Рішення

від 24.11.2020 по справі 916/1840/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1840/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Науменко О.В. за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БОСФОР-ОДЕСА за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Причорноморського державного регіонального підприємства про стягнення 1536444,15грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Одеський морський торговельний порт звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БОСФОР-ОДЕСА 1536444,15грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство Одеський морський торговельний порт посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю БОСФОР-ОДЕСА укладеного між сторонами договору №СР-577 від 11.12.2019р. з ремонту НДС Искатель .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2020р. було відкрито провадження у справі №916/1840/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Причорноморське державне регіональне підприємство та призначено підготовче засідання на 23.07.2020р. о 11:00.

В підготовче засідання від 23.07.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2020р. відкладено підготовче засідання на 03.09.2020р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 03.09.2020р. о 11:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. призначено підготовче засідання на 08.10.2020р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні від 08.10.2020р. було оголошено перерву на 19.10.2020р. о 12:55, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні від 19.10.2020р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/1840/20, призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2020р. о 12:45 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В судовому засіданні від 03.11.2020р. було оголошено перерву на 24.11.2020р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. та повідомлено учасників справи по дату судового засідання.

В судовому засіданні від 24.11.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1840/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.12.2019р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт (позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БОСФОР-ОДЕСА (відповідач, Замовник) було укладено договір № СР-577 (далі договір) відповідно до якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з ремонту науково- дослідного судна Искатель в обсязі, передбаченому договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту, а Замовник - прийняти та сплатити виконану роботу (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.2.1. - 2.4., 2.6. договору попередня вартість цього договору відповідно до договірної відомості-кошторису вартості ремонту (Додаток № 1) становить 472814,96грн. у тому числі ПДВ 78 802,49грн. Попередня вартість цього договору є сукупною вартістю планових ремонтно-технічних, експлуатаційних та допоміжних послуг по судну, що здійснюються Виконавцем. Попередня вартість договору включає: вартість, пов`язана із здійсненням безпосередньо ремонтних робіт по судну; вартість стендових випробувань ремонтованих вузлів і механізмів судна; вартість послуг Виконавця; інші витрати Виконавця, пов`язані з ремонтом судна;середньозважена вартість матеріалів Виконавця. Всі додаткові перешвартовки і перетяжки судна, не обумовлені в договірній відомості-кошторисі повинні виконуватися строго за узгодженням із Замовником і оформлені офіційно в письмовому вигляді. У вартість ремонту судна за договором не включається і оплачується Замовником окремо: витрати на оплату послуг Класифікаційного товариства зі спостереження за ремонтом оплачуються Замовником на рахунок Класифікаційного товариства. Матеріали і запчастини для ремонту, поставлені і оплачені Замовником безпосередньо. Вартість додаткових послуг з оренди транспорту та вантажопідйомних засобів Виконавця, складських та інших приміщень, зберігання майна та інших послуг, вивезення ТБВ, які надаються Виконавцем за окремою заявкою Замовника. Остаточна вартість ремонту судна визначається на підставі Виконавчої відомості-кошторису вартості ремонту, яка складається Виконавцем за фактом виконаних ремонтних робіт. Факт виконання ремонтних робіт засвідчується прийомними-актами відділу технічного контролю, які повинні бути підписані відділом технічного контролю окремого структурного підрозділу Судноверф Україна , представником Замовника, капітаном судна та завірені судновою печаткою. Виконавча відомість-кошторис вартості ремонту є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 3).

Розділом 3 договору сторони встановили, що датою початку робіт вважається дата підписання сторонами Акту приймання судна в ремонт. Датою закінчення робіт є дата підписання сторонами Акту приймання судна з ремонту. Загальний термін ремонту судна не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 32 доби в доці (без урахування святкових днів відповідно до ст.73 КЗпП України), і знаходження судна в доці може бути змінено за погодженням сторін після підписання сторонами Акта докового огляду і проведення дефектації. У загальний строк ремонту входить час, необхідний для проведення всього комплексу власне ремонтних робіт, час для проведення випробувань, а також усунення всіх виявлених під час приймання недоліків.

Згідно пп. 4.1.1. - 4.1.3. п.4.1. договору загальна вартість ремонту судна, обчислена відповідно до розділу 2 цього договору, повинна бути виплачена Замовником Виконавцю наступним чином: попередня оплата 30% по договірній відомості-кошторису вартості ремонту (Додаток №1) протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку Замовником особисто або по електронній пошті (e-mail: bosfor.odessa@gmail.com ). Оплала відповідно до підписаних процентовочних актів проводиться протягом 5 банківських з дня отримання рахунку Замовником особисто або по електронній пошті (e-mail: bosfor.odessa@gmail.com ). У разі прийняття Замовником проміжних (процентовочних) актів виконаних робіт встановленої форми, погашення сплаченого авансу згідно п. 4.1.1 цього договору здійснюється поетапним зарахуванням відсотку пропорційно вартості виконаних робіт за відповідними процентовочним актом виконаних робіт. Відсотки погашення (зарахування) авансу при проміжних сплатах Замовником за виконані роботи Виконавця відповідають відсоткам авансу за договором та складають 30% від вартості виконаних робіт за відповідним проміжним актом виконаних робіт. Остаточний розрахунок проводиться за виконавчою відомістю з ремонту судна і після підписання акту виходу судна з ремонту з урахуванням оплати здійсненої відповідно до пп.4.1.1., 4.2.1. договору протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку представником особисто або по електронній пошті (e-mail: bosfor.odessa@gmail.com ) і до виходу судна з акваторії Одеського морського порту. При цьому, у період дії договору, з дня надходження коштів (авансу), проміжні та остаточна оплати за виконані роботи здійснюються Замовником у наведені вище строки з урахуванням розміру сплати за виконані роботи по проміжним та остаточному (Виконавчій відомості-кошторису) актам, що становить 70% від вартості виконаних робіт за такими актами виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 7.1. - 7.3. договору приймання судна для ремонту оформляється підписанням сторонами Акту приймання судна ремонт. Після завершення виконання робіт (або окремого етапу робіт) Виконавець зобов`язаний скласти та передати на підпис Замовнику відповідний акт. Залежно від ступеня завершеності робіт (відсотків готовності робіт) по ремонту судна має право складати щомісячні процентовні акти, які підписуються обома сторонами. Замовник зобов`язаний підписувати Акт приймання судна з ремонту, а також інші акти, передбачені цим контрактом, протягом трьох днів після їх отримання. Здача судна з ремонту оформляється підписанням сторонами Акту приймання судна з ремонту. Дата, зазначена в Акті, вважається датою закінчення ремонтних робіт. У разі незгоди з підписанням акту приймання судна з ремонту Замовник зобов`язаний заявляти письмову мотивовану відмову і зазначенням неякісно виконаних робіт, необхідних доробок із зазначенням термінів їх виконання погоджених сторонами.

Згідно пп. 11.2.3. п.11.2. договору за прострочення платежів Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Пунктом 13.4. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вказує позивач, за послуги з ремонту судна 12.12.2019р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №200018 на сплату суми передоплати 30%, що складає 141844,50грн., який Замовник сплатив 17.12.2019р. 31.01.2020р. сторонами договору оформлено та підписано Акт приймання судна з ремонту. За змістом даного акту позивачем виконано в повному обсязі всі роботи з ремонту науково-дослідного судна Искатель . Остаточна вартість виконаних робіт відповідно до вказаного акту складає 1620034,29грн, у т.ч. ПДВ 20% - 270005,71грн. З огляду на умови договору, позивачем виставлено відповідачу остаточні рахунки на сплату послуг з ремонту судна: №200018/1 від 14.01.2020р. на суму 656227,94грн. та №200018/2 від 13.02.2020р. на суму 963806,35грн.

Позивач зазначає, що обидва рахунки отримано Замовником 03.03.2020р. Загальна сума, що підлягає сплаті за вказаними рахунками з урахуванням сплаченого авансу 30% становить 1478189,79грн., однак вказані рахунки відповідачем не сплачені.

Позивач вказує, що 10.03.2020р. на адресу позивача надійшов гарантійний лист від відповідача, яким він гарантував сплату рахунків позивача протягом 30 календарних днів після виходу судна з акваторії порту. До того ж, відповідач зазначив, що затримка сплати належних позивачу платежів пов`язана з затримкою сплати відповідних коштів з боку власника судна - Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, однак вказаний лист підписаний особою - Присяжним Є.А., повноваження якого не підтверджені ані документально, ані за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 08.04.2020р. позивачем направлено відповідачу лист №80/334/610 щодо сплати заборгованості за договором. Даний лист підприємство зв`язку відповідачу не доставило через неможливість здійснення пересилання за вказаною адресою.

Позивач наполягає, що відповідачем порушено норми зобов`язального права - не здійснено сплату більшої частини коштів, належних позивачу відповідно до умов договору. При цьому послуги позивача з ремонту судна повинні бути сплачені до виходу судна з порту. Відповідач, в свою чергу, порушив порядок розрахунків, визначений у договорі та пояснив це тим, що виникла проблема з розрахунками між ним та власником судна. В той же час, правовідносини між іншими особами не стосуються області впливу позивача. Тому й проблемні питання, що виникають в інших осіб, в свою чергу, не мають відношення до господарсько-правових відносин позивача. Окрім того, наданий відповідачем гарантійний лист, не можна вважати запитом на вихід з порту, оскільки як було згадано вище, даний лист підписаний неповноважною особою. Тому позивач, відповідно до ст. 856 Цивільного кодексу України, має право забезпечити собі оплату наданих ним послуг у майбутньому та притримати у себе результат ремонту до реалізації існуючої домовленості - повного виконання Замовником договірних зобов`язань. Власник судна Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство - направив позивачу претензію, в якій вимагає усунути перешкоди в користуванні судном Искатель , що є державною власністю та перебуває у нього на праві господарського відання. Однак договірні відносини щодо ремонту судна виникли між позивачем та відповідачем. Саме відповідачем судно передано позивачу для здійснення ремонту. Між власником судна та позивачем жодних взаємовідносин немає. Пред`являти будь-які претензії з боку власника судна в даній ситуації можливо лише на адресу відповідача між цими особами напевно існує відповідний договір підряду. Важливо зазначити, що власність зобов`язує особу, якій належить певний об`єкт, утримувати його та нести всі необхідні витрати щодо нього. Тому якщо власник судна та відповідач уклали договір підряду, домовились про конкретний порядок розрахунків, а власник судна не виконав свій обов`язок щодо сплати коштів він, з-поміж іншого, порушив норми цивільного законодавства з питань утримання власного майна. Тому претензії на адресу позивача в даному випадку є недоречними.

За неналежне виконання умов договору, на підставі пп. 11.2.3. п.11.2. договору, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 76044,23грн. та відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 13013,39грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 1478189,79грн. основного боргу, 76044,23грн. пені, 13013,39грн. 3% річних.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався, третя особа в засідання суду не з`явилася, письмових пояснень не надала у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 11.12.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №СР-577 відповідно до якого позивач зобов`язався виконати роботи з ремонту науково- дослідного судна Искатель в обсязі, передбаченому договірною відомістю-кошторисом вартості ремонту, а відповідач зобов`язався прийняти та сплатити виконану роботу.

Як вбачається на виконання умов договору за послуги з ремонту судна 12.12.2019р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №200018 на сплату суми передоплати 30%, що складає 141844,50грн., який Замовник сплатив 17.12.2019р.

31.01.2020р. сторонами договору оформлено та підписано Акт приймання судна з ремонту. За змістом даного акту позивачем виконано в повному обсязі всі роботи з ремонту науково-дослідного судна Искатель . Остаточна вартість виконаних робіт відповідно до вказаного акту складає 1620034,29грн, у т.ч. ПДВ 20% - 270005,71грн.

З огляду на умови договору, позивачем виставлено відповідачу остаточні рахунки на сплату послуг з ремонту судна: №200018/1 від 14.01.2020р. на суму 656227,94грн. та №200018/2 від 13.02.2020р. на суму 963806,35грн.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати залишку вартості ремонту науково-дослідного судна Искатель за договором №СР-577 від 11.12.2019р. у сумі 1478189,79грн., таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 1478189,79грн. основного боргу, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 76044,23грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пп. 11.2.3. п.11.2. договору за прострочення платежів Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 76044,23грн. у тому числі за рахунком №200018/1 від 14.01.2020р. за період з 12.03.2020р. по 17.06.2020р. у сумі 30803,26грн. та за рахунком №200018/2 від 13.02.2020р. за період з 12.03.2020р. по 17.06.2020р. у сумі 45140,97грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 76044,23грн.

Щодо стягнення з відповідача 13013,39 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 13013,39грн. у тому числі за рахунком №200018/1 від 14.01.2020р. за період з 12.03.2020р. по 17.06.2020р. у сумі 5271,34грн. та за рахунком №200018/2 від 13.02.2020р. за період з 12.03.2020р. по 17.06.2020р. у сумі 7742,05грн.,вважає його вірним та зазнчає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 13013,39грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БОСФОР-ОДЕСА за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Причорноморського державного регіонального підприємства про стягнення 1536444,15грн. у тому числі 1478189,79грн. основного боргу, 76044,23грн. пені, 13013,39грн. 3% річних, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 23046,66грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСФОР-ОДЕСА" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Причорноморського державного регіонального підприємства про стягнення 1536444,15грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСФОР-ОДЕСА" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Танспортна, 3, каб. 4, код ЄДРПОУ 40943046) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код ЄДРПОУ 01125666) 1478189,79грн. основного боргу, 76044,23грн. пені, 13013,39грн. 3% річних, 23046,66грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 07 грудня 2020 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 26.11.2020р. по 04.12.2020р. включно.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова