Ухвала

від 04.12.2020 по справі 160/15912/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2020 року Справа № 160/15912/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" (вул. Демиденко, буд. 12а, м. Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 13452732) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101), у якій просить:

- скасувати постанову від 26.10.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 63247399, винесену Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижирук О.О.;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити всіх передбачених законодавством України заходів на примусове виконання виконавчого листа, який видано на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі № 160/7504/19.

Скарга обґрунтована тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що вона подана з порушенням вимог закону.

Статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.

Частиною 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тобто до адміністративного суду позивач повинен звертатися з позовною заявою, яка має відповідати вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В порушення вказаних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" зазначено скаржником, а Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - суб`єктом оскарження, тоді як вони є позивачем і відповідачем відповідно.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби шляхом подання скарги.

Таким чином, позивачу необхідно усунути вказані недоліки та звернутися до суду із позовною заявою, яка відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій зазначити позивача та відповідача, та надати копії позовної заяви, відповідно по кількості учасників справи.

Відповідно ч. 1 ст. 42, ч. ч. 1, 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3 Розд. І Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв`язку з тим, що структурний підрозділ органів державної виконавчої служби, зокрема Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, не визначений як самостійний орган державної виконавчої служби, це виключає можливість його участі у цій справі, як відповідача.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачу необхідно визначитись із належним відповідачем у справі та надати належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням належного відповідача, його коду ЄДРПОУ та інших даних, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також суд зазначає, що відповідно до п. п. 1-6 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Дослідивши матеріали скарги, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд звертає увагу позивача на те, що долучені позивачем матеріали свідчать про те, що постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63247399 від 26.10.2020 року винесено старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменком Дмитром Юрійовичем, а не Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижирук О.О., як зазначено у прохальній частині.

Отже, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах скарги, всупереч наведеній нормі відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, позивачу необхідно надати суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 3 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Таким чином, для підтвердження адміністративної процесуальної правоздатності юридичним особам необхідно надавати реєстраційні та статутні документи, для підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт або інші документи.

Так, позовну заяву підписано Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" - Якобчук Н.І., на підтвердження повноважень якого в матеріалах позову відсутні документи, та їх засвідчення, у зв`язку з чим, ідентифікувати особу, яка підписала позовну заяву, суд не може.

Отже, позивачу необхідно надати суду підтвердження адміністративної процесуальної правоздатності підписанта тобто Директора.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову з вимогою немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 2102,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач просить суд поновити строк звернення до суду та в обґрунтування свого клопотання зазначає, що у постанові про закриття виконавчого провадження не вказано строки оскарження, а тому йому не було відомо, в який саме строк необхідно оскаржувати таку постанову.

Дослідивши матеріали позову та доданих документів, судом встановлено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження ВП № 63247399 від 26.10.2020 року винесеної старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменком Дмитром Юрійовичем позивача повідомлено про те, що постанова може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, з матеріалів справи неможливо встановити, коли саме позивачем отримано оскаржувану постанову, а посилання на те, що позивачу не було відомо про строки оскарження, не є доказом поважності пропуску строку на оскарження постанови.

Отже, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 5, 42, 46, 77, 78, 122, 159, 160, 161, 169, 171, 245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна фірма "Алмаз" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:

- надання суду позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. ст. 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій зазначити позивача та відповідача, та надати копії позовної заяви, відповідно по кількості учасників справи;

- надання суду позовної заяви у якій визначитись із належним відповідачем у справі та надати належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням належного відповідача, його коду ЄДРПОУ та інших даних, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання суду позовної заяви, у якій привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання суду підтвердження адміністративної процесуальної правоздатності підписанта позивача, тобто Директора.

- надання суду заяви про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду;

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський