Ухвала

від 07.12.2020 по справі 923/1285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

07 грудня 2020 року м.Херсон Справа № 923/1285/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпеченнґ позову до пред"явлення позову справу за позовом: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2

до Відповідача : ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛОФТ-2 адреса 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А ЄДРПОУ 42323811

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Без участі представників

встановив :

07.12.2020р. до Господарського суду Херсонської області за вхідним № 2648/20 надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви .

У заяві йдеться про те, що громадянка України ОСОБА_1 (надалі - Заявник-1, Позивач-1), та громадянка України ОСОБА_2 (надалі -

Заявник-2, Позивач-2) мають намір звернутися до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "ЛОФТ-2"(далі - ТОВ "ЛОФТ-2" або Відповідач,) про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-2 , оформленого протоколом № 2/1 від 05.11.2020 р., та рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-2 ), оформленого протоколом № 2/1 від 10 11.2020 р.

Суд зазначає, що заяву підписано адвокатом Дубій Ігорем Валерійовичем, що діє на підставі ордерів № 1007281 № 1007285 від 03.12.2020р., виписаного адвокатом, в свою чергу, на підставі договорів про надання правової допомоги, укладених адвокатом Дубій І.В. із заявницями - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявники є учасниками ТОВ "ЛОФТ-2". Розмір внеску до статутного капіталу ТОВ "ЛОФТ-2" становить по 226 036,12 грн.

До моменту прийняття оспорюваних рішень загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-2" Засновниками (учасниками) ТОВ "ЛОФТ-2" виступали:

1) ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки в статутному капіталі: 226 036,12 грн. що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

2) ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки в статутному капіталі: 226 036,12 грн., що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

3) ОСОБА_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), розмір частки в статутному капіталі: 226 036,12 грн., що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

Відповідно до викладеного у заяві, прийняття оспорюваних рішень було здійснено з метою рейдерського захоплення ТОВ "ЛОФТ-2" в результаті якого озброєні особи, які представилися охоронною компанією, зламали замки і силоміць захопили нерухоме майно, належне ТОВ "ЛОФТ-2". Як стало відомо заявникам пізніше, рейдерське захоплення підприємства було здійснено за змовою одного із учасників Товариства ОСОБА_6 , та сторонніх осіб. В результаті шахрайських дій вказаних осіб було:

1) протизаконно збільшено статутний капітал товариства та рахунок входження нового учасника із додатковим внеском, в результаті чого питома вага частки Заявника-1 та Заявника-2 у статутному капіталі була зменшена у 10 разів, а частка нового учасника товариства склала 90%

2) призначення нового керівника Товариства.

За вказаними фактами рейдерського захоплення майна представниками організованої злочинної групи, Заявник-1 звернулась із заявами про вчинення злочину до Служби Безпеки України, Національної поліції, НАБУ, ДБР, прокуратури, а також до Президента України. Копії відповідних заяв із доказами їх відправлення, а також відео захоплення додаються.

Підставою для вказаних дій стало протизаконне рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-2 , оформлене протоколом № 2/1 від 05.11.2020 р., та рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-2 , оформлене протоколом № 2/1 від 10.112020 р.

Рішенням Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2", оформленим протоколом № 2/1 від 05.11.2020р. :

1) Затверджено результати внесення додаткового вкладу третьою особою ОСОБА_7 , шляхом поступового внесення на протязі р оку гр ошових коштів у Статутний капітал Товариства загальною вартістю 6 102 975,60 грн. та затверджено грошову оцінку додаткового вкладу третьої особи.

2) В порядку збільшення статутного капіталу Товариства, прийнято до складу ТОВ "ЛОФТ-2" нового учасника - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії: НОМЕР_2 , виданий Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області 05 лютого 1996року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ).

3) Визначено розміри часток учасників Товариства з врахуванням внесення додаткового вкладу, а саме:

- ОСОБА_7 , розмір частки в статутному капіталі: 6 102 975,60 грн., що становить 90,0% розміру статутного капіталу Товариства.

- ОСОБА_1 , розмір частки в статутному капіталі: 226036,12 грн., що становить 3,33% розміру статутного капіталу Товариства.

- ОСОБА_2 , розмір частки в статутного капіталі: 226036,16 грн., що становить 3,34% розміру статутного капіталу Товариства.

- ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного капіталу: 226036,12 грн., що становить 3,33%, розміру статутного капіталу Товариства.

Рішенням Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2", оформленим протоколом № 2/1 від 10.11.2020 р. :

1) Затверджено перехід та продовження господарської діяльності Товариства на підставі модельного статуту.

2) Звільнено керівника ОСОБА_9 та призначено ОСОБА_10 на посаду управляючого майном, керівника (директора) ТОВ "ЛОФТ-2 з 11.11.2020 року.

Заявник вважає, що вищезазначені рішення Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2" є незаконними, протиправними оскільки порушують права Заявників як учасників Товариства, з огляду на наступне.

Щодо Рішенням Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2", оформленого протоколом № 2/1 від 05.11.2020 р.

1. Заявників не було повідомлено про проведення Загальних Зборів.

У відповідності до статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства

Згідно із пунктом 12.22 Статуту Товариства, Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

В порушення статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та вимог Статуту Товариства, Заявників, як учасників (засновників) ТОВ ЛОФТ-2 , не було повідомлено про проведення Загальних Зборів Товариства 05.11.2020р.

Вказане є порушеним права учасників товариства - Заявника-1 та Заявника-2 бути заздалегідь обізнаними про проведення загальних зборів товариства та бути присутніми на них, приймати участь у обговоренні питань порядку денного зборів, внаслідок чого таке право підлягає захисту, а оскаржуване рішення - відміні.

2. Заявники не приймали участі у Загальних Зборах Товариства.

Згідно із вимогами пункту 3 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зміна розміру статутного капіталу товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства

В протоколі Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2" № 2/1 від 05.11.2020 р. вказано, що Заявник-1 та Заявник-2 були присутніми на засіданні Загальних Зборів Товариства із вказанням про те, що на зборах присутні 100% учасників Товариства. Також в протоколі зазначається, що Заявник-1 та Заявник-2 голосували за прийняття всіх рішень порядку денного.

Проте це не відповідає дійсності. Заявник-1 та Заявник-2 не знали про проведення Загальних Зборів Товариства 05.11.2020 року, не були на ньому присутні, та, відповідно не приймали участі у голосуванні щодо будь-яких рішень.

Згідно вимог статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. При цьому, у відповідності до абзацу шістнадцятого частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , справжність підписів учасників, які голосували за рішення, рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв`язку з настанням певної обставини подається документ, що підтверджує настання такої обставини.

Аналізуючи протокол Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2" № 2/1 від 05.11.2020 р., вбачається, що він підписаний лише учасником Товариства ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_7 (справжність їх підпису завірена нотаріально). Підписи Заявника-1 та Заявника-2 у протоколі відсутні. Вказане є порушенням порядку прийняття загальними зборами рішення про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, передбаченого частиною 5 статті 17, статтею 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є безумовною підставою для скасування відповідного рішення Загальних Зборів Товариства.

Крім того, у відповідності до статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

Тобто, Заявник-1 та Заявник-2 вказаним рішенням були позбавлені переважного права зробити додатковий вклад.

Вищевказане засвідчує той факт, що о будь-яких дій щодо збільшення статутного капіталу та визначення часток учасників у статутному капіталі Товариства у спосіб, передбачений законом, проведено не було, зокрема, не скликались збори у порядку передбаченому законом і не проводились загальні збори із відповідних питань порядку денного.

Щодо Рішення Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2", оформленого протоколом № 2/1 від 10.11.2020 р.

1. Заявників не було повідомлено про проведення Загальних Зборів.

У відповідності до статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства

Згідно із пунктом 12.22 Статуту Товариства, Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

В порушення статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та вимог Статуту Товариства, Заявників, як учасників (засновників) ТОВ ЛОФТ-2 , не було повідомлено про проведення Загальних Зборів Товариства 05.11.2020 року.

Вказане є порушеним права учасників товариства - Заявника-1 та Заявника-2 бути заздалегідь обізнаними про проведення загальних зборів товариства та бути присутніми на них, приймати участь у обговоренні питань порядку денного зборів, внаслідок чого таке право підлягає захисту, а оскаржуване рішення - відміні.

2. Відсутність повноважень у осіб на проведення Загальних Зборів та прийняття будь-яких рішень.

В протоколі Загальних Зборів ТОВ "ЛОФТ-2" № 2/1 від 10.11.2020 р. вказано, що на засіданні Загальних Зборів Товариства присутні учасники Товариства ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , які у сукупності володіють 93% голосів Товариства.

Приймаючи до уваги, що рішення Загальних Зборів Товариства, оформленого протоколом № 2/1 від 10.11.2020 р. приймалось учасниками, частки яких визначено із порушенням вимог чинного законодавства, відповідні особи не мали повноважень на прийняття відповідних рішень, у спосіб передбачений законом, щодо скликання і проведення загальних зборів, переходу та продовження господарської діяльності Товариства на підставі модельного статуту, звільнення та призначення нового керівника Товариства.

Відповідно до статті 16 ЦК України, цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України встановлено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Корпоративними правами, згідно статті 167 Господарського кодексу України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 16 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі. Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.

Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства (ч.ч.1, 2, 3, 5, 6, 7, 9 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства; затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; прийняття інших рішень віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Згідно п.п.13, 16 глави 2 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюста від 03.03.2004р. №20/5 вказують, що нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса, який встановлює особу за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.

При цьому, відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст 79 ГПК України).

Як вже зазначалося, ТОВ ЛОФТ-2 не було здійснено повідомлення Заявників про проведення загальних борів товариства, тобто, відсутні докази поштового відправлення повідомлення про скликання зборів з описом вкладення, що є порушенням положень ч.ч.3, 4 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", отже порядок скликання загальних зборів товариства відповідно був недотриманий.

Про забезпечення позову.

Згідно Інформаційної довідки № 233974311 від 25.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ ЛОФТ-2 на праві власності належить наступний об`єкт нерухомого майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1542598065107. Земельна ділянка площею 0.524 га, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 02.09.2008, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Новокаховський міський відділ Центр ДЗК. Адреса: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вулиця Горького, будинок 9-к Кадастровий номер: 6510700000:12:054:0023.

Станом на сьогоднішній день органи управління ТОВ "ЛОФТ-2" здійснюють свої повноваження на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів Товариства, тобто можуть вчиняти юридично значимі дії від імені ТОВ "ЛОФТ-2 укладати договори та інші правочини, розпоряджатися майном товариства тощо.

При цьому, при подальшому задоволенні судом позову, оскаржувані рішення загальних зборів Товариства будуть визнані недійсними, тобто такими, які не породжують жодних правових наслідків.

Заявник вважає, що метою рейдерського захоплення підприємства, яке відбулось шляхом протизаконного внесення змін до органів управління цього підприємства, є саме заволодіння нерухомим майном цього підприємства з метою його подальшого відчуження.

Станом на сьогоднішній день нові власники намагаються розпродати нерухомість ТОВ "ЛОФТ-2", про що, зокрема засвідчують відповідні об`яви на різних інтернет виданнях з нерухомості, які можна знайти за наступними посиланнями:

Об`ява-1:https://ks.irr.ua/advert/14110634/, Об`ява-2:https://obyava.ua/ru/prodam-zemelnyy-uchastok-3-13299004.html. Фото із текстами відповідних об`яв додано до цієї заяви.

При цьому, заявник вважає , що є всі підстави вважати, що на момент задоволення позову про визнання оскаржуваних рішень недійсними, із власності ТОВ"ЛОФТ-2" можуть бути відчужені об`єкти власності і повернути їх не буде жодної можливості. Відтак, вказане призведе до суттєвого зменшення вартості часток Заявників у Товаристві.

Відповідно до частини першої статті 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, майбутні позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних Заявника-1 та Заявника-2 у ТОВ ЛОФТ-2 від протизаконних рішень, які призвели до зменшення питомої ваги частки учасника статутному капіталі Товариства (в 10 разів), що фактично усунуло Заявників від управління ТОВ "ЛОФТ-2", та створило можливість товариству приймати будь-які рішення щодо його діяльності, в тому числі щодо відчуження нерухомого майна товариства, без участі Заявників.

Виходячи із вищевикладеного, у Заявників наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти певні дії, що свідчить про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову. Вказані заходи до забезпечення позову мають бути застосовані господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав (корпоративних) чи охоронюваних законом інтересів Заявників та гарантія збереження майнових прав Заявників до моменту реального виконання рішення суду. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

- накладення арешту на Земельну ділянку площею 0.524 га, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вулиця Горького, будинок 9-к, кадастровий номер: 6510700000:12:054:0023 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1573535565107), що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛОФТ-2 (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323811, місцезнаходження юридичної особи: 73000 Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А).

- Заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛОФТ-2 (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323811, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №1 4-А) вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам.

- Заборони будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо будь-якого нерухомого майна що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛОФТ-2 (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323811, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А)та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Позиція Господарського суду Херсонської області за результатами розгляду та дослідження заяви про вжиття заходів забезпечення позову до пред"явлення позову.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема,

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Отже забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Однак суд не може обмежитися лише наданням оцінки обґрунтованості заявлених заходів забезпечення позову, а зобов"язаний дослідити інші умови, необхідні для вжиття відповідних заходів забезпечення позову. Зокрема суду необхідно дослідити обставин щодо наявності зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову (накладенням арешту на майно та забороною органам і суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти дії) і предметом спору, тобто, з`ясувати , чи відповідають обрані позивачем заходи забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.

Суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову не спірмірні із заявленими позивачем вимогами.

Обставини співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами зазначено у висновках Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

Відповідно до цих висновків Верховного Суду під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

З огляду на викладене характер заявлених позовних вимог та характеру спору, що виник між сторонами у справі, не стосується предмету майбутнього позову, а нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, не буде відноситись до предмета спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з вимог статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд вбачає відсутність підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо), зокрема, враховуючи, що це може порушити права відповідача, а відповідно може порушити при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Суд вважає, що відповідач фактично (реально) буде спроможний виконати судове рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у пункті 15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та у пункті 7.2. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/1986/19.

За змістом частини другої статті визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених цієї нормою, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити: - виконання рішення суду; або - ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже у разі, якщо поданий позов (або позов, який особа має намір пред`явити), який особа просить забезпечити, має (буде мати) вимоги немайнового характеру, то у цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не застосовується та не досліджується, оскільки судове рішення у разі задоволення вимог немайнового характеру не вимагатиме їх примусового виконання. У такому разі має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Предметом позову у майбутній справі є позовні вимоги до ТОВ "ЛОФТ-2" про визнаннянедійсними рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-2 оформленого протоколом № 2/1 від 05.11.2020 р., та рішення загальних зборів ТОВ оформленого протоколом № 2/1 від 10 11.2020 р. Отже, предметом позову будуть вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136-141,232-235 ГПК України,суд

постановив :

1. Відмовити повністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні заяви про вжиття заходів про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вхідний № 2648/20 від 07.12.2020р.)

2. Копію ухвали надіслати заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвала набрала законної сили 07.12.2020р. та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Т.Г. Пінтеліна