне підприємство Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, надалі - Дослідне господарство ) договір від 01.09.2001 укладений всупереч вимогам п. 4.3. Статуту Дослідного господарства та приписів Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , а складений Акт приймання-передачі нерухомого майна - дитячого садка Ромашка від 14.08.2001 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до складу комісії з передачі дитячого садка Ромашка , не було включено представників Академії, як органу уповноваженого управляти державним майном.

Позивач також зазначає, що прийняті Озернянською сільською радою рішення 23 сесії 23 скликання від 30.01.2002 та 19 сесії 7 скликання від 13.08.2018 № 19-269 не відповідають приписам п. 51 ст. 26 Закону України Про місцеве врядування в Україні , ч. 3 ст. 4-1 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , ухвалені поза межами виключної компетенції та без згоди власника майна, тож такі рішення підлягають скасуванню в судовому порядку.

Також позивач вказує, що державна реєстрація права комунальної власності на майно проведена без рішення про надання згоди від уповноваженого органу управляти державним майном - Академії на передачу у комунальну власність дитячого садка Ромашка , а тому проведена державна реєстрація речового права є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/1901/20 позовну заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам Господарського процесуального кодексу України.

02.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповідні докази на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 17.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/1901/20 матеріали позовної заяви Академії до Озернянської сільської ради, державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича, про зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2020 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду копії оскаржуваного рішення Озернянської сільської ради Про прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність від 30.01.2002 або обґрунтоване належним чином клопотання про його витребування.

29.04.2020 на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2020 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 27.04.2020 № 14-110 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1901/20; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дослідне господарство; підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2020.

01.06.2020 на адресу суду від Сільської ради надійшов відзив на позов, в якому викладено заперечення проти пред`явлених позовних вимог.

24.06.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив Сільської ради із запереченнями проти доводів викладених у відзиві.

24.06.2020 від Сільської ради надійшла заява про застосування строку позовної давності.

15.07.2020 на адресу суду від державного реєстратора надійшов відзив на позов, в якому викладено заперечення проти пред`явлених позовних вимог.

15.07.2020 на адресу суду від позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про застосування строку позовної давності у справі.

05.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив державного реєстратора із запереченнями проти доводів викладених у відзиві.

02.09.2020 та 16.11.2020 від Сільської ради надійшли додаткові письмові пояснення.

Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 23.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2020.

Ухвалами суду від 07.10.2020 та від 21.10.2020 розгляд справи відкладався на 21.10.2020 та на 16.11.2020 відповідно.

В судове засідання 16.11.2020 з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Озернянської сільської ради 19 сесії 23 скликання від 27.06.2001 № 19-159, за результатом розгляду клопотання Дослідного господарства про необхідність збереження дошкільної установи Ромашка , з метою задоволення потреб населення в системі дошкільного виховання вирішено: 1. прийняти у комунальну власність територіальної громади Сільської ради дитячий садок Ромашка з 01.10.2001; 2. Виконавчому комітету Озернянської сільської ради до 10.07.2001 створити комісію по передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради. Акт прийому передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради представити на затвердження виконкому сільської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Озернянської сільської ради 19 сесії 23 скликання від 10.07.2001 № 45, у відповідності до статті 6 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності та керуючись Законом України Про місцеве самоврядування , вирішено створити комісію з питань передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради, у складі визначеному у рішенні.

Згідно акту приймання-передачі від 14.08.2001, підписаного комісією створеною на підставі рішення виконкому від 10.07.2001 № 45, дитячий садок Ромашка було передано Дослідним господарством у комунальну власність Озернянської сільської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Озернянської сільської ради від 14.08.2001 № 54 вирішено: 1. затвердити акт приймання-передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради; 2. підняти клопотання перед Білоцерківською районною радою про погодження прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради.

01.09.2001 Озернянською сільською радою та Дослідним господарством укладено договір, згідно якого Озернянській сільській раді було передано в комунальну власність дитячий садок Ромашка з усіма будівлями. Термін дії договору три роки.

14.12.2001 Білоцерківська районна рада, розглянувши клопотання Дослідного господарства від 11.12.2001 № 166, з урахуванням рішення Озернянської сільської ради від 27.06.2001, у відповідності до Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , керуючись пунктом 20 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла рішення № 17-461, яким: 1. надала згоду на передачу дитячого садка Ромашка в комунальну власність Озернянської сільської ради з 01.01.2002; зобов`язала фінансове управління райдержадміністрації при розробці проекту бюджету на 2002 рік врахувати кошти на утримання дитячого садка згідно кошторису.

15.01.2002 на підставі: листа Академії від 13.12.2000 № 13/31-365; рішення Білоцерківської районної ради від 14.12.2001 № 14-461; рішення Озернянської сільської ради від 30.01.2002, комісією складено та підписано акт передачі дитячого дошкільного закладу Ромашка з балансу Дослідного господарства на баланс Озернянської Сільської ради.

Рішенням Озернянської сільської ради 23 сесії 23 скликання від 30.01.2002 за результатом розгляду клопотання Дослідного господарства про необхідність збереження дошкільної установи Ромашка з метою задоволення потреб населення в системі дошкільного виховання вирішено: 1. прийняти у комунальну власність територіальної громади Сільської ради дитячий садок Ромашка з 01.01.2002; 2. Акт прийому-передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність територіальної громади сільської ради представити на затвердження виконкому сільської ради.

Рішенням Озернянської сільської ради № 19-269 від 13.08.2018 Про державну реєстрацію права комунальної власності нежитлових будівель вирішено, зокрема, провести державну реєстрацію права комунальної власності нежитлових будівель: ДНЗ Ромашка загальною площею 1511,4 кв.м., котельня загальною площею 50,8 кв.м. та споруди (ворота з хвірткою, ворота, огорожа, 1984 року побудови) за адресою: с. Озерна, вул. Перковського, 9, які прийняті у комунальну власність територіальної громади Озернянської сільської ради рішенням 23 сесії 23 скликання від 30.01.2002 № 23-199.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149216989 від 12.12.2018, дитячий садок Ромашка на праві комунальної власності належить Озерянській сільській раді. Право власності зареєстровано 30.08.2018 за індексним номером: 42761496.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Акт приймання-передачі від 14.08.2001 було оформлено із порушенням п. 4.3. Статуту Дослідного господарства та ч. 3 ст. 4-1, ч. 1 ст. 6 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності . Щодо прийнятих Озернянською сільською радою рішень від 30.01.2002 та від 13.08.2018, то такі, як вказує позивач, прийняті в порушення приписів п. 51 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ч. 3 ст. 4-1 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , поза межами компетенції та без згоди власника майна - Академії.

А тому позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом із вимогами про визнання протиправними та скасування - акту приймання-передачі нерухомого майна - дитячого садка Ромашка від 14.08.2001, рішення 23 сесії 23 скликання Озернянської сільської ради Про прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність від 30.01.2002, рішення 19 сесії 7 скликання Озернянської сільської ради від 13.08.2018 № 19-269 Про державну реєстрацію права власності нежитлових будівель: ДНЗ Ромашка , котельна та споруди за адресою: с. Озерна, вул. Перковського, 9 , рішення державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42761496 від 30.08.2018 11:09:37 (номер запису про право власності 27694706 від 22.08.2018 11:59:12).

Відповідачі проти пред`явлених позовних вимог заперечували посилаючись на відсутність порушень вимог законодавства під час передачі майна у комунальну власність та на обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області у справі № 910/14002/18 від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, та зазначили, що у вказаній справі, зокрема, досліджувалось питання правомірності набуття Озернянською сільською радою права власності на будівлю дитячого садка.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Порядок передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 року № 147/98-ВР (надалі - Закон № 147/98-ВР ).

У відповідності до преамбули названого закону, він визначає основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Абзацом 3 частини 1 статті 4 Закон № 147/98-ВР (тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

Абзацами 4, 6 частини 1 статті 2 цього Закону об`єктами передачі згідно з цим Законом є: інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств , установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом (частина 2 статті 4 Закону).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4-1 Закону № 147/98-ВР ініціатива щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств , а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Рішення щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Статтею 6 Закону № 147/98-ВР передбачено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств , трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі (ч. 1). Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (ч. 2).

Згідно частин 1, 6 статті 7 Закону № 147/98-ВР з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об`єкти: заклади освіти, дошкільного виховання , культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, в тому числі не завершені будівництвом (абзац 3). Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Аналіз положень Закону № 147/98-ВР дає підстави дійти висновку, що його прийнято з метою збереження функціонального призначення об`єктів соціальної інфраструктури, при цьому передача нерухомого майна зумовлена волевиявленням на передачу та, відповідно, і прийняття майна, як орану який передає, так і органу який приймає майно.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами в перебігу розгляду справи будівля дитячого навчального закладу Ромашка загальною площею 1511,4 кв.м., котельня загальною площею 50,8 кв.м. та споруди (ворота з хвірткою, ворота, огорожа, 1984 року побудови) за адресою: с. Озерна, вул. Перковського, 9 станом на час виникнення спірних правовідносин перебували у державній власності, та Академія, як самоврядна організація, наділена повноваженнями щодо управління зазначеним майном, реалізуючи які передала зазначене майно Дослідному господарству, що їй підпорядкована, на праві господарського відання.

Так, згідно п. 4.2 ст. 4 Статуту Дослідного господарства майно господарства, що закріплене за ним Академією, належить йому на праві повного господарського відання , яке здійснюється згідно з законодавством та цим статутом відповідно до мети і статутних завдань своєї діяльності.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про власність , чинного на час виникнення спірних правовідносин, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Згідно п. 6 ст. 4 Закону України Про власність у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов`язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

Пунктом 4.3 Статуту Дослідного господарства були визначені обмеження щодо права господарського відання господарства. Так, господарству заборонялося без дозволу Академії передавати безоплатно закріплене за ним майно установам, організаціям, підприємствам, а також будь-яким громадянам, а в частині оплачуваної передачі майна , така передача мала узгоджуватися із Українською академією аграрних наук

З наведеного можна дійти наступних висновків.

Дослідне господарство по відношенню до майна, закріпленого за ним на праві господарського відання виступає як власник цього майна, та, відповідно, було наділено повноваженнями виходити з ініціативою щодо передачі майна, що перебуває у нього на праві господарського відання, зокрема, об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність.

Оскільки Сільська рада є органом місцевого самоврядування і майно було передано саме їй, а не комунальній установі, організації чи підприємству, порушення вимог п. 4.3. Статуту судом не вбачається, адже заборона на безоплатну передачу стосувалася випадків такої передачі на користь установ, організацій, підприємств, а також будь-яких громадян.

Судовими рішеннями у справі № 910/14008/18, що перебувала в провадженні Господарського суду Київської області встановлено, що Дослідне господарство було уповноважене на прийняття рішення про передачу належного йому дитячого садка Ромашка у комунальну власність Озернянської сільської ради, а відтак і на підписання договору та акту, яким посвідчену таку передачу.

Оскільки відповідно до норм Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності передбачалося, що право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі і держана реєстрація такого договору станом на 14.05.2001 не вимагалася, отже суд дійшов висновку, що Озернянська сільська рада в порядку та спосіб, що передбачені в законодавстві, на підставі договору від 14.05.2001 набула право комунальної власності на об`єкт державного майна - дитячий садок Ромашка , що розташований за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Перковського (вулиця Радгоспна), будинок 9а.

Отже, під час розгляду справи № 910/14002/18 незаконність набуття права комунальної власності на дитячий садок Ромашка судом не встановлена.

Судом встановлено, що позивач оскаржує Акт приймання-передачі нерухомого майна, з підстав порушення порядку його складання визначеного Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , оскільки до складу комісії по передачі дитячого садка не входили представники Академії, як уповноваженого органу управляти державним майном.

Поряд із цим, з огляду на те, що майно, що передавалося належало Дослідному господарству на праві господарського відання та щодо зазначеного майна це господарство виконувало функції власника, участь представника цього господарства в комісії по передачі дитячого садка цілком відповідає вимогам ст. 6 Закону № 147/98-ВР.

Щодо позовних вимог про скасування рішення 23 сесії 23 скликання Озернянської сільської ради Про прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність від 30.01.2002, суд приходить до наступних висновків.

Як вже зазначалося, позовні вимоги в цій частині обґрунтовано тим, що вказане рішення не відповідає приписам пункту 51 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та частині 3 статті 4-1 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності .

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (тут і далі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України Про місцеве самоврядування України встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування України сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (пункт 30); надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності (пункт 51).

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 4-1 Закону № 147/98-ВР рішення щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст за згодою районних або обласних рад.

Ініціатива щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а рішення щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування (ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону № 147/98-ВР).

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити не лише від органів, уповноважених управляти державним майном, а й від підприємств, а рішення щодо передачі має прийматися органом, якому передано в користування державне майно.

Отже, Дослідне господарство мало право ініціювати розгляд питання щодо передачі дитячого садка Ромашка у комунальну власність. Та, як вбачається, зокрема, з оспорюваного рішення, Дослідне господарство виступило ініціатором такої передачі у зв`язку із необхідністю збереження дошкільної установи Ромашка з метою задоволення потреб населення в системі дошкільного виховання.

Пунктом 32 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання надання згоди на передачу об`єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

За змістом положень п. 51 ч. 1 ст. 26 (на який посилається позивач) та пункту 32 частини 1 статті 43 Закону вбачається, що як сільська так і районна ради наділені повноваженнями на надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та спільну власність територіальних громад.

Так, судом встановлено, що 14.12.2001 Білоцерківська районна рада, розглянувши клопотання Дослідного господарства від 11.12.2001 № 166, з урахуванням рішення Озернянської сільської ради від 27.06.2001 та у відповідності до Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , керуючись пунктом 20 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла рішення № 17-461, яким: 1. надала згоду на передачу дитячого садка Ромашка дослідного господарства ім. 9 Січня в комунальну власність Озернянської сільської ради з 01.01.2002; зобов`язала фінансове управління райдержадміністрації при розробці проекту бюджету на 2002 рік врахувати кошти на утримання дитячого садка згідно кошторису.

В свою чергу, рішенням Озернянської сільської ради 23 сесії 23 скликання від 30.01.2002 прийнято у комунальну власність територіальної громади Сільської ради дитячий садок Ромашка з 01.01.2002.

Водночас зі змісту пункту 51 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування вбачається, що до повноважень сільської ради належить, серед іншого, прийняття рішень щодо придбання об`єктів державної власності.

Відтак, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Озернянська сільська рада діяла в межах своїх повноважень, у спосіб, передбачений Законом України Про місцеве самоврядування , а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням норм частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тобто, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 09.12.2015 у справі № 6-849цс15, від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 29.06.2016 № 6-547цс16 та від 12.10.2016 у справі № 369/5994/14-ц).

Неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права.

З огляду на положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України при їх застосуванні в системному зв`язку з пунктом 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права при вирішенні спору має бути встановлено не лише наявність формальних порушень порядку передачі майна з державної у комунальну власність, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позивач, обґрунтовуючи позов не зазначає, які його права або законні інтереси були порушені спірними Актом та рішеннями, і яким чином такі права або законні інтереси будуть відновлені у випадку задоволення його позову.

Разом із тим, досліджуючи предмет спору у даній справи у співвідношенні із встановленими обставинами у справі, суду вбачаються у цій справі ознаки прихованого спору про оскарження права користування Озернянською сільською радою земельною ділянкою, на якій розташований дитячий садок Ромашка . Адже, як встановлено судом, між сторонами існував спір не стільки щодо нерухомого майна, як щодо земельної ділянки, на якій це майно знаходиться.

Водночас суд наголошує, що під час розгляду справи № 910/14002/18 судами не було встановлено незаконності набуття права комунальної власності на дитячий садок Ромашка , та відповідним чином вирішено спір про землю. Не встановлено судом законності набуття Озернянською сільською радою права комунальної власності і в межах цієї справи.

Судом вбачається, намір позивача поданням цього позову та отриманням позитивного для себе рішення створення перш за все передумов для перегляду висновків суду щодо спору про землю, що свідчить про фактичну відсутність спору про право власності на будівлю дитячого садка Ромашка , принаймні в позові та в перебігу розгляду справи позивачем не обґрунтовано, як передача цієї будівлі у комунальну власність порушує права позивача, адже є очевидним, що будівля дитячого садка не може використовуватися у безпосередній діяльності чи то Дослідного господарства, чи то в діяльності Академії. Мета діяльності та цілі, визначені відповідними статутними документами цих установ не свідчить про необхідність прямого та/чи опосередкованого використання майна дитячого садка Ромашка задля досягнення завдань, що визначені для них як пріоритетні.

Серед іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що правовий аналіз Закону № 147/98-ВР свідчить про те, що такий закон було ухвалено з метою забезпечення утримання та користування майном, для збереження цільових потреб цього майна, а схвалення ініціативи щодо прийняття майна у комунальну власність, зокрема, здійснюється радою, яка в подальшому має забезпечити фінансування та утримання цього майна. Таким чином, вказаний закон більшою мірою переслідує мету того, аби зберегти функціональне призначення переданого майна.

Суд, із логіки зазначеного закону, також вбачає, що метою його прийняття було певне впорядкування майна, що обліковується як державне чи комунальне у спосіб відповідної передачі майна з державної у комунальну та навпаки в залежності від категорії майна та його функціонального, суспільного та соціального значення.

Тобто, якщо майно, зокрема будівля дошкільного навчального закладу, створювалося та існує з метою забезпечення інтересів мешканців відповідної територіальної громади з метою надання освітніх послуг мешканцям певного села, селища, міста то цілком зрозуміло, що будівлі таких закладів мають перебувати саме у комунальній власності або у власності відповідної територіальної громади.

Питання розмежування власності між держаною та комунальною в залежності від об`єктів проведене в ст.ст. 34, 35 Закону України Про власність , що був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин та визначено перелік об`єктів права загальнодержавної (республіканської) власності та об`єктів права комунальної власності, до яких, зокрема, віднесено майно закладів народної освіти, а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що відповідно до ст. 31 Закону України Про власність до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Тобто комунальна власність відноситься до підкатегорії загальнодержавної власності.

Відповідно положення Закону № 147/98-ВР слід сприймати як такі, що направлені на впорядкування об`єктів державної власності шляхом віднесення тих чи інших об`єктів до сфери управління та контролю саме тих органів, для яких здійснення такого управління та контролю для відповідного об`єкту є більш виправданим, а використання більш ефективним.

Тобто, якщо будівля дошкільного закладу має використовуватися для досягнення суспільних завдань та має соціальне значення для мешканців відповідної громади, то такий об`єкт має перебувати у віданні саме органів місцевого врядування відповідної громади.

Позивачем не обґрунтовано доцільності перебування дитячого садка у власності останнього. Заклад дошкільної освіти це навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Заклад дошкільної освіти, зокрема, задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти (ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про дошкільну освіту ).

Згідно приписів ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) саме до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: 1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; 2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих,молодіжних та науково-просвітницьких організацій.

Тоді як згідно Статуту позивача, основними завданнями Академії є отримання нових та поглиблення наявних фундаментальних знань у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук, підготовка пропозицій щодо їх використання. Всебічне сприяння прогресу науки в Україні, забезпечення наступності в розвитку наукових досліджень, діяльності наукових шкіл з метою постійного підвищення інтелектуального потенціалу народу, ефективного розв`язання економічних, соціальних, екологічних, гуманітарних та інших проблем, а також з урахуванням довгострокових стратегічних завдань суспільства і держави (пп. 2.1.1., 2.1.2.).

Дотримання Дослідним господарством своїх обов`язків по відношенню до Академії перебуває поза межами контролю Озернянської сільської ради, яка не мала контролювати отримання цим Дослідним господарством відповідного погодження передачі майна у комунальну власність.

Для висновків про необхідність скасування чи визнання недійсними Акту та рішень, що були направлені на перехід спірного майна з державної у комунальну власність з посиланням на лише недотримання формального порядку такої передачі, а саме за відсутності відповідного рішення про це Академії, наразі, підстав не має, адже суду не було доведено, що того потребують державні інтереси, які прямо або опосередковано зосереджені на безпосередньому володінні цим майном державою в особі чи то Академії, чи то Дослідного господарства.

У зв`язку з цим, суд не вбачає виправданим перегляд правовідносин, що виникли ще у 2001 році за відсутності належного обґрунтування позивачем сутності порушення свого суб`єктивного права на спірне майно.

Позивач обмежується посиланням на суто формальні порушення та недоліки, які були допущені під час передачі майна у комунальну власність. Втім, як такі порушення порушили права позивача, ним не зазначається.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що обмеження встановлені Статутом Дослідного господарства направлені на встановлення запобіжників з метою недопущення безпідставного відчуження державного майна, що закріплене за цим господарством на праві господарського відання.

Втім, в даному випадку не мало місце відчуження об`єкту державної власності у загальному розумінні способів відчуження нерухомого майна, якими є вчинення угод про купівлю-продаж, міну, дарування та т.і.

Передача будівлі дитячого садка відбувалася на виконання приписів Закону № 147/98-ВР, яким воля держави була направлена на відповідне впорядкування майна та зі складанням спірного Акту та прийняттям спірних рішень інтереси держави не порушуються. А та мета, яка самою державою була визначена у цьому Законі була досягнута, адже, як встановлено судом в перебігу розгляду справи, будівля дитячого садка з 2001 року фактично використовується за призначенням, а Озернянська сільська рада несе тягар утримання цього майна, відкрито володіє ним та факт проведення державної реєстрації права комунальної власності на це майно лише у 2018 році не дає підстав стверджувати, що саме з 2018 року Академія довідалася про вибуття цього майна із державної власності.

Суд вважає, що Академія, до сфери управління якої віднесена діяльність Дослідного господарства, мала всі важелі впливу та контролю за діяльністю Дослідного господарства, зокрема щодо майна, що належить державі та перебуває на праві господарського відання у Дослідного господарства. А тому відкрите і публічне вибуття цього майна з державної власності шляхом його передачі у комунальну власність Озернянської територіальної громади не могло призвести до негативних наслідків для Академії.

При цьому, у розглядуваних правовідносинах Академія не виступає, як самостійний суб`єкт, адже спірне майно було державною власністю та було безоплатно передано до сфери управління Академії, яка реалізуючи свої повноваження передала це ж майно на праві господарського відання на користь Дослідного господарства.

Судом не встановлено, що передача майна у комунальну власність якоюсь мірою порушує інтереси держави, як власника цього майна, адже навіть задоволення позову та повернення цього майна у державну власність, вимагатиме повторної передачі цього майна у комунальну власність відповідно до приписів Закону № 147/98-ВР, адже сама держава визначила, що об`єкти, які використовуються з освітньою метою, які є навчальними закладами, мають перебувати саме у власності відповідної територіальної громади для забезпечення соціальних потреб якої таке майно взагалі існує.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено наявність у позивача порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, відновлення чи захист якого вимагали б визнання недійсними та скасування Акту приймання-передачі нерухомого майна - дитячого садка Ромашка від 14.08.2001 та рішення 23 сесії 23 скликання Озернянської сільської ради Про прийняття дитячого садка Ромашка у комунальну власність від 30.01.2002, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про скасування рішень Озернянської сільської ради від 13.08.2018 № 19-269 та державного реєстратора Озернянської сільської ради Кошового В.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Озернянською сільською радою, суд приходить до наступних висновків, то зазначені вимоги, вочевидь, носять похідний характер, тобто не складають окремого юридичного інтересу для позивача, адже їх задоволення перебуває в прямій залежності від висновків суду про задоволення позову в частині скасування Акту від 14.08.2001 та рішення від 30.01.2002.

Та, оскільки, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині зазначених вимог та встановивши, що сам факт проведення державної реєстрації права комунальної власності, з огляду на недоведеність позивачем факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів щодо спірного майна, прав позивача також не зачіпає, позовні вимоги і в частині скасування рішень Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 13.08.2018 № 19-269 та державного реєстратора Озернянської сільської ради Кошового В.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також задоволенню судом не підлягають. При чому, на думку суду, такі висновки суду не вимагають проведення окремого дослідження обставин проведення такої державної реєстрації, адже відмова в позові обумовлена саме відсутністю у позивача порушеного права щодо спірного майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, адже в перебігу розгляду справи, судом не встановлено, а позивачем не доведено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не досліджує питання щодо застосування строку позовної даності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Національної академії аграрних наук України відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення .

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.

Суддя Р.М. Колесник