Рішення

від 07.12.2020 по справі 927/735/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Справа № 927/735/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - Шахов О.М. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз",

м. Ніжин, Чернігівська область

до приватного підприємства "АМТ-ГРУПП", м. Черкаси

про стягнення 42 023 грн. 65 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 серпня 2020 року матеріали справи №927/735/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз" до приватного підприємства "АМТ-ГРУПП" про стягнення з відповідача 42 020 грн. 22 коп., а саме: 41 924 грн. 00 коп. основного боргу та 99 грн. 65 коп. 3% річних передано за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

12 жовтня 2020 року матеріали справи №927/735/20 надійшли до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09 листопада 2020 року від відповідача надійшов відзив в якому останній також просив суд провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено. Справу №927/735/20 вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 07 грудня 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив заявив клопотання про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідь на відзив надійшла до суду після ухвалення судом рішення про розгляд справи з повідомленням сторін, в зв`язку з чим клопотання позивача судом залишено без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що строк оплати поставленого товару не настав.

Також відповідач заперечує факт отримання претензії за вих. №07/07 від 07 липня 2020 року.

Оскільки строк оплати поставленого товару не настав, то відсутні підстави для стягнення 3% річних.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що претензію від 07 липня 2020 року за №07/07 було направлено відповідачу 08 липня 2020 року і отримано останнім 14 липня 2020 року, що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти.

Крім того дану вимогу було направлено на адресу відповідача повторно 21 липня 2020 року та відповідно до повідомлення про вручення було отримано безпосередньо директором приватного підприємства "АМТ-ГРУПП" 06 серпня 2020 року. Доказів того, що у вказаних рекомендованих відправленнях були листи позивача іншого змісту відповідач суду не надав.

Також позивач зазначав, що незалежно від отримання/неотримання відповідачем претензії позивача про оплату товару, зобов`язання покупця щодо здійснення платежів за отриманий товар виникає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ставить у залежність від звернення до нього з окремою вимогою у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

В зв`язку з чим позивач вважає, що доводи відповідача викладені у відзиві не є підставою для відмови у задоволенні позову.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 грудня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №927/735/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що у 2019 році між товариством з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз" (продавець) та приватним підприємством "АМТ-ГРУПП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу.

Протягом 2019 року відповідач отримував на складі товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз" будівельні матеріали та обладнання.

Так на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 108 914 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№1109 від 20 вересня 2019 року на суму 3 400 грн. 00 коп.;

№1115 від 24 вересня 2019 року на суму 8 550 грн. 00 коп.;

№1136 від 27 вересня 2019 року на суму 3 000 грн. 00 коп.;

№1140 від 30 вересня 2019 року на суму 4 017 грн. 00 коп.;

№1154 від 10 жовтня 2019 року на суму 4 976 грн. 00 коп.;

№1155 від 10 жовтня 2019 року на суму 17 340 грн. 00 коп.;

№1167 від 31 жовтня 2019 року на суму 12 047 грн. 00 коп.;

№1205 від 01 листопада 2019 року на суму 42 560 грн. 00 коп.;

№1268 від 27 листопада 2019 року на суму 13 024 грн. 00 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки відповідача у видаткових накладних.

Крім того, відповідач не заперечує факту отримання від позивача товару, про що вказано ним у відзиві на позовну заяву.

Однак відповідач свій обов`язок щодо оплати поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу лише 79 283 грн. 00 коп.

Відповідач листом від 05 листопада 2019 року за №218/11 просив позивача кошти, перераховані ним платіжним дорученням №1382 від 31 жовтня 2019 року, частково в сумі 5 047 грн.00 коп. зарахувати в оплату по видатковій накладній №1167, залишок перерахованої суми в розмірі 12 293 грн. 00 коп. повернути йому на поточний рахунок.

Позивач платіжним дорученням №1994 від 05 листопада 2019 року на підставі вказаного листа повернув відповідачу грошові кошти в сумі 12 293 грн. 00 коп.

В зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 41 924 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар (108 914 грн. 00 коп. + 12 293 грн. 00 коп. - 79 283 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач зобов`язався здійснити поставку меблів, а відповідач в свою чергу - сплатити вартість поставленого товару.

Позивач свої зобов`язання виконав повністю і поставив відповідачу товар.

Відповідач зобов`язання щодо оплати товару в повному обсязі на даний час не виконав.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" вказано, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Обов`язок відповідача оплатити вартість проданого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 ЦК України, частина 1 статті 265 ГК України).

Оскільки товар відповідач отримав, що встановлено судом на підставі належних, допустимих і достовірних доказів, тому, відповідно, строк оплати за товар у відповідача настав.

Отримання, але нездійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань.

Крім того слід вказати, що 08 липня 2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію за №07/07 з вимогою в 7-денний строк погасити заборгованість за отриманий ним товар.

Відповідач заперечує факт отримання вищевказаної претензії, однак останнім не надано суду доказів того, що позивачем 08 липня 2020 року на його адресу було направлено будь-який інший документ, а не вищевказану претензію.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення на підставі умов договору купівлі- продажу розрахунку з позивачем за отриманий товар в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, кошти в розмірі 41 924 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення 99 грн. 65 коп. 3% річних нарахованих за період з 16 липня 2020 року по 12 серпня 2020 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що розмір 3% річних за період вказаний позивачем складає 96 грн. 22 коп.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 96 грн. 22 коп. 3% річних, а врешті вимог про стягнення річних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "АМТ-ГРУПП", пров. Грузевича,8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32584007 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз", вул. Незалежності,21, корп. 3, кв. 58, м. Ніжин, Чернігівської області, ідентифікаційний код 35770713 - 41 924 грн. 00 коп. основного боргу, 96 грн. 22 коп. 3% річних та 2 101 грн. 79 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович