Рішення

від 25.11.2020 по справі 911/1679/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1679/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1679/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю С-Транс , м. Зміїв, Зміївський район, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Вулик , с. Петропавлівська Борщагівка,

Києво-Святошинський район

про стягнення 35 945,82 грн.

Представники:

від позивача: Павлов Є.О., адвокат, ордер серії АХ № 1026703 від 08.10.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю С-Транс (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Вулик (надалі-відповідач) про стягнення 35 945,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № П-03/02/2020-К від 03.02.2020, в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 відкрито провадження у справі № 911/1679/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 27.07.2020.

Ухвалою суду від 27.07.2020 підготовче засідання відкладено на 19.08.2020.

17.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 12.08.2020 (вх. № 17388/20) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останнім зазначено про те, що в період з 30.06.2020 по 13.07.2020 відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості в загальній сумі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/1679/20, справу призначено до розгляду по суті на 07.09.2020.

Ухвалою суду від 07.09.2020 задоволено заяву ТОВ С-Транс від 03.09.2020 (вх. № 18768/20) про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи по суті відкладений на 12.10.2020, доручено господарському суду Харківської області забезпечити проведення судового засідання 12.10.2020 в режимі відеоконференції.

Проте, у зв`язку із перебування судді Христенко О.О. на лікарняному судове засідання з розгляду справи № 911/1679/20 по суті не відбулось.

Ухвалою суду від 22.10.2020 судове засідання з розгляду справи № 911/1679/20 по суті призначено на 25.11.2020.

В судовому засіданні 25.11.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою , за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю С-Транс (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Вулик (відповідач/покупець) укладений Договір поставки товару № П-03/02/2020-К, відповідно до умов п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупцю товар - молочна продукція, а покупець зобов`язується приймати такий товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Товар поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень (п. 2.2 договору).

Пунктами 2.5, 2.6 договору визначено, що прийом товару здійснюється у момент вивантаження. Перехід права власності на товар відбувається в момент вивантаження з транспорту постачальника. Днем поставки товару покупцю вважається день, коли транспорт постачальника прибув до покупця. Час прибуття транспорту постачальника фіксується співробітниками покупця в накладній постачальника в момент прийому товару. Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару і товаросупровідних документів покупцю.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 21 календарного дня з моменту його отримання (п. 3.4 договору).

Умовами п. 6.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за 6 місяців.

Так, позивач належним чином виконував взяті на себе, згідно з умовами договору зобов`язання, поставивши відповідачу товар на загальну суму 35 945,82 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії накладних № СТБ00011758 від 17.02.2020 на суму 10 110,00 грн., № СТБ00012340 від 19.02.2020 на суму 11 099,28 грн., № СТБ00013507 від 24.02.2020 на суму 12 828,48 грн., № СТБ00020220 від 19.03.2020 на суму 1 908,06 грн. Відповідні накладні підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, вартість товару сплачена відповідачем частково в сумі 6 000,00 грн., вартість товару в сумі 29 945,82 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією № 1058 від 15.05.2020, в якій вимагав від відповідача сплатити наявну за ним заборгованість.

Товариством з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Вулик був наданий гарантійний лист, в якому останній гарантував, в період з 01.06.2020 по 31.08.2020, сплатити наявну за ним заборгованість. Так, в своєму листі, відповідач вказував на запровадження на території України з 12.03.2020 карантину та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 та викликаним внаслідок цього негативним економічним ефектом для підприємства.

Однак, а ні в строки, визначені договором, а ні в строки, надані у гарантійному листі, відповідач наявну за ним заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору.

При цьому, частиною 1 статті 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 627 ЦК України, якими визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідач, укладаючи договір поставки та беручи на себе зобов`язання по оплаті отриманого товару, мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання вказаних вище обставин.

Уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо виконання зобов`язань за договором, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені іншими засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № П-03/02/2020-К від 03.02.2020 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 29 945,82 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство Вулик (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Грушевського, 60, код ЄДРПОУ 13707586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С-Транс (63403, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 5, код ЄДРПОУ 25466691) 29 945 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 82 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 07.12.2020.

Суддя О.О. Христенко