Рішення

від 30.11.2020 по справі 913/574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 913/574/20

Провадження №19/913/574/20

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області (вул. Гагаріна, 93, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

до Сиротинської селищної ради (вул. Шкільна, 34, смт Сиротине, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93490)

про стягнення 20 650 грн 00 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Сиротинської селищної ради про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 20 650 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що позивачем у період з 18.10.2018 по 22.10.2018 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. За результатами перевірки встановлено факт пошкодження 2 сироростучих та 5 сухостійних дерев на території Сиротинської селищної ради за рішенням виконавчого комітету Сиротинської селищної ради з порушенням вимог "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою КМУ 01.08.2006 за №1045. Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок пошкодження дерев до ступеню припинення та неприпинення росту, на підставі "Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", затверджених постановою КМУ від 08.04.1999 за №559, який складає 20 650 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.11.2020.

Ухвалою суду від 09.11.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.11.2020.

26.11.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання №2/2-16-304 від 24.11.2020 про розгляд справи без участі його представника.

Використання електронних документів і цифрових підписів в Україні регулюється на підставі Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу, є електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа (ст.6 зазначеного Закону).

Отже, за відсутності Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та впровадження відповідного електронного документообігу документи, які надійшли на електронну пошту суду, повинні бути підписані електронним підписом.

Ураховуючи те, що документ не підписано електронним цифровим підписом, про що складено відповідний акт б/н від 26.11.2020, суд не приймає його до розгляду.

Представники сторін в судове засідання 30.11.2020 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Інспекцією у період з 18.10.2018 по 22.10.2018 проведено планову перевірку дотриманням вимог природоохоронного законодавства Сиротинською селищною радою, під час якої встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сиротинської селищної ради від 06.10.2017 №27 створено комісію по обстеженню зелених насаджень на території Сиротинської селищної ради, які підлягають видаленню, у складі якої не передбачено участі представника Інспекції, що є порушенням п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045.

При огляді місць видалення дерев в Актах обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №1 та №2 від 10.10.2017 виявлено 7 пнів видалених дерев, а саме за адресами:

- смт Сиротине по вул. Шкільна, б. 34 - видалено 2 сухостійних дерева діаметром 41 см та 37 см;

- смт Сиротине по вул. Миру, б. 2 - видалено 1 сухостійне дерево діаметром 91 см;

- смт Воронове по вул. Пролетарська, б. 16 - видалено 1 сироростуче дерева діаметром 96 см;

- смт Воронове по вул. Пролетарська, б. 19 - видалено 2 сухостійних дерево діаметром 77 см та 45 см;

- смт Воронове по вул. Садова, б. 16 - видалено 1 сироростуче дерево діаметром 110 см.

За результатами перевірки складений Акт №309, який підписаний з боку відповідача без зауважень.

23.11.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №88/04-12-18 на добровільне відшкодування збитків, заподіяних державі в розмірі 20 650 грн 00 коп.

Також разом з претензією позивач надіслав розрахунок розміру шкоди, заподіяної Сиротинською селищною радою м. Сєвєродонецька внаслідок знищення 2 сироростучих дерев та 5 сухостійних дерев в межах населених пунктів Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області, розрахований на підставі "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", затверджена постановою КМУ від 08.04.1999 за №559.

Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст.38 Закону України Про охорону навколишнього середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В статті 40 вказаного Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Процедуру видалення дерев (у тому числі і аварійних), кущів, газонів і квітників (зелених насаджень) на території населеного пункту регламентовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (надалі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

За змістом пункту 4 Порядку підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі у роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається у складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Відповідно до пункту 5 Порядку ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів (п.6 Порядку).

У п.7 Порядку визначено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Суд зазначає, що приписами чинного законодавства передбачена певна процедура оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень, у тому числі і аварійних. Дана процедура передбачає чітко встановлене коло обов`язків суб`єкта господарювання та функцій компетентного органу щодо її здійснення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення вищезазначеного Порядку, не повідомив Державну екологічну інспекцію у Луганській області щодо створення відповідної комісії з видалення дерев на території Сиротинської селищної ради.

В Актах обстеження №1 та №2 від 10.10.2017 також відсутній підпис компетентного органу, а саме - Державної екологічної інспекції у Луганській області.

У відповідності до ст.28 Закону України Про благоустрій в населених пунктах встановлено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.16 Закону України Про благоустрій в населених пунктах на об`єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Відповідно до ст.13 Закону України Про благоустрій в населених пунктах до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

У відповідності до п.3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Відповідно до пункту 3.2. цих Правил визначено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

З огляду на зазначене, зелені насадження, які розташовані: в смт Сиротине: вул. Щкільна, 34, вул. Миру, 2 та в смт Воронове: вул. Пролетарська, 16, вул. Пролетарська, 19. вул. Садова, 16, відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється.

Відповідно до п.5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

За таких обставин, суд вважає, що відповідальною особою за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на вищевказаних земельних ділянках, на яких видалені зелені насадження, є саме відповідач.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Проаналізувавши надані суду докази, суд зазначає, що позивачем доведена належними доказами (Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Сиротинською селищною радою м. Сєвєродонецька №309) неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у вчиненні неправомірних дій по видаленню дерев з порушенням порядку, при цьому відповідачем не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень, а тому, суд вважає доведеним факт видалення зелених насаджень без дотримання зазначених норм права, у зв`язку з чим такі дії є незаконними.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

Розмір заявленої до стягнення шкоди за пошкодження дерев до ступеню припинення та неприпинення росту становить 20 650 грн 00 коп., яка розрахована згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної екологічної інспекції у Луганській області до Сиротинської селищної ради про стягнення 20 650 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Cтягнути з Сиротинської селищної ради (вул. Шкільна, 34, смт Сиротине, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93490, код ЄДРПОУ 04337044) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 20 650 грн 00 коп., яку перерахувати за наступними реквізитами: Населений пункт - Сиротине; отримувач - УК у м.Сєвєродон./С-Щ СИР-НЕ/24062100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37944909; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунку (IBAN) - UA108201720343120003000081009; код класифікації доходів бюджету - 24062100, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сиротинської селищної ради (вул. Шкільна, 34, смт Сиротине, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93490, код ЄДРПОУ 04337044) на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області (вул. Гагаріна, 93, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 37991372) судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.12.2020.

Суддя Т.В. Косенко