Рішення

від 07.12.2020 по справі 240/7633/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/7633/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області , третя особа: Романівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного Управління Державної податкової служби ( ГУ ДПС) у Житомирській області, видану 11 листопада 2019 ГУ ДПС у Житомирській області №Ф-119027-54 У, на суму 26 539 грн. 26 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що з 2009 був зареєстрований як ФОП, проте отримавши у березні 2014 року роботу, подавав заяву на припинення державної реєстрації ФОП. Однак, дізнавшись, що відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), повторно звернувся із заявою про скасування реєстрації ФОП 08.05.2020. Зауважив, що будь-яку підприємницьку діяльність не здійснював та доходів не отримував. Тому, вважає протиправною вимогу про сплату боргу з єдиного соціального внеску.

Разом із позовною заявою позивачем до суду надано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 27 травня 2020 року повернуто ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою суду від 29 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем повторно подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 25 червня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали з урахуванням п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020.

Ухвалою суду від 19 серпня 2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 15 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 19 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено та залучено Романівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направлено відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що з 13.01.2009 по 08.05.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був дійсний запис про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Враховуючи вимоги Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо позивача сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-119027-54-У та надіслана підрозділу державної виконавчої служби, оскільки є узгодженою вимогою, адже у встановлені Законом терміни оскаржена у судовому порядку не була.

15.09.2020, у зв`язку з клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 06.10.2020.

21.09.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

06.10.2020 у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, справа у судовому засіданні не слухалась. Наступне судове засідання призначено на 20.10.2020.

Позивач до судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи до суду направив заяву про розгляд справи без його участі.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13 січня 2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08 травня 2020 року припинив свою підприємницьку діяльність.

11.11.2019 ГУ ДПС у Житомирській області сформовано вимогу №Ф-119027-54-У про сплату боргу (недоїмки) на суму 26539, 26 грн щодо ФОП ОСОБА_1 .

Вважаючи вказану вимогу протиправною, та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із п.п.4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний: подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 закріплено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону 2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У відповідності до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

При цьому суд зазначає, що приписами статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV передбачено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять Міністерство юстиції України та інші суб`єкти державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця подається один з таких документів: 1)заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Згідно із ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачем не надано доказів звернення до державного реєстратора у 2014 році із документами для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, як і не надано свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Водночас, в матеріалах справи наявний доказ звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем 08.05.2020 та згідно запису № 22990060002000969 в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність позивача припинена 08.05.2020.

Отже, на момент виникнення заборгованості, станом на 11.11.2019 (день винесення оскарженої вимоги про сплату боргу), підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не була припинена у встановленому законодавством порядку, що свідчить про наявність в останнього обов`язку зі сплати єдиного внеску.

З огляду на викладені правові норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі, оскільки за даними інтегрованої картки платника інформаційної системи ГУ ДПС у Житомирській області за позивачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2017, 2018 та 3 кв. 2019 року, у контролюючого органу були законодавчо визначені підстави для визначення заборгованості позивача відповідно до облікових даних з інформаційної системи фіскального органу, відтак правомірно сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що оскільки він фактично не здійснював підприємницьку діяльність, тому відсутні підстави для сплати єдиного внеску, адже вказані обставини не є підставою для звільнення від сплати зазначеного внеску. Обов`язок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування залежить від наявності у особи статусу фізичної особи-підприємця, а не від факту здійснення господарської діяльності чи отримання прибутку від такої діяльності.

Суд наголошує, що станом на день винесення оскарженої вимоги позивач мав статус платника єдиного внеску як фізична особа-підприємець та офіційно не припинив підприємницьку діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно із п. 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкція № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

З оскарженої вимоги, яка сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, вбачається, що станом на 11 листопада 2019 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 26539,26 грн.

Згідно із п. 4 розділу VI Інструкція № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року справа №826/11623/16.

Відтак, оскільки позивач із 13.01.2009 по 08.05.2020 був зареєстрований як фізична особа- підприємець, то він повинен сплачувати єдиний соціальний внесок. Таким чином, не сплата в добровільному порядку позивачем єдиного соціального внеску свідчить про порушення ним вимог законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску контролюючий орган, сформувавши вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-119027-54-У від 11.11.2019 діяв у відповідності до положень чинного законодавства, відтак відсутні підстави для її скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно із ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501), третя особа: Романівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул.Небесної Сотні, 103, смт Романів, Житомирська область,13000, код ЄДРПОУ 34841620) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа