Рішення

від 04.12.2020 по справі 916/2838/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2838/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2838/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (вул. вул. М. Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі (вул. Миколи Боровського, 28Б, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна (вул. Космонавтів, № 68, м. Одеса, 65070, код ЄДРПОУ 40633083)

про стягнення 64 095,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 63197,68грн., 3% річних у розмірі 686,29грн. та інфляційні витрати у розмірі 211,43грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач посилається на норми чинного національного законодавства та зазначає, що ОСББ Афіна приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії ТОВ ООЕК на умовах раніше укладеного договору з постачання електричної енергії за регульованим тарифом №7864 (Південний міський підрозділ ТОВ ООЕК ), шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення оплат за електричну енергію.

Отже, за твердженням позивача, ОСББ Афіна приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах раніше укладеного договору з постачальником за регульованим тарифом № 7864 із комерційною пропозицією 1-УП. Вказаною комерційною пропозицією 1-УП також визначено категорії споживача на які вона порушується, серед яких, зокрема, колективний побутовий споживач.

Позивач зауважує, що пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час. на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме - АТ Одесаобленерго .

За розрахункові періоди травня-грудня 2019 року та березня - липня 2020 року ТОВ ООЕК від АТ Одесаобленерго , як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ОСББ Афіна ,

Так, Позивач зазначає, що на підставі отриманих даних, ТОВ ООЕК було виписано Відповідачу та направлено на юридичну адресу останнього, рахунки за спожиту електричну енергію на загальну суму у розмірі 66 776,64 грн., а саме: № 01-7864/1 від 15.05.2019р.; № 01-7864/1 від 03.07.2019р.; № 01-7864/1 від 22.07.2019р., № 01-7864/1 від 28.08.2019р.; № 01-7864/1 від 01.10.2019р.; № 01-7864/1 від 01.11.2019р.; № 01-7864/1 від 02.12.2019р.; № 01-7864/1 від 03.01.2020р.; № 01-7864/1 від 01.04.2020р.; № 01-7864/1 від 30.04.2020р.; № 01-7864/1 від 02.06.2020р.; № 01-7864/1 від 30.06.2020р.; № 01-7864/1 від 31.07.2020р.

Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідачем було частково оплачено зазначений рахунок за спожиту в вищевказаний період електроенергію, зокрема на суму 2 885,96 грн. від 01.07.2019р. та від 17.07.2019р. на суму 700,00грн., таким чином на дату подачі дійсного позову заборгованість складає 63 197,68грн.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ТОВ ООЕК нарахувало Споживачу на підставі ст.625 ЦК України, в таких розмірах: станом на 28.09.2020р. за прострочення оплати активної електроенергії нараховано 3% річних у розмірі 689,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 211,43 грн.

Також, Позивач зазначає, що зважаючи на наявність у Відповідача заборгованості, починаючи з січня 2019р. по травень 2019 року, між ТОВ ООЕК (Кредитор) та ОСББ Афіна (Боржником) було укладено Угоду про порядок погашення заборгованості № 07-19 від 27.05.2020р.

Відповідно до п.1.1. цієї Угоди, предметом останньої є умови та порядок сплати Боржником Кредитору своєї заборгованості, інших додаткових нарахувань, що виникли в зв`язку із порушенням умов договору про постачання електричної енергії за № 01-7864 від 01.01.2019р. (Південний підрозділ). Зі змісту даної угоди вбачається, що Боржник визнає та підтверджує заборгованість перед Кредитором за договором № 01-7864 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. сумою 21 740,60 грн. станом на 23.05.2019р.

Зважаючи на порушення встановлених Угодою строків виконання, зокрема Відповідач не здійснив оплату до 20.06.2019р. у сумі 7246,00 грн., ТОВ ООЕК в односторонньому порядку, керуючись п.2.4 Угоди відмовилось від Угоди про порядок погашення заборгованості №07-19 від 27.05.2020 р. з 01.07.2019 року.

Таким чином, Позивач дійшов висновку, що не оплата ОСББ Афіна вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 63 197,68 гри., а також штрафних санкцій є підставою для захисту прав та інтересів ТОВ ООЕК в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 року позовна заява вх. № 2938/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

05.10.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2938/20) до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу №916/2838/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін, залучено до участі у справі Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Зобов`язано позивача в порядку ч.2 ст.172 ГПК України надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами.

05.10.2020р. представник ТОВ ООЕК Притула А.С. отримала копію ухвали суду від 05.10.2020р. у справі №916/2838/20 нарочно.

07.10.2020р. копія ухвали Господарського суду Одеської області від 05.10.2020р. була направлена на адресу Відповідача, а саме: вул. Космонавтів, буд.68, м. Одеса, 65070.

Проте, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№ 46190/20 від 21.10.2020р.) ОСББ Афіна не отримано ухвалу суду від 05.10.2020роскільки остання повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали Господарського суду Одеської області надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою , суд дійшов висновку, що відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 05.10.2020р. вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

12.10.2020р. на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.10.2020р. Позивачем подано до суду клопотання (вх.№ 27243/20) про залучення доказів до матеріалів справи, а саме докази направлення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача позовної заяви із додатками, які судом залучені до матеріалів справи.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

04.12.2020 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

На виконання Закону України Про ринок електричної енергії , під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства Одесаобленерго від постачання електричної енергії, - було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія , з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

Абз. 1-8 пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії (зі змінами від 23.1 1.2018 №2628-УІП) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії: ...під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії:

На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , п.2. та п.4. Постанови № 312 від 14.03.2018р. про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії , які передбачали, що: (п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

З 01 січня 2019р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - Акціонерне товариство Одесаобленерго на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. „Про видачу Акціонерному товариству „Одесаобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія приєдналось до публічного договору про розподіл та має з Акціонерним товариством Одесаобленерго Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу № 1 від 30.11.18р., відповідно до умов якого: Акціонерне товариство Одесаобленерго , як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника.

Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства Одесаобленерго .

Як встановлено судом, ОСББ Афіна є діючим споживачем електричної енергії та отримує послуги з постачання електричної енергії від ТОВ ООЕК на підставі укладеного договору про розподіл електричної енергії № 7864.

Умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що ТОВ ООЕК продає електричну енергію ОСББ Афіна для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Акціонерне товариство Одесаобленерго надає Товариству з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, Акціонерне товариство Одесаобленерго також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18р.).

Акціонерне товариство Одесаобленерго адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє Споживачу рахунки на оплату.

Пунктом 1.2.8. ПРРЕЕ передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Умовами вказаного Договору передбачено, що TOB ООЕК продає електричну енергію ОСББ Афіна для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ ООЕК вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу XII Кодексу комерційного обліку , що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальннком здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час. на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ Одесаобленерго .

За розрахункові періоди травня-грудня 2019 року та березня - липня 2020 року ТОВ ООЕК від АТ Одесаобленерго , як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ОСББ Афіна .

З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 01-7864 у травні-грудні 2019 року та березні - липні 2020 року ОСББ Афіна було спожито за травень 2019р. - 4422кВт./год., за червень 2019 р. - 1032 кВт./год., за липень 2019р. - 1855 кВт./год., за серпень 2019р. - 413 кВт./год., за вересень 2019р. - 4335 кВт./год., за жовтень 2019р. - 5295 кВт./год., за листопад 2019р. - 90 кВт./год., за грудень 2019р. - 4944 кВт./год., за березень 2020р. - 1032 кВт./год., за квітень2020р. - 3004 кВт./год., за травень 2020р. - 1506 кВт./год. , за червень 2020р. - 5020 кВт./год., за липень 2020р. - 2944 кВт./год.

На підставі вищезазначених даних, ТОВ ООЕК було виписано Відповідачу та направлено на юридичну адресу останнього, рахунки за спожиту електричну енергію на загальну суму у розмірі 66 776 .64 грн.

Як зазначив Позивач, Відповідачем було частко сплачено заборгованість за спожиту активну електроенергію на суму 2 885,96грн. від 01.07.2019р. та від 17.07.2019р. на суму 700,00грн., таким чином на дату подачі дійсного позову заборгованість складає 63 197,68грн.

Внаслідок, несвоєчасної оплати заборгованості за спожиту активну електроенергію, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано споживачу 3% річних у розмірі 689,29грн. та інфляційні втрати у розмірі 211,43грн.

27.05.2020р. сторонами було укладено угоду про порядок погашення заборгованості №07-19, відповідно до якого, предметом даної Угоди є умови і порядок сплати боржником кредитору своєї заборгованості, інших додаткових нарахувань, що виникли в зв`язку із порушенням умов договору про постачання електричної енергії за № 01-7864 від 01.01.2019р. (Південний підрозділ) та Правилами Роздрібного ринку електричної енергії , що затверджені Постановою НКРЕКП України № 312 від 14.03.2018р.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633 , 634 , 641 , 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Цей договір є публічним договором, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого постачальником договору, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, опублікованих на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція (п.1.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України , договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язаннях встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України України , за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України , яка цілком кореспондується зі ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України ).

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Афіна виникли на підставі договору постачання електричної енергії за №7864 від 01.01.2019р.

З матеріалів справи судом встановлено, що за розрахункові періоди травня-грудня 2019 року та березня - липня 2020 року ОСББ Афіна було спожито 35 892 кВт.год. електричної енергії на суму 66776,64грн., що підтверджується виставленими рахунками за спожиту електричну енергію за вказані розрахункові періоди, зокрема, рахунками № 01-7864/1 від 15.05.2019 р.; № 01-7864/1 від 03.07.2019 р.; № 01-7864/1 від 22.07.2019р., № 01-7864/1 від 28.08.2019р.; № 01-7864/1 від 01.10.2019р.; № 01-7864/1 від 01.11.2019р.; № 01-7864/1 від 02.12.2019р.; № 01-7864/1 від 03.01.2020р.; № 01-7864/1 від 01.04.2020р.; № 01-7864/1 від 30.04.2020р.; № 01-7864/1 від 02.06.2020р.; № 01-7864/1 від 30.06.2020р.; № 01-7864/1 від 31.07.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, отримана електроенергія була оплачена лише частково на суму 2885,96 грн. від 01.07.2019р. та 17.07.2019р. на суму 700,00грн.

Доказів сплати залишку суми за отриману електроенергію у розмірі 63 197,68грн. відповідачем, згідно приписів ст.ст. 74 , 76-77 Господарського процесуального кодексу України , суду не надано

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів сплати заявленої до стягнення суми та те, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в цій частині в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 686,29 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 211,43 грн. суд вказує наступне.

В зв`язку із тим, що відповідач у період з травня-грудня 2019 року та березня - липня 2020 року належним чином не виконував договірні зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та було нараховано 3 % річних у розмірі 686,29 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 211,43 грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 686,29 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 211,43 грн., вважає такі розрахунки арифметично вірним, а вимоги про стягнення правомірними.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам позивача, надано можливість представникам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія виконало свої обов`язки та поставило відповідні обсяги електричної енергії до ОСББ Афіна , однак Відповідач свого обов`язку щодо оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі не виконав, тим самим порушив право Позивача на своєчасну оплату відпущеної товарної продукції.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи та підлягають задоволенню позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно ч.1, ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у розмірі 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2 , 13 , 76 , 86 , 129 , 233 , 237-240 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна (вул. Космонавтів, № 68, м. Одеса, 65070, код ЄДРПОУ 40633083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (вул. вул. М. Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 63 197,68 (шістдесят три тисячі сто дев`яносто сім) грн. 89 коп., 3 % річних у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 29 коп., інфляційних втрат у розмірі - 211 (двісті одинадцять) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський